Справа №2-а-2268/ 2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року
Фрунзенський районний суд м. Харькова. у складі: головуючого – судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань Савченко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби Нікопольського ВДПС ДАІ, Дніпропетровської області – прапорщика міліції Цифра Олександру Дмитровичу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
встановив :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова, як адміністративного суду за місцем свого проживання, з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Нікопольського ВДПС ДАІ, Дніпропетровської області – прапорщика міліції Цифра Олександру Дмитровичу про скасування винесеної відповідачем постанови від 17.05.2010 р. , серія АХ 213246 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн.
В обґрунтування позову він посилається на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади – ДАІ УМВС України в м. Харкові, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, 17.05.2010 р. без достатніх на те законних підстав виніс вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності був визнаний факт порушення ним п. 8.5 ПДР, тобто за порушення правил обгону.
Разом з тим, ОСОБА_2 вважає докази, якими обґрунтована постанова незаконними, складена с істотними порушеннями, ніяких доказів порушення правил не надано. Згідно постанови, 17.05.2010р. на 262 км./год. автодороги Н-23, він керуючи автомобілем Мітсубіши Лан сер, виконуючи маневр обгону, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., але її не було і тому ПДР не забороняють обгін, якщо це є безпечним. Транспорт, який він обгонів, рухався зі швидкістю приблизно 30 км./год. і правила дозволяють робити обгін поодиноких транспортних засобів.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов у повному обсязі, та надав пояснення згідно викладеному вище.
Відповідач - інспектор дорожньо-патрульної служби Нікопольського ВДПС ДАІ, Дніпропетровської області – прапорщика міліції Цифра О.Д. будучі суб’єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду через місце роботи, в судове засідання не з`явився, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутності.
Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Як свідчать матеріали справи, 17.05.2010р. о 13 год.40 хвил., на 262 км./год. автодороги Н-23, ОСОБА_2 керуючи автомобілем „ Мітсубіши Лан сер ,держ. Номер НОМЕР_1 и виконуючи маневр обгону, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. Був складений протокол та постанова про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 122.ч.І КУПАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, потерпілими, експертизою, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням прав, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У судовому засіданні, позивач стверджував, що порушення не було, на земельної ділянки нема фактично суцільної лінії дорожньої розмітки, що підтверджується наданої фотографії.
Крім цього, ПДР
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу щодо порушення позивачем ПДР., приймаючи до уваги приписи ч.ч.1 та 3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суд вважає, що приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідач діяв з порушенням норм КУпАП, що регламентують порядок фіксування правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_2. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.
Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 11,99 -100, 160-163,
167 КАС України, 293 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби Нікопольського ВДПС ДАІ, Дніпропетровської області – прапорщика міліції Цифра Олександра Дмитровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову № 213246 серії АХ від 17.05.2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 по ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу 300 грн., винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Нікопольського ВДПС ДАІ, Дніпропетровської області – прапорщиком міліції Цифра Олександром Дмитровичем.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий