ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2010 р. справа № 2-а-3068/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,
за участю: представника позивача - Васюті І.В., представника відповідача - Захаревича В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (далі - УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці) до Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке автотранспортне підприємство № 0161" (далі - ВАТ "Вінницьке АТП № 0161") про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах
в с т а н о в и в :
22 липня 2010 року УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці звернулось в суд з позовом до ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
Зазначали, що ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" перебуває на обліку в УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Посилаючись на те, що відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, положень Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідач зобов’язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, а в останнього існує заборгованість по таких виплатах, позивач просив задовольнити позов та стягнути з ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" заборгованість в сумі 10 497,99 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлений позов та просила щодо його задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення на позов, в яких зокрема, зазначив, що відповідно до особових карток працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підприємство в період існування з 01.01.1991 по 01.01.2010 року не здійснювало атестацію робочих місць даних працівників. Крім того, представник відповідача стверджує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взагалі не працювали на ВАТ "Вінницьке автотранспортне підприємство № 0161" в період, за який позивач просить відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а ОСОБА_3 в період з 02.01.1991 року по 22.05.1995 року не працював у шкідливих умовах, у зв'язку з чим, підстав для компенсації витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаних працівників Пенсійному фонду, немає.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись із запереченнями на позов та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" зареєстроване в УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" має сплатити до Пенсійного фонду за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали на даному підприємстві та отримували пенсію за Списком № 2, витрати на виплату та доставку пенсії за 2009 рік в загальній сумі 10497,99 грн.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, що затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663.
Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.
Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та інших видів пільгових пенсій.
Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату щомісяця до 25-го числа.
Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції “Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України” №21-1, встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.
За правилами встановленими підпунктом 6.8. Інструкції №21-1, підприємства та організації зобов’язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом не беруться до уваги заперечення відповідача стосовно того, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не працювали на ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" у шкідливих умовах в період, за який позивач ставить вимоги відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених вказаним особам, з огляду на наступне. Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.08.2009 року (а/с № 2-а-2947/09/0270) задоволені позовні вимоги УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за 2008 рік. Тобто попереднім судовим рішенням було встановлено, що вказані пенсіонери отримують пільгову пенсію, за списком № 2, обов'язок по відшкодуванню якої лежить на ВАТ "Вінницьке автотранспортне підприємство № 0161".
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Також суд ставиться критично до заперечень відповідача, що довідки працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про те що вони дійсно працювали на підприємстві ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" в шкідливих умовах є недійсними, з тих підстав, що вони видані попереднім керівництвом, без існування підстав для їх видання. Так, пояснюючи про дані обставини, представником відповідача їх не доведено, шляхом відкликання таких довідок з УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці чи то доведення вини посадової особи у незаконній видачі довідок.
Крім того відповідачем вказувалось на відсутність в особових картках пенсіонерів відмітки про здійснення атестації робочих місць, що є підтвердженням того, що атестація робочих місць на підприємстві не здійснювалась. Проте слід зазначити, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працювали на ВАТ "Вінницьке АТП № 0161" до січня 1991 року, в той час як "Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 442 лише 1 серпня 1992 року, а тому атестація до цього часу на підприємствах не здійснювалась.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підтвердились матеріалами справи, а також те, що на момент розгляду справи, відповідачем витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за 2009 рік в загальній сумі 10497,99 грн. УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці не відшкодовано, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке автотранспортне підприємство № 0161" (вул. Айвазовського, 8, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 01350297, р/р 260003011387, в ВФ ВАТ "ВТБбанк", МФО 302559) на користь Управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 10497 (десять тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень 99 (дев'яносто дев'ять) копійок.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
За положеннями ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови оформлено: 11.08.2010 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович