ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2444/10/2470
14:25
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
при секретарі судового засідання Левчуку Д.С..
за участю сторін:
представника позивача - Берекета А.О., за дорученням;
відповідач - не з’явився;
прокурора - помічника прокурора м. Чернівці Мельничук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Просяний» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду із згаданим позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 6459,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та в силу ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив штрафні санкції в сумі 6315,15 грн., за що позивачем нараховано пеню у розмірі 143,99 грн. В добровільному порядку штрафні санкції та пеню відповідачем не було сплачено, що стало підставою звернення до суду із позовною заявою.
В судовому засіданні представник Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів уточнив позовні вимоги та зменшив розмір позовних вимог з 6459,14 грн. на 4534, 92 грн., у зв’язку з частковою сплатою заборгованості, просив суд стягнути з відповідача на їх користь адміністративно-господарські санкції у сумі 4315,15 грн. та пеню за прострочення основного платежу у розмірі 219,77 грн.
В судове засідання відповідач вдруге не з’явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином, про що свідчать відмітки про вручення рекомендованих поштових відправлення. Нез’явлення у судове засідання відповідача та ненадання заперечення проти позову, згідно ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що Приватного підприємства "Просяний" (58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, будинок 119, кв. 60, ідентифікаційний код 33627910) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 17.06.2005 р.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно наданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік № 3121 форми № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2009 році становила 33 осіб, а середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів становила 0 осіб, в той час коли встановлений норматив склав 1 робоче місце. Фонд оплати праці штатних працівників склав 208,4 тис. грн.(а.с. 7).
Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а також пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, передбачено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, у зв’язку із невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів, зобов’язаний був самостійно сплатити до 15.04.2010 р. на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 6315,15 грн. Проте, дана сума не була сплачена. На день пред’явлення позову, станом на 30.06.2010 р., пеня становить 143,99 грн. Направлена на адресу відповідача претензія в добровільному порядку не виконана.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач частково погасив заборгованість по сплаті адміністративно-господарської санкції та пеню в сумі 2000,00 грн., що підтверджується копією виписки з Державного Казначейства від 09.08.2010 р. Таким чином, сума заборгованість по сплаті адміністративно-господарської санкції становить 4515,15 грн. та 219,77 грн. пені.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів суду факт повного погашення ним адміністративно-господарської санкції та пені.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в частині несвоєчасної сплати адміністративно-господарських санкцій і пені та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 94,158, 162, 160- 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Просяний" (58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, будинок 119, кв. 60, ідентифікаційний код 33627910) на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 4534,92 грн.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 13.08.2010 р.
Суддя В.К. Левицький