ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 серпня 2010 р.                Справа № 2-а-2035/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

за участю:

представника позивача: Федорченко Р.О., що діє на підставі довіреності від 15.01.2010р. №471/10/10

відповідач:   в судове засідання не з’явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці   

до:   ОСОБА_2  

про: примусове стягнення активів платника податків

ВСТАНОВИВ :

Державною податковою інспекцією у м. Вінниці заявлено позов до ОСОБА_2 про примусове стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 4112663 грн., який в добровільному порядку не погашений.

За вказаних обставин, ДПІ у. м Вінниці, на підставі положень Закону України "Про державну службу в Україні", Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" звернулась до суду про примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення податкових зобов’язань.

Ухвалою суду від 01.06.2010 року провадження у справі було відкрито.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 17.06.10 р. та 02.07.10р. не з’явилась. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена ухвалою суду від 01.06.2010 року та повісткою відповідно, які направлені на адресу ОСОБА_2. Однак, конверти зі повідомленнями про вручення поштових відправлень із відмітками «адресат за даною адресою не проживає» відділом зв’язку повернуті на адресу суду. Зазначене підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено місце проживання відповідача за адресою АДРЕСА_1 (а.с.24) на яку направлялись судові повістки. Проте, конверт з судовою повісткою повернуті відділом зв’язку з відміткою “За закінченням терміну зберігання”.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що станом на 29.04.10 р. ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 4112663 грн.

Наявність зазначеної заборгованості підтверджується:

-          розрахунком ціни позову (а.с.4);

-          першою податковою вимогою №1/1 від 26.03.09 р.;

- другою податковою вимогою №2/3 від 11.06.09 р.;

- корінцем податкового-повідомлення рішення  №0018101721/0 від 02.03.09 р.;

- актом про результати виїзної позапланової документальної перевірки ОСОБА_2 19.02.09 р., якою встановлені порушення вимог п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

За наслідками проведеної перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0018101721/0 від 02.03.2009 року на суму 4112663 грн., на підставі якого і визначена заявлена до стягнення сума позову.

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою України і відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є резидентом і є платником податку з доходів фізичних осіб.

Проведеною ДПІ у м. Вінниці перевіркою встановлено, що у відповідача склалась заборгованість по податку з доходів фізичних осіб,  яка станом на 29.04.2010 року складає 4112663 грн.

Судом також встановлено, що внаслідок порушення відповідачем вимог п.п.4.2.12. п.4.2. ст.4 та п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8  Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб, п.п.4.1.4. п.4.1. ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.19 Закону України «Про систему оподаткування» стосовно неї порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.212 КК України по факту умисного ухилення від сплати податків яку направлено до суду.

За результатами її розгляду постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.07.09 р. ОСОБА_2, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 26.12.08 р., провадження у справі закрито.

Однак, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» не звільняє її від обов’язку відшкодувати до бюджету податкову заборгованість. Питання про відшкодування перед бюджетами та державними цільовими фондами вирішується в судовому порядку шляхом подання позовів до відповідного суду.

У розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (ст. 1) - податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Статтею 1 Закону України №2181 (п.1.3) визначено, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.3.2.1.  ст.  З Закону № 2181-III визначено,  що у будь-яких випадках,  коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок,  збір (обов'язковий платіж),  якими оподатковуються інші особи,  у тому числі податки на доходи фізичних осіб,  що утримуються з джерела виплати,  сума таких податків, зборів вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

В силу п.п.3.2.2. п.3.2. ст. 3 Закону № 2181-ІП,  на кошти бюджетного фонду,  визначеного підпунктом 3.2.1. цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами,  відмінними від стягнення такого податку,  збору (обов'язкового платежу).

Зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб самостійно визначене суб'єктом господарювання не вважається узгодженим,  оскільки існуюче податкове законодавство не передбачає встановлення форми податкової декларації по податку з доходів фізичних осіб та строків їх подання.

Чинними нормативно-правовими актами не передбачено надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату самостійно нарахованих,  але не перерахованих до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, тобто самостійно визначених,  але не узгоджених сум податкових зобов'язань.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

В силу приписів частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 29.04.2010 року загальна сума заборгованості перед бюджетом у ОСОБА_2 становить 4112663 грн., яка у добровільному порядку на день розгляду судом справи відповідачем не погашена.

Взявши до уваги, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами, яку не погасила, що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню в заявленому обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути  за рахунок активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 112 663 грн.

Копію даної постанови направити відповідачу по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови оформлено:   11.08.10  

Суддя. /підпис/.          Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

10.08.2010