Справа № 1-368/10                                              

  В И Р О К  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  05 серпня 2010 року                                            Зарічний районний суд м. Суми у складі :                 головуючого - судді                     Левченко Т.А.  

при секретарі                                 Куришко В.В.  

з участю прокурора                      Маслюка О.М.  

захисників                                     ОСОБА_1, ОСОБА_2  

потерпілої                                      ОСОБА_3    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню:  

  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сінне Краснопільського району Сумської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, заміжньої, працюючої машиністом баштового крану у ВАТ «Сумбуд», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше  не судимої  

  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Суми, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, працюючого майстром в ТОВ «Сумбудмонтаж-1», проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого  

  в скоєні злочину, передбаченого ст. 272 ч. 2 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:  

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили злочин у сфері безпеки виробництва за наступних обтавин.  

Так, ОСОБА_4 відповідно до рішення кваліфікаційної комісії від 24.12.1990 року отримала посвідчення № 150916 та кваліфікацію машиніста баштового крану. Згідно з наказом № 19-к від 17.02.2010 року, ОСОБА_4 з 18.02.2010 року прийнята на роботу машиністом баштового крану 4 розряду в Управління капітального будівництва ВАТ «Сумбуд» за строковим трудовим договором на період будівництва житлового будинку по вул. Кірова, 211 м. Суми. На підставі протоколу від 19.02.2010 року машиніст баштового крану ОСОБА_4 пройшла перевірку знань «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-01-07)», їй була присвоєна 3 група з електробезпеки до 1000 В, тобто вона мала достатню кваліфікацію для виконання вантажопідіймальних робіт за допомогою баштового крану.  

Відповідно до «Інструкції з охорони праці № 16 з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів», яка затверджена наказом начальника УКБ ВАТ «Сумбуд» від 01.09.2008 року № 12, ОСОБА_4 зобов’язана:  

п. 3.5. Перед ввімкненням механізмів крана подавати попереджувальний сигнал. Ця вимога має виконуватися також і тоді, коли в роботі крана була перерва;  

п. 3.14. Не дозволяється здійснювати підіймання, опускання та переміщення вантажів при перебуванні людей під вантажем;  

п. 3.15.1. Виконувати підіймання та переміщення вантажу лише за сигналами стропальника або сигнальника.  

Крім того, згідно зі ст. 14 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року зі змінами та доповненнями, працівник зобов'язаний:  

-   дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;  

-   знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.  

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.  

ОСОБА_5 відповідно до наказу директора ТОВ «Сумбудмонтаж-1» № 3-К від 09.01.2009 року прийнятий на посаду майстра ТОВ «Сумбудмонтаж-1» по переводу з БМУ-1 ВАТ «Сумбуд».  

Відповідно до посадової Інструкції № 11 майстра виробничої дільниці ТОВ «Сумбудмонтаж-1», яка затверджена директором ТОВ «Сумбудмонтаж-1» 12.01.2009 року, на ОСОБА_5 зокрема, покладено:  

п. 2.8. Проводити інструктаж з охорони праці і нести відповідальність за дотримання техніки безпеки на виробничих об’єктах;  

п. 2.10. Приймати участь у трьохступеневому контролі з техніки безпеки;  

п. 2.11. Контролювати стан техніки безпеки та вживати заходи з усунення виявлених недоліків, порушень правил виробничої санітарії;  

п. 2.12. Контролювати дотримання працівниками інструкції з охорони праці.  

З даною посадовою інструкцією майстер ОСОБА_5 був ознайомлений.  

Крім того, відповідно до п. 12 а, б СНиП (Правила виконання і приймання робіт. Техника безпеки у будівництві. Затверджені постановою Держбуду СРСР від 09.06.1980 № 82), на майстрів у межах доручених ним дільниць покладається:  

а) організація робіт відповідно до проектів виконання робіт або технологічних карт, затверджених у встановленому порядку, і ознайомлення працівників з передбаченими у них заходами з безпеки праці;  

б) організація застосування у відповідності з призначенням технологічного оснащення (лісів, підмостей, захисних пристосувань тощо)…, засобів захисту працюючих.  

Відповідно до наказу директора ТОВ «Сумбудмонтаж-1» ОСОБА_6 № 44/1 від 07.12.2009 року, бригада мулярів даного підприємства з 07 грудня 2009 року по теперішній час виконує будівельні роботи, а саме цегельну кладку, за адресою м. Суми, вул. Кірова, 211, де на замовлення Управління капітального будівництва ВАТ «Сумбуд» ведеться будівництво 10-ти поверхового житлового будинку. Дані роботи відносяться до робіт на висоті, а тому, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 року № 15, є роботами з підвищеною небезпекою.  

Згідно з наказом директора ТОВ «Сумбудмонтаж-1» № 13 від 29.01.2010 року «Про призначення відповідальних за виконання робіт з підвищеною небезпекою», майстер ОСОБА_5 призначений відповідальним за:  

1.   Будівництво, зведення, монтаж та демонтаж будинків, споруд, а також відновлення та зміцнення їх аварійних частин.  

6.   Роботи на висоті, в тому числі з риштувань.  

7.    Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.  

Також пунктами 1, 6, 10 Проекту виконання робіт, розробленим на виконання будівельно-монтажних робіт на об’єкті, розташованому у м. Суми, вул. Кірова, 211, передбачено відповідальність майстра за дотримання техніки безпеки при виконанні робіт та покладено обов’язок на майстра слідкувати за використанням робітниками засобів індивідуального та колективного захисту.  

15.03.2010 року бригада мулярів ТОВ «Сумбудмонтаж-1» на чолі з майстром ОСОБА_5 заступила на другу зміну з 15 год. 00 хв. для виконання цегельної кладки на 9-му поверсі вищевказаного будинку. Бригадир-стропальщик ОСОБА_7, отримавши від майстра ОСОБА_5 вказівки щодо обсягів робіт, розставив по своїх робочих місцях на дев’ятому поверсі працівників бригади та надав команду кранівниці подати на поверх цементний розчин, а після його подачі – піддони з цеглою, які знаходилися у вантажному автомобілі, що стояв біля будинку на будівельному майданчику. При цьому майстер ОСОБА_5, надавши вказівки бригадиру, спустився донизу у виконробську кімнату, не забезпечивши в порушення розробленого Проекту виконання робіт на об’єкті використання мулярами засобів індивідуального і колективного захисту під час виконання робіт з кладки цегли на дев’ятому поверсі будинку – зокрема не забезпечив облаштування робочих місць працівників тимчасовими огородженнями, а у разі неможливості встановлення таких огороджень – не забезпечив використання працівниками запобіжних поясів, які були у наявності.  

Подача вантажу на поверх здійснювалась кранівницею ВАТ «Сумбуд» ОСОБА_4 за допомогою баштового крана КБ – 100.3А. Прийнявши піддон з цеглою та розстропивши його на поверсі біля внутрішньої стіни, бригадир-стропальщик ОСОБА_7 надав команду кранівниці подавати наступний піддон з цеглою на робочий стіл, де працювали муляри ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Робочий стіл знаходився біля зовнішньої стіни будинку і муляри, стоячи на ньому, робили цегляну кладку зовнішньої стіни.    

Близько 16 год. 10 хв. ОСОБА_4 за допомогою баштового крану здійснювала переміщення наступного піддону цегли на робочий стіл, де працювали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Останні стояли спиною до вантажу, який до них наближався й обличчям на вулицю і були зайняті кладкою цегли біля віконного отвору у зовнішній стіні. При цьому віконний отвір не мав захисного огородження, а муляри працювали без запобіжних поясів. Під час подачі вказаного піддону з цеглою бригадир-стропальщик ОСОБА_7 не слідкував за його подачею, спілкуючись з іншим працівником бригади. У свою чергу ОСОБА_4 не подала попереджувального звукового сигналу та допустила небезпечне наближення ззаду до мулярів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 піддону з цеглою, який хитався у різні боки від руху.  

Муляр ОСОБА_10, яка робила цегляну кладку на внутрішній стіні будинку і побачила дану ситуацію, попередила ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про небезпеку, і ОСОБА_9, який стояв з правої сторони віконного отвору, встиг ухилитися та уникнути зіткнення з піддоном цегли, зістрибнувши з робочого столу. ОСОБА_8, який зреагував   на попередження ОСОБА_10 на долю секунди пізніше, розвернувся обличчям до піддону і також намагався уникнути зіткнення з ним, проте не встиг. Піддоном ОСОБА_8 підштовхнуло в область грудної клітини і він, втративши рівновагу, вилетів спиною вперед через віконний отвір 9-го поверху, на який з ОСОБА_9 перед цим вони клали цеглу. При цьому лівою рукою він намагався ухопитися за покладену цеглу, але оскільки кладка була свіжа, то дві цеглини під його масою зрушили зі свого місця і впали, таким чином не давши змоги ОСОБА_8 втриматися.  

Відповідно до акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_8 №181 від 16.04.2010 року, смерть останнього наступила в результаті сполученої тупої травми тіла, що супроводжувалася травмами черепа і головного мозку, переломами кісток склепіння і основи черепа, забоєм головного мозку, крововиливами під мозкові оболонки, множинними переломами ребер та пошкодженням легень, а також переломами верхніх та нижніх кінцівок.  

Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці № 3179 від 07.05.2010 року та Акту спеціального розслідування нещасного випадку від 31.03.2010 року, безпосередньою причиною нещасного випадку є незастосування засобів індивідуального та колективного захисту всупереч вимогам п. 2.2, п. 2.26 СНиП (Правила виконання і приймання робіт. Техніка безпеки у будівництві. Затверджені постановою Держбуду СРСР від 09.06.1980 № 82), п. 2.1 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (Затверджені наказом Держпромгірнагляду 27.03.2007 № 62), та Проекту виконання робіт, а також порушення вимог нормативних документів:  

- кранівником ОСОБА_4, а саме п.п. 3.5, 3.14, 3.15.1 «Інструкції з охорони праці № 16 з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів», яка затверджена наказом начальника УКБ ВАТ «Сумбуд» від 01.09.2008 № 12, та ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що виразилось у переміщенні нею вантажу в зоні знаходження людей без подачі звукового сигналу та переміщенні вантажу за командою особи, що не мала відповідної кваліфікації;  

- майстром ОСОБА_5, а саме п.12 а, б СНиП, п.п. 2.8, 2.10, 2.11, 2.12 Посадової інструкції № 11 майстра виробничої дільниці ТОВ «Сумбудмонтаж-1», п.п. 3.1, 3.17, 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, що виразилося в не організації робіт у відповідності з Проектом виконання робіт, та у допуску до робіт з підвищеною небезпекою (робіт на висоті) ненавченого належним чином персоналу без засобів індивідуального та колективного захисту.  

Невиконання вищезазначених вимог нормативних документів знаходиться у причинному зв’язку з нещасним випадком, що стався з ОСОБА_8  

Не забезпечуючи вимоги вищевказаних нормативних актів під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на об’єкті будівництва по вул. Кірова, 211 м. Суми –   переміщуючи вантаж в зоні знаходження людей без подачі звукового сигналу та за командою особи, що не мала відповідної кваліфікації   , кранівниця ВАТ «Сумбуд» ОСОБА_4 не передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смертельного травмування муляра ОСОБА_8, хоча повинна була і могла їх передбачити, тобто вчинила суспільно небезпечне діяння необережно, а саме допустила злочинну недбалість.  

Не забезпечуючи вимоги вищевказаних нормативних актів під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на об’єкті будівництва по вул. Кірова, 211 м. Суми –   допускаючи до робіт з підвищеною небезпекою ненавченого належним чином персоналу без засобів індивідуального та колективного захисту   , майстер ТОВ «Сумбудмонтаж-1» ОСОБА_5 не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смертельного травмування муляра ОСОБА_8, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто вчинив суспільно небезпечне діяння необережно, а саме допустив злочинну недбалість.  

Підсудна ОСОБА_4 вину в пред‘явленому обвинуваченні визнала в повному обсязі та  пояснила, що   піддон з цеглою на робочий стіл ОСОБА_8 вона подавала спочатку за командою бригадира-стропальщика ОСОБА_7, а потім її діями керував сам ОСОБА_8 При подачі даного піддону з цеглою, вона дійсно не подавала з крану звуковий сигнал, яким попереджала працівників про наближення вантажу.  

Підсудний ОСОБА_5   вину в пред‘явленому обвинуваченні визнав в повному обсязі та пояснив, що   шкодує про те, що не забезпечив використання працівниками засобів індивідуального та колективного захисту під час виконання ними будівельних робіт. Що стосується муляра ОСОБА_8, то зі слів бригадира ОСОБА_7 йому було відомо, що ОСОБА_8 збирався йти додому, тому він був переконаний, що той піде додому і не буде працювати. Крім того, працівники були ознайомлені з Проектом виконання робіт, також він регулярно проводив з ними інструктажі з техніки безпеки і працівники були обізнані про необхідність дотримання правил безпеки.  

Крім пояснень самих підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, факт скоєння ними злочину за обставин, зазначених в описовій частині вироку, підтверджується також наступними доказами.  

Показаннями свідка ОСОБА_9, муляра ТОВ «Сумбудмонтаж-1», які були дослідженні в судовому засіданні про те, що, о   тримавши цементний розчин, вони удвох з ОСОБА_8 почали докладати цеглу, яка залишалася біля їх робочого місця – це були залишки цегли з минулої зміни. А кранівниця, після подачі розчину за командою ОСОБА_7, подала одним разом два піддони цегли, які поставила на внутрішній стіні біля його брата. Кранівниця завжди подавала цеглу по два піддони, з першого дня його роботи, це дуже зберігало час. При цьому кранівниця не подавала звукових сигналів. Отримавши цеглу, працівники, що знаходились поряд з цими піддонами, приступили до роботи, а інші продовжували чекати, поки подадуть ще. Вони з ОСОБА_8 продовжували не поспішаючи класти цеглу, що була біля них, при цьому знаходилися біля віконного отвору – він з правої сторони отвору, а ОСОБА_8 з лівої, обличчям на вулицю. Раптом він почув крик ОСОБА_10: «ОСОБА_11, ОСОБА_8, стережіться!». Він одразу повернувся і приблизно у 30 сантиметрах від себе побачив два піддони цегли, які неслися на нього дуже швидко. Він ледве встиг відхилитися і присівши, «піднирнув» під піддони, ухиляючись при цьому у бік, завдяки чому уник зіткнення з ними. Він проскочив під кутом піддона і зістрибнув з робочого столу. При цьому він бачив, як ОСОБА_8, який зреагував на крик ОСОБА_10 на долю секунди пізніше нього, намагався перейти по робочому столу на його бік, оскільки піддони цегли своєю більшою частиною рухалися переважно на нього, ніж у його сторону. Він ще почув його слова: «Куди мені?». Проте ОСОБА_8 не встиг перескочити і він побачив, як піддони підштовхнули ОСОБА_8 в область грудної клітини і він, втративши рівновагу, вилетів спиною вперед через віконний отвір, на який вони клали цеглу. При цьому лівою рукою він намагався ухопитися за покладену цеглу, але оскільки кладка була свіжа, то дві цеглини під його масою зрушили зі свого місця і впали, таким чином не давши змоги ОСОБА_8 втриматися. Піддони знаходилися на висоті близько 50 см від поверхні робочого столу, кранівниця зупинила кран, проте їх хитало за інерцією у бік віконного отвору, також вони продовжували покачуватися уздовж робочого столу. Подаючи вказані піддони з цеглою, кранівниця дзвоника, як і завжди, не подавала. Працювали вони, як і завжди, без тимчасових огороджень та запобіжних поясів. (а. с.23-24)  

Показаннями свідка ОСОБА_10, муляра ТОВ «Сумбудмонтаж-1», яка пояснила, що      в цей день вона працювала на другій зміні, яка розпочиналась о 15 годині. Кранівниця ОСОБА_4 спочатку подавала металевий стіл на середину стіни 9 поверху. При цьому вона попереджувального сигналу ніколи не подавала. ОСОБА_12, а також вона зробили їй зауваження з приводу того, що вона не подає попереджувальний сигнал. Потім кранівниця подала на 9 поверх розчин та почала подавати цеглу. ОСОБА_12 сказав кранівниці, щоб вони поставили піддон з цеглою біля ОСОБА_11 і ОСОБА_8 Коли вона допомагала ОСОБА_9, вона побачила, як два піддони рухаються прямо на ОСОБА_11 і ОСОБА_8 Вона крикнула їм про це. ОСОБА_11 встиг вискочити з під піддона, а ОСОБА_8 намагався ухилитися від піддона, але той розкачувався та штовхнув ОСОБА_8 та він випав з віконного отвору. При цьому ОСОБА_4 попереджувальний сигнал не подавала. Також свідок ОСОБА_10 пояснила, що ніколи засобами захисту їх не забезпечували. На будівництві їх не було та ніхто з керівництва ніколи не пропонував їм перед початком роботи забезпечити себе засобами захисту та не перевіряв чи вони ними забезпечені.  

Показаннями свідка ОСОБА_12, який працював муляром в ТОВ «Сумбудмонтаж-1», та який пояснив, що 15.03.2010 року він прийшов на роботу на другу зміну, яка розпочиналась о 15 годині. Піднявся на своє робоче місце на 9 поверх будинку та разом з іншими працівниками вони розпочали займатися заготівлею матеріалів. Потім кранівниця ОСОБА_4 подала їм стіл, розчин і почала подавати цеглу. Перший піддон вона поставила біля ОСОБА_13 Другий піддон він хотів, щоб подали йому і ОСОБА_14, але бригадир ОСОБА_7 сказав, щоб цеглу подавали до зовнішньої стіни будинку, де знаходився ОСОБА_8 Він пішов загинати монтажні петлі і через деякий час почув, як ОСОБА_10 кричить «Цегла!». Він підняв голову і побачив, як два піддони з цеглою йдуть на ОСОБА_8 і ОСОБА_11. Він також крикнув їм «Цегла!», а потім побачив, як ОСОБА_11 ухилився від піддону, а ОСОБА_8, коли повернувся обличчям до піддону, йому ухилитися від нього не було куди. При цьому кранівниця ОСОБА_4 попереджувальний сигнал не подавала перед подачею цегли. Перед цим він просив ОСОБА_4, щоб вона перевірила чи працює сигнал. Вона перевірила та сигнал знаходився в працюючому стані. Також свідок ОСОБА_12 пояснив, що перед початком робочої зміни ніхто з їх керівництва не перевіряв, чи забезпечені вони засобами захисту.  

Показаннями свідка ОСОБА_15, муляра ТОВ «Сумбудмонтаж-1», яка пояснила, що 15.03.2010 року вона вийшла на роботу на другу зміну, тобто на 15.00 годину. На роботу вона прийшла   близько 14-20 години, перевдягнулася у побутовому приміщенні – вагончику, відмітилася у майстра і пішла сама на гору на дев’ятий поверх будинку. Ще перебуваючи у вагончику, вона бачила муляра їхньої бригади ОСОБА_8, який працював на першій зміні за вказівкою майстра. ОСОБА_8 їй сказав, що дуже втомився і думав, йти додому чи ні. Вже пізніше, коли на гору піднялася вся бригада, вона побачила, що ОСОБА_8 теж піднявся і був разом з ними. Чи вирішив він попрацювати і на другій зміні, чи ні, вона не знає. Вона помітила, що ОСОБА_8 знаходився у стані алкогольного сп’яніння, але він був не дуже п’яний.  На горі вони стали по своїх робочих місцях, вона стала на зовнішній стіні з лівого краю. Далі справа від неї стояли ОСОБА_8 й інші працівники, прізвищ яких вона не знає.  Спочатку кранівниця за командою бригадира подала 2 ящики цементного розчину. Після цього кранівниця подала піддон цегли, який поставила на внутрішню стіну. Далі бригадир сказав кранівниці, щоб вона ще подавала піддон з цеглою, але вже на робочий стіл, і вона направила кран до автомобіля з цеглою. Піднявши з автомобіля ще один піддон з цеглою, кранівниця несла його до робочого столу. Цей піддон хотіли поставити біля неї, але хтось сказав, що нехай його ставлять до ОСОБА_8 Чи подавала кранівниця звукові сигнали, вона не пам’ятає. Взагалі вона не звертала уваги на подачу цього піддону з цеглою і займалася  своєю роботою. Раптом вона почула крик муляра на ім’я ОСОБА_10: «ОСОБА_11!» чи щось таке, після чого повернулася у бік, звідки йшов крик. Вона побачила кількох працівників бригади, які трималися руками за голову і дізналася від них, що ОСОБА_8 впав з поверху на землю. Працювали, вони як і завжди, без тимчасових огороджень та запобіжних поясів. Майстер ніколи не вимагав від них, щоб вони приступали до роботи лише захищені засобами захисту.  

Показаннями свідка ОСОБА_9, муляра ТОВ «Сумбудмонтаж-1», які були дослідженні в судовому засіданні про те, що, п   іднявшись на дев’ятий поверх, він став на середній стіні майже посередині та підготував своє робоче місце – розчистив його від снігу. Біля нього неподалік по праву руку був ОСОБА_16, який влаштувався на роботу за день чи два до цього, а з лівої сторони була ОСОБА_10. Метрах у шести-восьми від них на зовнішній стіні працювали ОСОБА_8, його брат ОСОБА_11 та   ОСОБА_15.   Після цього кранівниця за командою ОСОБА_7 подала одним разом два піддони цегли, які поставила біля нього та біля ОСОБА_16. Кранівниця завжди подавала цеглу по два піддони і він у цьому не бачив нічого незвичайного. При цьому кранівниця не подавала звукових сигналів ні при подачі робочого столу, ні при подачі розчину та цегли. З даного приводу ОСОБА_10 навіть висказала кранівниці своє незадоволення, оскільки остання не подаючи сигналу пронесла над головою ОСОБА_10 робочий стіл під час його подачі на початку робочої зміни, чим злякала ОСОБА_10. Ми попрохали кранівницю подавати звукові сигнали, тим паче, що дзвоник цього дня полагодили (раніше він взагалі не працював). Вона перевірила, чи працює дзвоник, посигналивши – виявилося, що дійсно працює, проте у подальшому кранівниця продовжувала подавати вантаж без звукових сигналів. Отримавши піддон з цеглою, він приступив до роботи і вже не дивився, що подає кранівниця, лише чув, що її попрохали підняти ще цегли. Близько 16-00 години, продовжуючи робити цегляну кладку, він почув крик ОСОБА_10 та ОСОБА_12: «ОСОБА_11, ОСОБА_16, стережіться!». Він одразу повернувся у бік, де працювали його брат ОСОБА_11 та ОСОБА_8 і побачив, що ОСОБА_11 ухиляється від двох піддонів з цеглою, які подавала кранівниця, і ці піддони у ОСОБА_11 були над спиною, а ОСОБА_11 стояв майже на «четвереньках» і підлізши під піддонами, зіскочив з робочого столу на плиту. Піддони знаходилися на висоті до 1 метру, не більше, над поверхнею робочого столу, при цьому їх за інерцією хитало у бік віконного отвору, також піддони продовжували рухатися уздовж робочого столу. ОСОБА_8 вже рядом не було, він лише побачив, як останній промелькнув у віконному отворі, полетівши спиною донизу. Чи штовхнуло ОСОБА_8 піддонами з цеглою, він сказати не може, оскільки бачити ОСОБА_8 йому заважали піддони з цеглою, які подавала кранівниця. Все трапилося дуже швидко і його увага була зосереджена на ОСОБА_11, який буквально вилазив з-під піддону, але піддон дуже качало. Працювали вони, як і завжди, без тимчасових огороджень та запобіжних поясів. (а. с. 28-29)  

Показаннями свідка ОСОБА_17, муляра ТОВ «Сумбудмонтаж-1», який пояснив, що о   15 год. 00 хв. він разом з бригадою піднявся працювати на дев’ятий поверх будинку, де вони клали цеглу. Разом з ними був і ОСОБА_8, який збирався працювати разом з усіма, додому він не йшов. Бригадир ОСОБА_7 розставив кожного по місцях. Після подачі розчину кранівниця за командою ОСОБА_7 подала два піддони цегли одним разом, які вона поставила на внутрішню стіну. При цьому дзвоника вона не подавала. Після подачі даних піддонів бригадир сказав кранівниці, щоб вона ще подавала піддони з цеглою, але вже на робочі столи, і вона направила кран до автомобіля з цеглою. Піднявши з автомобіля одним разом ще два піддони з цеглою, кранівниця несла їх до робочого столу, на якому стояли ОСОБА_18 та ОСОБА_11 з ОСОБА_8 Він бачив дані піддони здалека, але за тим, куди та як саме кранівниця їх несла, він не спостерігав, оскільки розмовляв з ОСОБА_19 та дивився на будинок, що був побудований навпроти. Раптом він почув крик ОСОБА_10: «ОСОБА_8 тікай!» чи щось таке, після чого повернувся у бік, звідки йшов крик. Оскільки він стояв біля зовнішньої стіни, він побачив, як ОСОБА_8 летів спиною донизу та впав на землю. До цього звукового сигналу від кранівниці він не чув. Повернувшись до робочого місця ОСОБА_8, він побачив, що над робочим столом, де працювали ОСОБА_8 і ОСОБА_11, на висоті близько 70 см висіли два піддони цегли. Піддони погойдувалися у різні боки, біля них почали збиратися робітники бригади. Працювали вони, як і завжди, без тимчасових огороджень та запобіжних поясів.   Майстер ніколи не вимагав від них, щоб вони забезпечили себе засобами захисту перед початком роботи.  

Показаннями свідка ОСОБА_7, який працював бригадиром мулярів ТОВ «Сумбудмонтаж-1», та який пояснив, що 15.03.2010 року, він прийшов працювати на другу зміну. ОСОБА_8 в цей час знаходився в роздягальні та сказав йому, що о 16 годині піде додому. Він розставив мулярів на 9 поверсі, їм подали розчин та цеглу та вони почали працювати. Чому ОСОБА_8 залишився працювати він не знає та нещасного випадку, що стався з останнім він також не бачив. ОСОБА_21 разом з ним піднімався на 9 поверх, але чи бачив він ОСОБА_20, він не знає.  

Показаннями свідка ОСОБА_13, який працював муляром в ТОВ «Сумбудмонтаж-1», та який пояснив, що 15.03.2010 року він прийшов на роботу на другу зміну, яка розпочиналась о 15 годині. Він піднявся на своє робоче місце на 9 поверх будинку. Бригадир ОСОБА_7 розставив їх по місцях. Кранівниця ОСОБА_4 подала йому розчин та цеглу і він почав працювати. Самого нещасного випадку, що стався з ОСОБА_8, він не бачив, але попереджувального сигналу під час подачі кранівницею цегли, він не чув. Крім того пояснив, що ніяких засобів захисту їм ніхто не пропонував та не перевіряв чи вони ними забезпечені.    

Показаннями   свідка ОСОБА_22, муляра ТОВ «Сумбудмонтаж-1», які були дослідженні в судовому засіданні про те, що 15.03.2010 року, знаходячись на будівництві житлового будинку по вул. Кірова, 211 м. Суми з бригадою мулярів ТОВ «Сумбудмонтаж-1», серед яких знаходився і муляр ОСОБА_8, він став свідком нещасного випадку, що стався з ОСОБА_8, який випав з дев’ятого поверху будинку у віконний отвір. Як саме стався нещасний випадок, пояснити не може, бо не бачив – був зайнятий своїми справами. Щоб кранівниця подавала дзвоник при подачі піддону з цеглою на робочий стіл ОСОБА_8, він не чув. Працювали муляри без тимчасових огороджень та запобіжних поясів. (а. с. 37-38).  

Показаннями свідків ОСОБА_23, ОСОБА_14 – мулярів ТОВ «Сумбудмонтаж-1», які надали свідчення, аналогічні свідченням  ОСОБА_13 та ОСОБА_22  

Протоколом огляду місця події з фототаблицею від 15.03.10 року – (т. 1, а. с. 18-29).  

Актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_8 № 181 від 16.04.2010 року – (т. 2, а. с. 18-19).  

Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 31.03.2010 року – (т. 1, а. с. 79-83).  

Висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці № 3179 від 07.05.2010 року – (т. 2, а. с. 8-14).  

Висновком експертизи за результатами експертного обстеження та позачергового повного технічного огляду баштового крана КБ – 100.3А, за результатами якого встановлена технічна справність крану – (т. 1, а. с. 93-98).  

Посадовою Інструкцією № 11 майстра виробничої дільниці ТОВ «Сумбудмонтаж-1» - (т. 1, а.с. 161-163).  

Наказом директора ТОВ «Сумбудмонтаж-1» № 13 від 29.01.2010 року «Про призначення відповідальних за виконання робіт з підвищеною небезпекою» - (т. 1, а.с. 203).  

Інструкцією з охорони праці № 16 з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів – (т. 1, а.с. 237-246).  

Таким чином, оцінюючи всі зазначені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння ОСОБА_4 та ОСОБА_21 злочину за обставин вказаних в описовій частині вироку, є повністю доведеним та їх суд кваліфікує за ч. 2 ст. 272 КК України, так як вони порушили правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, яких зобов‘язані дотримуватись, що спричинило загибель людини.  

Призначаючи підсудним вид на міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

Так, підсудна ОСОБА_4 скоїла тяжкий, але необережний злочин, раніше не судима, за місцем роботи характеризується позитивно.  

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття підсудної, а також те, що вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей.  

Обставин, що обтяжують покарання  судом не встановлено.  

Підсудний ОСОБА_5 також скоїв тяжкий, але необережний злочин, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи.  

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття підсудного, а також те, що він має молодий вік та не тривалий стаж роботи на посаді майстра.  

За таких даних про особу винних, враховуючи, що скоєний ними злочин є необережним, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання, тому суд вважає за необхідне, з врахуванням характеру та ступені участі кожного з них у вчиненні злочину, призначити їм основне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, а ОСОБА_5 у виді обмеження волі, з застосуванням вимог ст. 75 КК України. Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочину, а також ту обставину, що діяльність якою вони займаються є для них та членів їх родини основним засобом існування, суд вважає за необхідне на підставі ст. 69 КК не призначити їм обов’язкове додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 272 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  

На підставі ст. 93 КПК України з підсудних підлягають стягненню на користь держави судові витрати за проведення судової інженерно-технічної експертизи в сумі 2868 гривень. Враховуючи ступінь вини кожного з підсудних та їх майновий стан, суд вважає за необхідне стягнути  ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 1720 грн. 80 коп., а з ОСОБА_5 – 1147 грн. 20 коп.  

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд  

  З А С У Д И В:  

  ОСОБА_4     визнати винною  в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України  та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком  два роки шість місяців.  

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишити підписка про невиїзд.  

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на три роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців.  

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5, до вступу вироку в законну силу, залишити підписка про невиїзд.  

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення  судової інженерно-технічної експертизи в сумі  1720 гривень 80 коп.  

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення  судової інженерно-технічної експертизи в сумі  1147 гривень 20 коп.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення для учасників процесу, засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.  

  Суддя                                        Т.А.Левченко