Справа № 2-А-275/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 р. Стахановський міський суд Луганської області у складі

головуючого судді Ромашки В.П.

при секретарі Єтєпньовій А.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради Луганської області про визнання дій неправомірними, нарахування та виплату сум державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років, та стягнення недоотриманої суми допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1. вона народила дитину та отримувала допомогу по догляду за нею до досягнення трирічного віку. Вважає, що допомога їй виплачувалася у розмірі, який не відповідає Закону України „Про допомогу сім’ям з дітьми", оскільки її розмір менше, ніж мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років. Відповідні норми Закону України „Про державний бюджет на 2007 р." визнано неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 р. Загалом за період з 01.01.07 р. по 31.12.07 р. їй недоплачено 4261 грн. 50 коп. Про порушення свого права вона дізналася у листопаді 2008 р., коли з однієї із програм національного телебачення дізналася про Рішення Конституційного Суду України, прийняте 09.07.07 р..

Відповідачем позов не визнано. Надано письмові заперечення, у яких зазначено, що позивачеві у справі дійсно було призначено допомогу по догляду за дитиною до 3 років, як непрацюючій жінці. Розмір допомоги визначено відповідно до ст. 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 р.". Витрачати кошти, що надходять з Держбюджету на цілі, не визначені бюджетним призначенням, УПСЗН не може. Крім того, позивачем пропущено однорічний строк для звернення до суду за захистом своїх інтересів.

Позивач у судове засідання не з’явилася, клопотань про його відкладення не надавала.

Представник позивача з’явившись у судове засідання у призначений для розгляду справи час, заявила клопотання про ознайомлення із змістом письмових заперечень відповідача і після оголошеної для цього перерви, у судове засідання не прибула, про причини цього не повідомила.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився.

Явку сторін було визнано необов’язковою.

На підставі досліджених доказів, суд вважає доведеними наступні обставини у справі: Позивач у справі є громадянкою України, і вона має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до Конституції України, Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ", що підтверджується

ксерокопією паспорта на ім’я позивача у справі (ар.с. 9) та ксерокопією свідоцтва про народження дитини (ар. с.8). Ксерокопією Довідки про доходи (ар.с. 11) та відповіді УПСЗН на звернення позивача у справі до цієї установи з приводу розмір та підстав призначення відповідних виплат (ар.с. 10) підтверджено, що позивачеві у справі відповідачем у справі призначена та виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення трьох років у розмірі, про який позивач зазначає за текстом позовної заяви. До суду з позовом позивач звернулася 03.02.09 р., надавши заяву через канцелярію суду (ар.с. 2). Правильність розрахунків, зроблених позивачем, відповідачем не заперечується, а тому, на підставі ч. 3 ст. 72 КАС України суд вважає їх такими, що не підлягають доказуванню.

Враховуючи доведені у справі обставини у їх сукупності, суд виходить з того, що між сторонами у справі склалися правовідносини, які регулюються Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-XII та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», на який посилається позивач у справі, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до б років. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 р. дію частини першої статті 15 зупинено на 2007 рік, і статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 визнано неконституційними положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акті або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з 09.07.2007 року відновлено дію частини 1 статті 15 Закону України в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років у особи, якій така допомога призначена у 2007 р., виникає за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. У цій частині доводи позивача та її представника є слушними. Разом з тим, суд приймає до уваги, що ч. 1,2 ст. 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України, або іншими законами, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 1,2 ст. 100 КАС України пропущення строк звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України. Відповідач заперечував проти вимог позивача з посиланням, зокрема, на пропущення строку на звернення до суду. Позивач чи її представник клопотання про поновлення строку на заявляла, хоча за текстом позовної заяви позивач зазначила, що про порушення свого права дізналася з телепрограми. Оцінюючи ці доводи, суд бере до уваги, що закони України та Рішення Конституційного Суду України, які стосуються прав та обов’язків громадян, оприлюднюються, правова допомога у державі є доступною (що є фактом загальновідомим і, згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України, не потребує доказування). На думку суду, позивачеві нічого не заважало дізнатися про обсяг своїх прав раніше. Незнання діючого законодавства не є, на думку суду, поважною причиною пропуску строку звернення до суду і підстав для його поновлення суд не вбачає.

Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами щодо донарахуванню періодичних платежів за період з січня 2007 р. по грудень 2007 р., а відповідач наполягає на застосуванні строку для звернення до суду, вимоги позивача задоволенню не підлягають за пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 1,2 ст. 94 КАС України якщо рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані з залученням із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач у справі, на користь якого ухвалено рішення, є суб’єктом владних повноважень і судових витрат не поніс.

Керуючись ст. 4,17,70,71,72,87,94,99,100. 158,159. 160. 162,163 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-XII, Законом України «Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489 суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у позові до Управління праці та соціального захисту населення про визнання дій неправомірними, нарахування та виплату сум державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років, та стягнення недоотриманої суми допомоги за період з січня 2007 р. по листопад 2007 р. відмовити у повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги безпосередньо протягом двадцяти днів по тому.