Судове рішення #10446293


КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року                                                             Справа № 2а-1623/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.

          при секретарі –Сириці І.О.,

          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Долинської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 315 грн., за рахунок активів платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в                    порушення вимог Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб”, не сплачено податок з доходів фізичних осіб, у зв’язку з чим, за ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 315 грн..

В судове засідання представник позивача не з’явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.24).

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.18, 23). Причини неявки суду не повідомив, правом надати письмові пояснення по суті позовних вимог не скористався.

Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності сторін.  

Суд, дослідивши надані докази та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р. платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”              №889-IV від 22.05.2003р. (далі за текстом –Закон №889-IV) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно пп.пп.9.12.1, 9.12.2 п.9.12 ст.9  Закон №889-IV оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону №889-IV встановлено, що ставка податку становить                    15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону №889-IV платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 –III (далі за текстом –Закон №2181 –III) встановлено, що податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю - протягом 20 календарних днів,  наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному  півріччю  - протягом 40 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року,  - протягом 60 календарних  днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку  з  громадян),  -  до  01  квітня  року, наступного за звітним.

На виконання наведених норм, відповідачем подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані ним з 01 січня по 31 грудня 2008 року за №177                           від 03.03.2009р., відповідно до якої  ОСОБА_1 задекларував дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції у розмірі 2100 грн. (а.с.6-7).

Виходячи з нормативу ставки податку від об'єкта оподаткування, встановленого                   п.7.1 ст.7 Закону №889-IV, що становить 15 відсотків, а також враховуючи, що сума                  доходу, одержаного ОСОБА_1 в 2008 році дорівнює 2100 грн., розмір податку                                        з доходів фізичних осіб, який підлягає сплаті відповідачем становить 315 грн.                                       (2100 грн. х 15%) =  315 грн..

Згідно пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону №2181 –III платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 26.06.1991р.                №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів у встановлені законом терміни зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів.

У зв’язку з несплатою відповідачем суми податку з доходів фізичних осіб, Долинською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення –рішення №0000731500/0 від 11.03.2009р., яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі                             315 грн., яке вручено ОСОБА_1 15.04.2009р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення –рішення (а.с.8).

Згідно довідки Устинівського відділення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції №746/2400 від 29.06.2010р. заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, що обліковується за ОСОБА_1, станом на 29.06.2010р., становить 315 грн. (а.с.25)

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 –III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань в установлені строки, податковим органом, відповідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону                        №2181 –III, було надіслано на адресу ОСОБА_1 податкові вимоги: першу податкову вимогу №1/5 від 13.01.2010р. (а.с.9) та другу податкову вимогу №2/18 від 19.03.2010р. (а.с.10), які особисто отримано відповідачем, про що свідчать відмітки в рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.9-10).

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №2181II встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст.1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р.                 №7-93  Долинська міжрайонна державна податкова інспекція звільняється від сплати державного мита.

Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Враховуючи викладене, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86,  94, 159-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1)              на користь Державного бюджету України, в особі Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (р/р №614101000006/0 у Долинському районному відділенні Державного казначейства в м.Кіровограді, МФО: 823016) податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у  розмірі 315 (триста п’ятнадцять) грн., за рахунок активів платника податків.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а в разі складення постанови  у повному обсязі  відповідно до ст. 160 КАС України –з дня  складення в повному обсязі,  заяви про апеляційне  оскарження і  подання після цього протягом  20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано –05.07.2010р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                      Т.М. Кармазина

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація