ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
______________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 р. справа № 2-а-2534/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представників відповідача –Кравчук Л.Д., Козинець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання неправомірною бездіяльності щодо ненадання відповіді на звернення громадян та стягнення моральної шкоди
в с т а н о в и в :
В червні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання неправомірною бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення громадян та стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що він двічі звертався до відповідача із заявами від 05.05.2010 року та 07.05.2010 року, зокрема, щодо перерахунку пенсії та врахування заробітної плати, стягнутої рішенням суду, однак жодної відповіді на них так і не отримав.
Посилаючись на вимоги Закону України «Про звернення громадян», позивач вважає що відповідачем порушено його права та законні інтереси як громадянина, що звернувся до відповідного органу із заявами, у зв’язку з чим, просив визнати протиправною бездіяльність УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці щодо ненадання відповіді на звернення від 05.05.2010 року та 07.05.2010 року та стягнути з відповідача 3000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив щодо його задоволення.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, надавши суду заперечення на нього, в яких зазначили, що відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 07.05.2010 року була надана своєчасно, в термін, визначений ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», про що свідчить Реєстр поштових відправлень УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці за 08.06.2010 року (лист вих. № 1796/06-43-2/02-10).
Стосовно надання відповіді на заяву позивача від 05.05.2010 року щодо здійснення перерахунку пенсії у зв’язку з досягненням пенсійного віку, представники відповідача пояснили, що документи, подані разом із заявою, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, проходять реєстрацію в формі 10. Відповідно до п.5 цього Порядку, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додатково надані необхідні документи і вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня подачі заяви, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії. Враховуючи те, що позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою 05.05.2010 року, про що свідчить запис в журналі вхідної кореспонденції УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці, на момент подачі позовної заяви до суду, вище зазначений термін для надання відповіді щодо перерахунку пенсії позивачу, ще не скінчився, а тому, доводи ОСОБА_1 щодо безпідставного ненадання йому відповіді на звернення від 05.05.2010 року, є необґрунтованими, у зв’язку з чим, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці та отримуючи пенсію як інвалід ІІ-ї групи і учасник бойових дій згідно ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, 05.05.2010 року звернувся до УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці із заявою про перерахунок пенсії (за віком), долучивши до заяви ряд документів.
07.05.2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати, яку було стягнуто на його користь за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.02.2010 року (справа № 2-1356/10).
Закон України «Про звернення громадян»надає право громадянам України право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ст.1 Закону).
Відповідно ст.20 цього Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації бо його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Так, при досліджені матеріалів справи судом встановлено, що у відповідності до вище зазначених положень Закону, при розгляді заяви позивача від 07.05.2010 року, заступником начальника відділу з призначення пенсій УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці 04.06.2010 року була подана доповідна записка на ім’я начальника управління, в якій містилось прохання щодо продовження терміну надання ОСОБА_1 відповіді на його заяву, у зв’язку з неможливістю її надання в місячний термін через значне навантаження кількості звернення громадян. Цього ж дня, начальником УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці дана резолюція на доповідну записку з продовженням терміну надання ОСОБА_1 відповіді на його заяву до 11.06.2010 року.
08.06.2010 року відповідачем, на заяву ОСОБА_1 від 07.05.2010 року, була надана письмова відповідь (вих. № 1796/06-43-2/02-10), яка була надіслана останньому 08.06.2010 року, що підтверджується Реєстром поштових відправлень УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці за 08.06.2010 року (а.с.33). Таким чином, відповідач надав відповідь на заяву позивача від 07.05.2010 року вчасно, в межах строку, визначеного Законом України «Про звернення громадян», у зв’язку з чим, доводи ОСОБА_1 стосовно ненадання йому відповідачем відповіді на заяву від 07.05.2010 року, є необґрунтованими та спростовуються наданими відповідачем доказами.
Суд звертає увагу позивача на те, що Законом України «Про звернення громадян»передбачений порядок та строки надання відповіді на звернення, проте, законом не визначений обов’язок органу, який направив відповідь, отримати письмові докази про отримання зазначеної відповіді заявником.
Визначаючись щодо правомірності дій відповідача відносно ненадання відповіді на заяву позивача від 05.05.2010 року про призначення пенсії за віком, суд виходив з наступного.
Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі –Порядок № 22-1). Згідно п. 5 Порядку № 22-1, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону.
Як встановлено в судовому засіданні, що також підтверджується письмовими поясненнями представника відповідача, ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного органу із заявою, долучивши до неї певні документи, зокрема, копію трудової книжки за період діяльності з 27.11.2009 року по 22.12.2009 року. В процесі перевірки достовірності та реєстрації заяви про перерахунок пенсії разом із доданими до неї документами, працівниками Пенсійного органу було встановлено відсутність в базі системи персоніфікованого обліку даних про трудову діяльність позивача в 2009 році, у зв’язку з чим, призначити пенсію за віком та застосувати середню заробітну плату штатного працівника по Україні за 2010 рік не має законних підстав.
Враховуючи той факт, що вище зазначена заява ОСОБА_1 розглядається відповідно до Порядку № 22-1, а не згідно Закону України «Про звернення громадян», термін надання відповіді на неї складає три місяці, який з моменту подачі заяви (05.05.2010 року) на момент розгляду справи в суді ще не закінчився, суд прийшов до висновку про недоцільність вимог позивача в частині визнання бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 05.05.2010 року.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування 3000 гривень моральної шкоди, суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки відповідач реалізовуючи свої повноваження діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами України, при цьому не порушуючи права та законні інтереси позивача у справі.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідачем було доведено правомірність своїх дій при розгляді заяв позивача від 05.05.2010 року та 07.05.2010 року та наданні на них відповідей, що підтверджується наявними у справі доказами, у зв’язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи зазначене, керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
В задоволені позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 03.08.2010 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович