ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2006 Справа № (2/13)2/149
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Герасименко І.М.(доповідача)
судді: Ясир Л.О., Виноградник О.М.
секретар судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.
за участю представників сторін:
представника позивача: Лосинець С.М.
представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з’явились ,про час та місце розгляду справи попереджені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства фірми “Інтерсервіс”, с. Партизанське, Жовтневого району, Миколаївської області,
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2006 р.
у справі № (2/13)2/149
за позовом Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Долинська
до відповідач-1: споживчого товариства “Весунь –Агро”, с. Марфівка, Долинського району, Кіровоградської області
відповідача-2: приватного підприємства фірми “Інтерсервіс”, с. Партизанське, Жовтневого району, Миколаївської області
про визнання частково недійсним договору купівлі –продажу від 20.03.2004 року №16/03
В С Т А Н О В И В:
11.01.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулась Долинська міжрайонна державна податкова інспекція, м. Долинська з позовною заявою до відповідач-1: споживчого товариства “Весунь –Агро”, с. Марфівка, Долинського району, Кіровоградської області, відповідача-2: приватного підприємства фірми “Інтерсервіс”, с. Партизанське, Жовтневого району, Миколаївської області, про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 20.03.2004 року №16/03 в частині продажу: посівів пшениці озимої загальною площею 322,07 га; культиваторів марки КПС-4Д 2002 року випуску в кількості 4-х одиниць; основних свиноматок в кількості 44 голови загальною вагою 7436 кг; ремонтного молодняка в кількості 37 голів загальною вагою 1813 кг; дорослих вівцематок та ярків в кількості 114 голів загальною вагою 5016 кг; валахів в кількості 11 голів загальною вагою 803 кг; коней дорослих в кількості 2 голів загальною вагою 500 кг, як такий, що не відповідає вимогам закону; визнання недійсними додаткової угоди до договору від 20.03.2004 року №16/03, укладеної 26.03.2004 року, та додаткової угоди до договору купівлі –продажу №16/03 від 20.03.2004 року, укладеної 30.09.2004 року; зобов’язання відповідачів повернути один одному все отримане за договором купівлі –продажу від 20.03.2004 року №16/03 ,посилаючись на ч.1ст.207 Господарського кодексу України. Вказує, що все майно та майнові права СТ”Весунь-Агро”з 08.06.2003р. знаходилось в податковій заставі згідно витягу реєстратора від 09.06.2003р.і було відчужено за вказаним договором купівлі-продажу без узгодження
з податковим органом, що позбавило Долинську МДПІ,як державний орган ,уповноважений законом здійснювати заходи з погашення податкового боргу, можливості здійснити заходи з погашення податкового боргу за рахунок реалізації майна.
28.03.2005 р. позивач до господарського суду надіслав заяву про зміну предмету позову, згідно якої просить визнати недійсним договору купівлі-продажу від 20.03.2004 р. №16/03 в частині продажу: посівів пшениці озимої 2004р. загальною площею 322,07 га; культиваторів марки КПС-4Д 2002 року випуску в кількості 4-х одиниць; основних свиноматок в кількості 44 голови загальною вагою 7436 кг; ремонтного молодняка в кількості 37 голів загальною вагою 7436 кг; ремонтного молодняка в кількості 37 голів загальною вагою 1813 кг; дорослих вівцематок та ярків в кількості 114 голів загальною вагою 5016 кг; валахів в кількості 11 голів загальною вагою 803 кг; коней дорослих в кількості 6 голів загальною вагою 2640 кг; коней молодняк в кількості 2 голів загальною вагою 500 кг, на підставі ст. 207 ГК України та ст. 215 ЦК України, як такий, що не відповідає вимогам закону; визнати недійсними додаткову угоду до договору від 20.03.2004 р. №16/03, укладену 26.03.2004 р., та додаткову угоду до договору купівлі-продажу №16/03 від 20.03.2004 р., укладену 30.09.2004 р.; зобов’язати відповідачів повернути один одному все отримане за договором купівлі-продажу від 20.03.2004 р. №16/03.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.05.2005 р. в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що до моменту виникнення податкової застави, належне СТ ”Весунь-Агро” і визначене, як предмет договору купівлі-продажу №16/03 від 20.03.2004 р., укладеного між відповідачами, знаходилось у заставі ЗАТ КБ “ПриватБанк”, яка належним чином зареєстрована у Державному реєстрі, погашення податкового боргу за рахунок звернення стягнення на зазначене майно не відповідає чинному законодавству.
25.04.2006 р. позивач звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Обґрунтовує свої вимоги тим, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2006 р. по справі №10/2 про банкрутство СП “Весунь-Агро”, ліквідатором останнього призначено Долинську МДПІ. Вказує, що при виконанні повноважень по ліквідації підприємства – банкрута споживчого товариства “Весунь-Агро”, до ліквідатора 28.03.2006 р. звернувся кредитор Кіровоградської філії “ПриватБанк” з грошовими вимогами до СП ”Весунь-Агро”, що виникли в зв’язку з невиконанням умов кредитного договору, у забезпечення погашення якого є в наявності договори застави майна № 1 від 27.12.2002 р., № 2 від 27.12.2002 р., № 2 від 31.01.2003 р., № 3 від 26.12.2003 р.,№ 3 від 11.07.2003р.,№ 4 від 26.12.2003р. Вказує, що в процесі вивчення договорів застави, йому стало відомо, що частина спірного майна до 08.06.2003р.,тобто до виникнення податкової застави, в заставу банку не передавалась,тому вказана частина майна не могла відчужуватись без узгодження з податковим органом, тому в цій частині договір купівлі-продажу №16/03 необхідно визнати недійсним.
За результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2006р. позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №16/03 та додаткових угод до нього від 26.03.2004 р. та 30.09.2004 р., укладені між СТ “Весунь-Агро”, с. Марфівка, та ППФ “Інтерсервіс”, с. Партизанське, в частині купівлі-продажу культиваторів КПС-4 в кількості 4 шт. на суму 20333 грн. 72 коп. та посівів озимої пшениці 2004 р.на площі 320,07 га на суму 48565 грн. 65 коп. з моменту його вчинення. Зобов’язано ППФ “Інтерсервіс”, с. Партизанське передати СТ “Весунь-Агро”, с. Марфівка культиватори КПС-4 в кількості 4 шт. на суму 20333 грн. 72 коп., одержаних за спірним договором. Стягнуто з відповідача-2 на користь відповідача-1 48565 грн.65 коп. вартості посівів озимої пшениці на площі 320,07 га 2004 р., одержаної за спірним договором. Стягнуто з СТ “Весунь-Агро”, с. Марфівка на користь ППФ “Інтерсервіс”, с. Партизанське 68899
грн. 37 коп. одержаних за спірним договором. Також з відповідача-1, стягнуто 1160 грн. 98 коп. –державного мита та 118 грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Справу було розглянуто за правилами господарсько-процесуального судочинства України.
Приватне підприємство фірми “Інтерсервіс”, с. Партизанське, Жовтневого району, Миколаївської області не погодилось з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить відмовити в рішенні суду в частині продажу посівів пшениці озимої 2004 р., культиваторів марки КПС-4 Д, 2002 р. у кількості 4 шт., з наслідками передбаченими ст. 216 ЦК України. Вказує, що купівля-продаж незавершеного виробництва узгодженню податковими органами не підлягає, та вимоги закону при укладені оспорюваної угоди порушені не були. Зазначає, що до моменту виникнення права податкової застави майно, належне СТ “Весунь-Агро” і визначене як предмет договору купівлі-продажу №16/03 від 20.03.2004 р., укладеному між відповідачем-1 та відповідачем-2, знаходилося у заставі ЗАТ КБ “ПриватБанк” і застава була належним чином зареєстрована у Держреєстрі, задоволення вимог позивача за рахунок звернення стягнення на зазначене майно не відповідає вимогам законодавства. Також вказує, що факти щодо майна, яке перебувало у заставі ЗАТ КБ “ПриватБанк” досліджувалися судом, а обставини, викладені позивачем у заяві про перевірку рішення, не є нововиявленими.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. В судових засіданнях Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник позивача проти апеляційної скарги заперечує. Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з’явились і суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, за наявними матеріалами справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду-скасуванню, з наступних підстав.
11.01.2005р. до господарського суду Дніпропетровської області звернулась Долинська міжрайонна державна податкова інспекція, м. Долинська з позовною заявою до відповідач-1: споживчого товариства “Весунь –Агро”, с. Марфівка, Долинського району, Кіровоградської області, відповідача-2: приватного підприємства фірми “Інтерсервіс”, с. Партизанське, Жовтневого району, Миколаївської області, про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 20.03.2004 року №16/03 в частині продажу: посівів пшениці озимої загальною площею 322,07 га; культиваторів марки КПС-4Д 2002 року випуску в кількості 4-х одиниць; основних свиноматок в кількості 44 голови загальною вагою 7436 кг; ремонтного молодняка в кількості 37 голів загальною вагою 1813 кг; дорослих вівцематок та ярків в кількості 114 голів загальною вагою 5016 кг; валахів в кількості 11 голів загальною вагою 803 кг; коней дорослих в кількості 2 голів загальною вагою 500 кг, як такий, що не відповідає вимогам закону; визнання недійсними додаткової угоди до договору від 20.03.2004 року №16/03, укладеної 26.03.2004 року, та додаткової угоди до договору купівлі –продажу №16/03 від 20.03.2004 року, укладеної 30.09.2004 року; зобов’язання відповідачів повернути один одному все отримане за договором купівлі –продажу від 20.03.2004 року №16/03 ,посилаючись на ч.1ст.207 Господарського кодексу України. Вказує, що все майно та майнові права СТ”Весунь-Агро”з 08.06.2003р. знаходилось в податковій заставі згідно витягу реєстратора від 09.06.2003р.і було відчужено за ввказаним договором купівлі-продажу без узгодження зх податковим органом, що позбавило Долинську МДПІ,як державний орган ,уповноважений законом здійснювати заходи з погашення податкового боргу, можливості здійснити заходи з погашення податкового боргу за рахунок реалізації майна.
Таким чином, позивач заявив даний позов як суб’єкт владних повноважень, уповноважений законом здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
З 01.09.2005р. набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. За пунктом 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень даного кодексу після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року (1501-06), а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововивленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
25.04.2006 р. позивач звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вказана заява повинна була розглядатись за правилами Кодексу адміністративного судочинства України і відповідно до ч.1 ст.250 КАСУ у розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання.
Згідно з матеріалами справи, рішення господарського суду Кіровоградської області по даній справі від 11.05.2005р. винесено суддею Деревінською Л.В.(том1 а.с.121). За нововиявленими обставинами дану справу переглянуто також суддею Деревінською Л.В.(том 2 а.с.47-53),що суперечить ч.1 ст.250 КАСУ і на підставі п.1 ч.1 ст.204 КАСУ судове рішення, прийняте за результатами перегляду за нововиявленими обставинами необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.195,196,198,204,206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу приватного підприємства фірми “Інтерсервіс”, с. Партизанське, Жовтневого району, Миколаївської області - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2006 р. у справі № (2/13)2/149-скасувати..
Справу № (2/13) 2/149 направити на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя | І.М. Герасименко |
Суддя
| Л.О. Ясир |
Суддя
| О.М. Виноградник |