ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел.66-03-00, 66-11-31,    http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 р.                                                                                                  Справа № 15/37-10

за заявою:  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бровари Київської області   

до:  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Брацлав Немирівського району Вінницької області  

про визнання банкрутом

          Головуючий суддя         

          При секретарі судового засідання  Фотченко М.О.

          За участю представників :

          Кредитора - ОСОБА_3, довіреність від  02.07.10 р.

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2010 року  господарським судом Вінницької області порушено провадження у  справі № 15/37-10  за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бровари Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Брацлав Немирівського р-ну ВІнницької області.

В  поданій  до  суду  заяві  повідомлено,  що 19 травня 2009 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2(надалі - боржник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі - кредитор) був укладений договір підряду № 2/05/09, (надалі - договір). Згідно договору сторони домовилися про те, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 доручає, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов'язується на свій ризик виконати комплексні ремонтні роботи "під ключ" найвищої якості в квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 43 кв.м., а Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зобов'язується прийняти вказані роботи, а також оплатити виконані роботи Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на умовах договору. Умови договору підприємець ОСОБА_1 належним чином виконав, про що був складений та підписаний сторонами акт № 1 здачі-приймання від 7 вересня 2009 року. У свою чергу підприємець ОСОБА_2 тільки частково виконав перед підприємцем ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання, лише з моменту підписання договору підряду здійснив в готівковій формі попередню оплату підприємцю ОСОБА_1 у розмірі 32 250-00 грн., але не здійснив на протязі 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт остаточний розрахунок з підприємцем ОСОБА_1 та не сплатив підприємцю ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 290 250-00 грн., чим порушив п. 4.3  договору. Згідно акту № 1 здачі-приймання виконаних робіт від 7 вересня 2009 року підписаного сторонами за договором, підприємець ОСОБА_2 визнав, що об'єкт підряду, в якому проводилися роботи знаходиться в задовільному стані придатному для використання за цільовим призначенням, не має жодних претензій щодо якості роботи, які

були здійснені фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 на об'єкті за  договором підряду № 2/05/09 від  19 травня 2009 року.  В зв'язку з тим, що  підприємець ОСОБА_2 не здійснив на протязі 10  днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт остаточний розрахунок з  підприємцем ОСОБА_1, не сплативши грошові кошти в сумі 290 250-00 грн.  до 17 вересня 2009 року кредитор на адресу боржника підготував і направив претензію, згідно якої вимагав сплатити заборгованість в сумі 290 250-00 грн. до 28 грудня2009 року. 25 грудня 2009 року кредитор на свою адресу отримав від боржника відповідь на претензію, в якій боржник зазначав про визнання боргу та неможливість його повного або часткового погашення.  

 25 лютого 2010 року на свою адресу кредитор отримав від боржника повідомлення, в якому боржник повідомив кредитора про зміну свого місця проживання.

Нове місце проживання  боржника, згідно повідомлення: 22870, Вінницька область, Немирівський район, смт. Брацлав, вул. Нечая, 3. Оскільки боржник змінив своє місце проживання 17 травня 2010 року кредитор на нову адресу боржника відправив листа з вимогою про негайне погашення боргу, а у випадку його несплати кредитор буде змушений звернутися до суду.  Але надісланого листа було повернуто на адресу кредитора з написом, що  ОСОБА_2 за даною адресою відсутній.  В той же час кредитор був змушений звернутися до державного реєстратора Немирівського району та до виконавчого комітету Брацлавської селищної ради про надання відомостей про боржника. Згідно довідки, виданої державним реєстратором вбачається, що ФОП ОСОБА_2    зареєстрований    за    адресою:    АДРЕСА_2, а відповідно до наданої довідки, виданої виконавчим комітетом Брацлавської селищної ради ОСОБА_2 на даний час за адресою: АДРЕСА_2 відсутній та не проживає.  Зазначене вище змусило кредитора звернутись із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду ВІнницької області.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в зв"язку з неявкою представників сторін в судове засідання та ненаданням  витребовуваних письмових доказів.

04 серпня 2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 09 серпня 2010 року.

09 серпня 2010 року в судовому засіданні представник кредитора вимоги, викладені в заяві, підтримав.

Боржник  відзив  за  заяву та інших витребуваних судом документів не надав,  в судове засідання  жодного разу не з"явився.

          При цьому суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в

яких наголошується,  що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

      Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється

 відповідний  штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа,  дату відправки,  підпис  працівника,  яким  вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На перших примірниках ухвал є штампи суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення боржника належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, боржник своїм правом на участь у засіданнях  суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався.

Кореспонденція, направлена на адресу боржника  поверталась до суду із зазначеннм, що  ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає.

Заслухавши представника кредитора, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши  законодавчі  акти, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на  підставі  наступного.

ВІдповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  

Згідно із  п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб"єктом банкрутства може бути лише суб"єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов"язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов"язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль  за правильністю та своєчасністю справляння страхових  внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов"язкового  державного соціального страхування, податків і зборів (обов"язкових платежів).

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Суб"єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб"єктом банкрутства, в тому числі  й підприємці, щодо яких Законом про банкрутство встановлені й інші особливості провадження у справах про банкрутство, зокрема суб"єкти підприємницької діяльності -  фізичні особи.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або  у  разі ненадання боржником протягом року до органів  державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява  про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від  розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов"язань.

За змістом даної норми встановлено, що суб"єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов"язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням;  ненадання боржником протягом року до органів  державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження  кредитором своєї вимоги до  боржника  документами,  що  свідчать  про  їх  безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списанні коштів з рахунків боржника.

Позиція Верховного Суду України щодо безспірності вимог кредитора викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п.п. 27-30), в якій  зазначено.

Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов"язаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".  До розрахункових документів, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку, належать платіжні вимоги (пункт 1.25 статті 1 і стаття 26 Закону України від 05 квітня 2001 року  № 2346-Ш "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"). Не виконані  банком  через брак коштів на рахунку боржника платіжні вимоги є доказом неплатоспроможності боржника та безспірності вимог його кредитора.

Вимоги кредитора  фізичної оосби-підприємця ОСОБА_1  до боржника  фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  в сумі  290250-00 грн. є безспірними, про що свідчить платіжна вимога № 1 від 15 липня 2010 року і яка  не може бути виконана, оскільки  розрахунковий рахунок № 26009101015142 в Київській регіональній дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" , який належить ОСОБА_2 закритий 24 березня 2010 року без залишку грошових коштів (довідка № 09-15-02/09/4043 від 14.07.2010 року і довідка № 88-0-0-00/10-1633 від 14.07.2010 року).

Також кредитором надано до суду довідку ДПІ у Печерському р-ні м. Київа  за № 14047/9/17-209, яка свідчить про факт, що податкова звітність суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 не подавалась з 1У кварталу 2009 року.

Представником кредитора подано письмове пояснення, що відповідно до п. 8.8.4 Наказу Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 року "Про затвердження порядку обліку платників податків, зборів  (обов"язкових платежів)" (із змінами та доповненнями станом на 22.02.2010 року) в органі  державної податкової  служби за попереднім місцем проживання  термін перебування платника  податків на обліку повинен бути продовжений до закінчення поточного бюджетного року, якщо Законом України про державний бюджет України на поточний рік передбачено,  що при зміні місця проживання сплата визначених законодавством України податків і платежів після перереєстрації здійснюється за місцем попередної  реєстрації до закінчення поточного бюджетного року, а статтею 35 Закону України "Про державний бюджет  України на 2010 рік" (2154-Н1) встановлено, що у разі зміни місця проживання фізичної особи-підприємця сплата визначених законодавством податків і зборів (обов"язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року.

Згідно чинного законодавства України ДПІ у Печерському р-ні міста Києва лише з наступного 2011 року зобов"язана буде направити документи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до органу державної податкової служби  за новим місцем проживання платника податків.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що в даний час платник податків фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ у Печерському р-ні м. Києва і не звітує протягом року.    

Кредитором стверджено, що боржник відсутній за місцем проживання, про що свідчить довідка Брацлавської селищної ради Немирівского р-ну ВІнницької області № 1471 від 21.05.2010 року. Отже зазначена довідка не може вважатись належним доказом відсутності боржника за місцем проживання.

Якщо фізична особа зареєстрована за місцем проживання, що є її місцем державної реєстрації як фізичної особи-підприємця, вона не є відсутньою у розумінні Закону про банкрутство. Факт відсутності фізичної особи-підприємця не може бути підтверджений актом перевірки фактичного місцезнаходження через специфічність такої категорії

суб"єкта підприємницької діяльності. Як вбачається з ч. 5 ст. 17 Закону про державну реєстрацію, в Єдиному державному реєстрі містяться лише відомості про відсутність юридичної особи за місцемзнаходженням. Факт відсутності фізичної особи - підприємця має бути доведений в загальному  порядку, передбаченому цивільним законодавством.

Але очевидно, що в розумінні ст. 52 Закону про банкрутство боржника можна вважати відсутнім, оскільки  неподання звітності до податкового органу вказує на ухилення боржника від виконання обов"язків, визначених законом: його переховування від податкового органу. Тут відсутні ті дії  боржника, які випливають з вимог законодавства і повинні бути виконані з боку боржника - надання податкової звітності.

Зрештою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов"язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням;  ненадання боржником протягом року до органів  державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Розглядом  матеріалів справи суд дійшов висновку про визнання боржника банкрутом, винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ініціюючим кредитором в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство заявлено клопотання про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Кліменко Н.М.

ВІдповідно ч. 2 ст. 13  Закону про банкрутство кредитори мають право запропонувати  кандидатуру арбітражного керуючого, яка відповідає вимогам,  передбаченим Законом.

ВІдповідно до ст. 32-43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підстві яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги.  

За положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин  справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника  банкрутом усіх відомих йому кредиторів

відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть  направити ліквідатору заяви  з  вимогами  до  банкрута.

     Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону  України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови

про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасовується

арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом. Накладення нових арештів  не допускається.

      Керуючись  ст. 1, 3-1, ч. 3 ст. 6, ч. 1, 8 ст. 7, 13, 22-25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 29, 53 ЦК України,  ст. 4-1, 4-5, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 32-43, 115  ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

       Визнати  грошові вимоги  кредитора  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  в сумі  290250-00 гривень.  

Визнати боржника –суб"єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2  (22870 Вінницька обл., Немирівський р-н, смт. Брацлав, вул. Нечая, 3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)  банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру. Встановити строк ліквідаційної процедури - шість місяців.

Призначити ліквідатором арбітражного керуючого Кліменко Наталію Михайлівну (АДРЕСА_3  ліцензія НОМЕР_3 від 12.04.2010 року ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Скасувати арешт накладений на все рухоме та нерухоме майно фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (22870 смт. Брацлав Немирівського р-ну ВІнницької області вул. Нечая 3)

Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

-   Забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

-  Письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти  від  органів  Державної виконавчої служби виконавчі документи.

        Постанову направити згідно переліку.              

Суддя                                                      Лабунська Т.І.   

віддрук.  7  прим.

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_4

3 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_2

4 - Деравжному реєстратору  Немирівської РДА

5 - відділу ДВС Немирівського РУЮ

6 - Сектору  з питань банкрутства у Вінницькій області

7- арбітражному керуючому Кліменко Н.М. -  м.Київ, вул. Якуба Коласа, 21