Справа № 2-303/2010 року    

                                                                    Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

    26  травня 2010 року                                                                                    смт. Вол.-Волинський

 Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:  

                       головуючого – судді                  Мельника М.Л.

                               при     секретарі                  Ігнатенко О.М.

                        за участю: позивача                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду  цивільну справу за позовом          

ОСОБА_1

до

Володарсько-Волинської селищної ради

про  

              визнання права власності на самочинно збудовані господарські будівлі,  

  В С Т А Н О В И В :  

Позивач  звернувся до суду з позовом вказуючи, що на підставі рішення Володарсько-Волинського районного суду від 02 вересня 2009 року за ним визнано право власності на спадкове майно його дружини ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. 04 листопада 2009 року. комунальним підприємством „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” право власності на вказаний будинок з надвірними будівлями зареєстровано за ним як за одноосібним власником. Зазначає, що після смерті його дружини ОСОБА_2 ним за вищевказаною адресою з 1995 по 2000 рік було самочинно побудовано декілька господарських будівель, призначених для обслуговування вищевказаного житлового будинку, а саме сарай площею 10,1 кв.м сарай площею 11,6 кв.м, гараж площею 11,2 кв.м. При реєстрації права власності на будинок комунальним підприємством „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” в технічному паспорті вказані господарські будівлі зазначені як самовільно збудовані. Зазначені господарські будівлі були побудовані на земельній ділянці, що не була відведена йому для цієї мети та без належного оформлення документів на забудову, в зв”язку з чим є самочинним будівництвом.

Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати  за ним право власності на самочинно збудовані господарські будівлі для обслуговування належного йому житлового будинку – сарай площею 10,1 кв.м, сарай площею 11,6 кв.м., гараж площею 11,2 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

              Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

              Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув, надіслав до суду листа в якому просить справу розглянути у відсутності його представника, вимоги визнає.

               Свідок ОСОБА_3 суду показала, що  вона з позивачем проживає по сусідству за адресою АДРЕСА_1  і його самочинно побудовані господарські будівлі не перешкоджають їй в користуванні земельною ділянкою.

     Заслухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.  

     Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні встановлено, що з 1995 по 2000 рік позивач самочинно, без відповідних дозволів збудував на земельній ділянці яка йому не була відведена гараж та сараї, які не зареєстровані в БТІ. Рішенням виконкому Володарськ-Волинської селищної ради № 74  

                                                            -  2  -

від 27.07.2005 року позивачу проживаючому по АДРЕСА_1 а було передано у власність земельну ділянку площею 0,65 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій раніше були самовільно побудовані сараї та гараж позивачем.

Із досліджених в судовому засіданні технічного паспорта № 1038, виписки з рішення Володарсько-Волинської селищної ради № 74 від 27.07.2005 року слідує, що позивач самовільно побудував гараж та сараї на земельній ділянці яка в послідуючому виділена позивачу для обслуговування житлового будинку і дані будівлі не порушують права суміжному землекористувачу ОСОБА_3, що дає підстави суду задовольнити позов.

     Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд-

  В И Р І Ш И В:  

 Визнати за ОСОБА_1   право власності на самочинно збудовані  сарай площею 10,1 кв.м., сарай площею 11,6 кв.м., гараж площею 11,2 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд.

           Головуючий                                                                           Мельник М.Л.