Справа № 2-А-685
2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 р. м. Стаханов.
Стахановський міський суд Луганської області у складі
Головуючого: судді Губрієнко А.І.
при секретарі: Логачової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з дійсним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1. та в обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що вона є ветераном-учасником війни і щорічно до 5 травня їй має виплачуватися допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 10 та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту.
На думку позивача їй відповідач не доплатив вказану допомогу в наступних розмірах: за 2004 р. вона не отримала такої допомоги зовсім, недоплата становить 277 гр. 35 коп., за 2007 р. недоплата становить 1175 гр. 18 коп. та за 2008 р. недоплата становить 1345 гр. Таким чином, за період 2004-2008 рр. їй недоплачена допомога на загальну суму 2797 гр. 5 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Також позивач просить відновити пропущений нею річний строк звернення до суду тому, що вона має похилий вік та не знала про порушення своїх прав ветерана війни.
У судове засідання позивач не з’явилася, просила розглянути справу без її присутності.
Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, просить розглянути справу без її присутності.
Відповідач позов не визнав, надавши письмові заперечення, у яких послався на те, що не є розпорядником коштів, за рахунок яких виплачується допомога. У запереченні наполягає на відмову в задоволенні позову за пропуском строку звернення до суду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких обставин:
До правовідносин, що склалися, слід застосовувати Конституцію України, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, а також Бюджетний кодекс України.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, визначеного законом. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Згідно зі ст. 10, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» членом сім’ї померлого ветерана війни щорічно до 5 травня виплачується допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Згідно ст. 17-1 Закону про ветеранів щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці і соціального захисту населення.
У 2004 році мінімальна пенсія складала 92,45 гр. згідно з Законом України № 1058 від 09.07.2003 року.
У 2005 році мінімальна пенсія складала 332 гр. згідно з Законом України № 2505 від 25.03.2005 року.
У 2006 році мінімальна пенсія складала 359 гр. згідно з Законом України № 2235 від 20.12.2005 року.
У 2007 році мінімальна пенсія на 5.05.2007 року складала 406 гр. згідно ст. 62 Законом України № 489 від 19.12.2006 року.
Згідно зі ст. 147 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд. Конституційний Суд вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Положення статті 44 Закону України „Про бюджет України на 2004 р." втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 (v020 р710-04) від 01.12.2004):
Стаття 44. Встановити, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи — 195 гривень, інвалідам війни 2 групи — 160 гривень, інвалідам війни 3 групи — 130 гривень, учасникам бойових дій — 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 65 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2005 рік»
Стаття 34. Встановити, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни — 50 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2006 рік»
Стаття 30. Установити, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425; 2000 р., N 14-15-16, ст. 121; 2001 р., N 2-3, ст. 10; 2002 р., N 12-13, ст. 92; 2003 р., N 10-11, ст. 86; 2004 р., N 17-18, ст. 250; 2005 р., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни — 50 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2007 рік
(Положення статті 29 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суд № 6-рп/2007 (v0а6р710-07) від 09.07.2007} Стаття 29. Установити, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (v020р710-04) від 01.12.2004 року. Також рішенням Конституційного Суду України от 09.07.2007 року № 6-рп визнано неконституційним положення ст. 29,71 п. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зменшення розміру виплат ветеранам війни.
Таким чином, суд вважає, що неправомірність дій по недоплаті позивачеві щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 р. є очевидною.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк тривалістю один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ст. 100 ч. 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач не довела суду поважних причин пропуску річного строку для звернення до адміністративного суду. Суд не знаходить поважних обставин для поновлення річного строку для звернення позивача до адміністративного суду, бо незнання законодавства не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для звернення до суду. Тому в задоволенні клопотання позивача про відновлення строку для звернення до адміністративного суду слід відмовити.
Відповідач наполягає на відмову в задоволенні позову з причин пропуску річного строку звернення до адміністративного суду і суд вважає за необхідним задовольнити це клопотання.
Керуючись ст. 6,9, 11,99 ч. 2,100 ч. 1,122 ч. 1,158 -163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 в поновленні річного строку для звернення до адміністративного суду з дійсним позовом за відсутністю поважних причин.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги відмовити за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги.