Справа №1-30\2007

ПОСТАНОВА

25 січня 2007 року                            Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді -  Безверхого І.В.,

при секретарі -                 Ілюк Н.І.,

з участю: прокурора - Кузнецової А. А.,

та адвоката                       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

встановив:

Підсудний неповнолітній ОСОБА_2 12.10.2006 року близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи біля 4-го корпусу ЧДТУ, що по вулиці Гоголя, 549 в м. Черкаси, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився в тому, що він під приводом надання йому потерпілим ОСОБА_3 мобільного телефону "Самсунг X 660" вартістю 949 гривень, з метою здійснення приватного дзвінка та повернення його, не маючи наміру на виконання взятого на себе зобов'язання, умисно, з корисливих мотивів заволодів вище зазначеним телефоном, після чого з місця скоєння злочину зник, чим завдав даному потерпілому матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Допитаний в ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 12.10.2006 року близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи біля 4-го корпусу ЧДТУ, що по вулиці Гоголя, 549 в м. Черкаси під приводом надання йому ОСОБА_3 мобільного телефону "Самсунг X 660", з метою здійснення приватного дзвінка та повернення його, не маючи наміру на виконання взятого на себе зобов'язання, заволодів зазначеним телефоном, після чого з місця скоєння злочину зник. З матеріалами справи він знайомий, визнає всі докази, які є в справі. В скоєному щиро кається.

Представник служби у справах неповнолітніх Соснівського райвиконкому в м. Черкаси Ілюха О.В. в судовому засіданні заявила клопотання про направлення ОСОБА_2 на навчання в професійно-технічні училище соціальної реабілітації мотивуючи подання тим, що неповнолітній ОСОБА_2 перебував на обліку в службі у справах неповнолітніх згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.05.2003 року про застосування до нього мір виховного характеру терміном на два роки, протягом цього часу він навчався вІНФОРМАЦІЯ_2, звідки їх служба неодноразово отримувала негативні характеристики та подання про негативну поведінку ОСОБА_2, незадовільне навчання, пропуски уроків, він постійно перебував на обліку як схильний до правопорушень, після закінчення ІНФОРМАЦІЯ_3 був влаштований на навчання в ІНФОРМАЦІЯ_4, але звідти також був відрахований за негативні вчинки; крім того на даний час ОСОБА_2 не працює, не навчається, зі слідів матері ОСОБА_2 місяцями не живе та мати позитивного впливу на сина не має.

Відповідно до КК України примусові заходи виховного характеру можуть застосовуватися до особи, яка у віці від 14 до 18 років вчинила злочин невеликої тяжкості

2

Згідно ч.1 ст.97 КК України звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності може мати місце лише при вчинення ним вперше злочину невеликої тяжкості і за умови, що його виправлення можливе без застосування покарання.

Заслухавши думку підсудного ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які не заперечують проти направлення ОСОБА_2 на навчання в професійно-технічні училище соціальної реабілітації, думку прокурора, який вважає за доцільне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2 примусові заходи виховного характеру про направлення ОСОБА_2 на навчання в професійно-технічні училище соціальної реабілітації, та враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро кається, вчинив злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується негативно, скоїв злочин у неповнолітньому віці, збитки матеріального характеру відшкодовано потерпілому в повному обсязі (а.с.20-21), тому суд вважає, що оскільки виправлення та перевиховання неповнолітнього ОСОБА_2 неможливе шляхом застосування до нього покарання у вигляді штрафу, виправних робіт та обмеження волі, а доцільно застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2 міри виховного характеру з направлення його до спеціалізованого закладу соціальної реабілітації.

Керуючись ст. 97; 105 КК України, ст.ст. 9;282; 447-449 КПК України, суд, -

постановив:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності і застосувати до нього примусові заходи виховного характеру і направити його на навчання в професійно-технічні училище соціальної реабілітації, встановиш тривалість вищевказаного заходу виховного характеру до досягнення неповнолітнім ОСОБА_2 18 років і його утримання в професійно-технічному училищі соціальної реабілітації здійснювати за рахунок держави.

До вступу даної постанови в законну силу тимчасово, строком на 30 діб, помістити неповнолітнього ОСОБА_2 у приймальник-розподільник для неповнолітніх м. Київ.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд -скасувати.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон „Самсунг X 660", відданий під розписку потерпілому ОСОБА_3 - залишити йому за належністю.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 7 діб.