ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2525/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
без участю представників сторін та прокурора,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1053,08 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернувся Могилів-Подільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1053,08 грн., мотивуючи його наступним.
Прокурор вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснена сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України за березень та квітень 2010 року, а тому за ним рахується заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 1053,08 грн.
Прокурор в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, попередньо надавши заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без його участі (а.с.36).
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином, однак, на адресу суду повернулися повідомлення з відміткою про повернення «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.17,32)..
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважається достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, згідно ж цього Закону на юридичну та фізичну особу – підприємця покладено обов’язок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної особи-підприємця або юридичної особи відповідно. Згідно із ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного державного реєстру. Оскільки, повістки суду надсилалися за адресою вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1, суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін і прокурора відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне. .
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює свою діяльність на підставі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію від 01.02.2010 р. (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що в якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (а.с.5).
Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень та квітень 2010 року за відповідачем утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському в сумі 1053,08 грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за березень-квітень 2010 року (а.с.8,9), карткою особового рахунку відповідача по сплаті страхових внесків за період з 01.04.2010 р. по 25.05.2010 р. (а.с.10,11) та розрахунком сум ціни позову (а.с.7).
Судом також встановлено, що позивачем надсилалась на адресу відповідача вимога про сплату боргу №Ф113 від 05.05.2010 р., яка була отримана відповідачем 12.05.2010 р. (а.с.12). Однак, вказана вимога залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ід. код. НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському Вінницької області заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з березня по квітень 2010 року в сумі 1053 (одна тисяча п’ятдесят три) грн. 08 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 10 серпня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович