Справа №1- 25/2007p.

ВИРОК

ІМ 'ЯМ УКРАЇНИ

15 січня 2007 року         Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді - Безверхого І.В.,

при секретарі -                 Ілюк Н.І.,

з участю: прокурора - Либань І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого до арешту: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, раніше судимого: 03.09.1999 року Дніпровським райсудом м. Києва за ст. 17 - 94 КК України до 8-ми років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_1 відбуваючи покарання в ЧВК №62 УДДУ ПВП в Черкаській області, яка розташована за адресою : м. Черкаси, вул. Сурікова 30, систематично порушував режим відбування покарання, не виконував законні вимоги представників адміністрації, за що має 34 стягнення, з яких 8 разів поміщався до ДІЗО та 3 рази переводився до приміщення камерного типу (ПКТ), протягом поточного 2006 року 2 рази, згідно постанов від 05.05.2006 року та 22.06.2006 року.

31.08.2006 року підсудному ОСОБА_1 адміністративною комісією установи за порушення режиму відбування покарання було оголошено позачергове чергування по благоустрою місць позбавлення волі.

31.08.2006 року близько 15 год. 35 хв. начальником дільниці посиленого контролю (ДПК) майором вн. Служби Коваль О.І. в присутності ст. о\у ОВ ЧВК - 62 капітана вн. Служби Лимаренко О.О. та заступника чергового помічника начальника установи ст. пр-ка вн. служби Остапенко С.Г. підсудному ОСОБА_1 було запропоновано приступити до чергування, а саме провести прибирання прогулянкового дворика ДПК, при цьому його було забезпечено всім необхідним для прибирання інвентарем, вдягнений по сезону та за станом здоров'я підсудний ОСОБА_1 був в змозі виконувати постановлену йому роботу, але ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність по ст. 391 КК України, виконати дану законну вимогу представника адміністрації ЧВК-62 в категоричній формі відмовився, що згідно вимог ст. 133 КВК України є злісним порушенням установленого порядку відбування покарання, а також він допустив порушення вимог ст. 107 ч.3 КВК України, ст. 29 додатку до пункту 66 " Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", затверджених наказом ДДУ ПВП № 275 від 25.12.2003 року.

З матеріалами справи підсудний  ОСОБА_1 знайомий, визнає всі докази, які є в справі; в скоєному щиро кається.

Винність підсудного ОСОБА_1 у злісній непокорі законним вимогам адміністрації виправної установи підтверджується як показами самого підсудного даними ним в судовому засіданні, який пояснив, що він не виконав законну вимогу начальника ДПК Коваль О.І. по оголошеному йому позачерговому чергуванню, що мало місце 31.08.2006 року, а саме - не виконав прибирання прогулянкового дворика

2

установи, так як дана робота принижувала б його людську гідність, про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України - його було попереджено; так і тими доказами, які зібрані органами досудового слідства і, які визнав підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вину підсудного ОСОБА_1 повністю доведено.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.391 КК України як злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який характеризується за місцем відбування покарання негативно.

В якості пом'якшуючих відповідальність обставин підсудному ОСОБА_1 суд враховує щире каяття.

Обтяжуючих відповідальність обставин підсудному ОСОБА_1 суд не вбачає.

Враховуючи попередню судимість підсудного ОСОБА_1, після якої він висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв злочин не відбувши покарання за скоєння попереднього злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе тільки при призначенні йому покарання у виді реального позбавлення волі і підстав для застосування до нього вимог ст.ст.69, 75 КК України - немає.

ОСОБА_1 раніше судимий 03.09.1999 року Дніпровським райсудом м. Києва за ст. 17-94 КК України, до 8 - ми років позбавлення волі і на день винесення даного вироку підсудний ОСОБА_1 не відбув призначене йому покарання у вигляді - 07 місяців і 01 день позбавлення волі, а тому суд вважає необхідним згідно вимог ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за невідбутим вироком.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України та призначити йому покарання в вигляду одного року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_1 за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського райсуду м. Києва від 03.09.1999 року у вигляді 1-го місяця позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою в СІЗО №30 м. Черкаси.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання, тобто з 01.11.2006 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб учасниками процесу з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку на руки