Справа №2-0-147/2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2007 року Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Волощук О.Я.
з участю народних засідателів ОСОБА_1, ОСОБА_2 при секретарі с/з Демеш В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за заявою:
ОСОБА_3
Зацікавлена особа : відділ опіки та піклування Хустської РДА
про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки і
призначення опікуна
ВСТАНОВИВ:
Заявниця ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 недієздатним, встановити над ним опіку і призначити її опікуном ОСОБА_4.
В заяві ОСОБА_3 посилається на те, що її брат ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1980 року страждає на тяжке психічне захворювання. Неодноразово лікувався у різних психіатричних закладах. У 1983-1984 роках ОСОБА_4 проходив лікування у Берегівській психіатричній лікарні. Внаслідок хронічного психічного захворювання йому була призначена II група інвалідності. Через хворобу ОСОБА_4 не усвідомлює свої дії та не може ними керувати.
Заявниця просить суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 недієздатним, встановити над ним опіку і призначити її опікуном ОСОБА_4.
Представник відділу опіки та піклування Хустської райдержадміністрації 12.03.2007 року в судове засідання не з"явилася. Причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В попередньому судовому засіданні 23.11.2006 року представник відділу опіки та піклування Хустської РДА Скляр М.Ю. не заперечила проти заявлених вимог
ОСОБА_3 При наявності висновку амбулаторної судово-психіатричної
експертизи просила суд задоволити вимоги заявниці.
Заслухавши пояснення представника заявниці та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_3 підлягає до задоволення виходячи із наступних міркувань .
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1980 року страждає на тяжке психічне захворювання. Неодноразово лікувався у різних психіатричних закладах. У 1983-1984 роках ОСОБА_4 проходив лікування у Берегівській психіатричній лікарні. Внаслідок хронічного психічного захворювання йому була призначена II група інвалідності. Через хворобу ОСОБА_4 не усвідомлює свої дії та не може ними керувати. ОСОБА_4 проживає разом із заявницею та її сім'єю і вона веде за ним догляд.
Згідно висновку амбулаторної судової-психіатричної експертизи ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного душевного захворювання у вигляді шизофренії, параноїчної форми, про що свідчать дані про облік у психіатра, неодноразові госпіталізації в психіатричні стаціонари, встановлення II групи інвалідності, а також клінічні ознаки - галюцинації, розірваність мислення, емоційне сплощення. Хронічне душевне захворювання позбавляє ОСОБА_4 здатності усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, що є підставою для визнання його недієздатним.
Відповідно до ст. ст. 58, 60 ЦК України у разі визнання фізичної особи недієздатною суд встановлює над нею опіку і призначає опікуна.
Керуючись ст.ст. 58,60,39 ПК України, ст.ст.241,239,236,234 ЦПК України, суд-
РІШИВ:
Заяву ОСОБА_3 - задоволити .
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 недієздатним.
Встановити над ОСОБА_4 опіку і призначити ОСОБА_3його опікуном.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення . На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження..