УХВАЛА  

іменем України  

2010 р. липня місяця «20» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:  

  Головуючого:          Філатової Є.В.  

  Суддів:     Любобратцевої Н.І.  

    Летягіної О.В.  

При секретарі:          Бініашвілі Б.Ш.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну  справу за позовом ОСОБА_2 до КРКПБ №1 про зняття дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 жовтня 2008 року,  

ВСТАНОВИЛА:  

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до КРКПБ №1 про зняття дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.  

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 жовтня 2008 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України у зв’язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився  у судове засідання без поважних причин, про причини неявки не повідомив.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що суд сповіщав її за адресою, яка вказана в позовній заяві, але з 18.09.2007 року і по теперішній час вона зареєстрована та мешкає за іншою адресою, таким чином висновок суду відносно її належного сповіщення не відповідає фактичним обставинам справи. Повідомити суд про зміну свого місця проживання позивачка не мала змоги, оскільки з грудня 2005р. і по 1 квітня 2010 р. їй не було відомо, в якій інстанції знаходиться справа за її позовом.  

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ч. 3 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважних причин або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не  надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.  

Суд першої інстанції залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_2, посилаючись на те, що позивач повторно не з’явився  до суду, без поважної причини.  

З цим не можна погодитися, оскільки такий висновок суду суперечить матеріалам справи.  

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду ще в червні 2003 року, в позовній заяві вона вказала адресу свого місяця реєстрації та проживання на той момент (АДРЕСА_1).  

Тривалий час дана справа знаходилася на розгляді в суді першої інстанції, на кожному судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 були присутні. Після ухвалення рішення 6 травня 2005 року, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, було надіслано до суду апеляційної інстанції. 12.10.2005 року, за участю позивачки та її представника, ухвалою Апеляційного суду АРК рішення суду першої інстанції залишено без змін. Весь цей період часу вся судова кореспонденція надсилалася на адресу позивачки, яку вона вказала в позовній заяві (АДРЕСА_1). В грудні 2005 року позивачка звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій вона також вказала цю адресу.  

7 грудня 2007 року Апеляційний суд Запорізької області постановив ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Копію зазначеної ухвали було надіслано на вище вказану адресу позивачки.  

11 січня 2008 року дану справу було призначено до розгляду в суді першої інстанції. Позивачку було сповіщено про день та час розгляду справи за адресою, яку вона вказувала в позовній заяві. Після цього справа слуханням багаторазово відкладалася і кожен раз з причини неявки позивачки у судове засідання. Всі конверти з повідомленнями про день та час слухання справи повернулися на адресу суду за спливом строку зберігання.  

8 жовтня 2008 року, без участі позивачки та її представника ОСОБА_3 (на момент постановлення оскаржуваної ухвали її повноваження були дійсні), яку взагалі не було сповіщено про день та час розгляду справи, постановлено ухвалу.  

В апеляційній скарзі позивачка вказала, що з 18.09.2007 року і по теперішній час вона зареєстрована та мешкає за іншою адресою. 11.05.2007р. вона знята з реєстраційного обліку за вказаною в позові адресою, тому і не отримувала з цього часу ніякої судової кореспонденції.  

Доводи апеляційної скарги, про те, що з грудня 2005 року по 1 квітня 2010 року, (у цей день позивачка отримала копію оскаржуваної ухвали), їй не було відомо, в якій судовій інстанції знаходиться справа за її позовом, в суд якої інстанції їй звертатися,  який суд повідомляти про зміну адреси проживання, заслуговує на увагу, враховуючи те, що дійсно дана справа тривалий час знаходилася на розгляді то в суді першої інстанції, потім в апеляційній, касаційній інстанції. З 2005р. по 2008р. передавалася з одного суду в іншій.  

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу суду не можна визнати законною  та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню із поверненням справи до суду першої інстанції  для розгляду по суті спору.  

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.3 ст. 312, ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів,–  

УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 жовтня 2008 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і  може бути оскаржена в касаційну інстанцію до Верховного Суду України протягом двох місяців зі дня проголошення.  

    Судді: