Справа№ 1 - 20/2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Попельнюха P.O.
при секретарі: Криштоф Л.В.
з участю прокурорів: Либань І.М., Мовчана О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за звинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця за національністю, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 06.10.2006 року близько 10.00. години, перебуваючи в аудиторії НОМЕР_1 учбового корпусу №1 Черкаського державного технологічного університету, розташованого у м. Черкас по бульвару Шевченка, 460 на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_2 умисно наніс останньому один удар кулаком правої руки в нижню частину обличчя з правої сторони, завдавши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді травматичного двобічного перелому нижньої щелепи в ділянці кута справа та між 2 та 3 зубами нижньої щелепи зліва, які згідно висновку судово - медичної експертизи №645 м/д від 16.11.2006 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що визнає себе винним у ненавмисному нанесенні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, оскільки удар в обличчя потерпілому він наніс після раптово виниклого конфлікту який спровокував останній.
Хоча підсудний винними визнав себе частково, його вина підтверджується зібраними по справі доказами:
- показами самого підсудного ОСОБА_1 даними ним під час досудового та судового слідства, в яких він пояснив, що 06.10.2006 року близько 10.00. години він зайшов в аудиторію НОМЕР_1 учбового корпусу №1 Черкаського державного технологічного університету. Проходячи повз аудиторію, на першій парті, побачив папку чорного кольору і вважаючи, що вона його, кинув на третю парту, але її схватив ОСОБА_3, і повідомивши, що вона не його, кинув її йому. Схопити папку він не встиг, оскільки її перехопив ОСОБА_2. Після цього останній схопив його за светр і штовхнув в бік учбової дошки. Вдарившись об дошку він - ОСОБА_1 машинально відмахнувся від ОСОБА_2 та влучив кулаком однієї з рук останньому в щелепу (а.с.21-22,93-94).
2
· показами потерпілого ОСОБА_2, який будучи допитаним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, пояснив, що 06.10.2006 року близько 10.00. години він знаходився в аудиторії НОМЕР_1 учбового корпусу №1 ЧДТУ. В цей час в аудиторію зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_1, після чого останній з парти взяв його папку та почав переглядати її зміст. На вимогу повернути папку, перекинув її ОСОБА_3, який знов перекинув її ОСОБА_1. Після цього він - ОСОБА_2, намагаючись відібрати у ОСОБА_1 свою папку, штовхнув останнього в сторону дошки. В цей час ОСОБА_1 намагався кинути папку далі, але вона з його рук впала на підлогу, і коли він - ОСОБА_2 намагався відійти від ОСОБА_1 та підняти папку, останній кулаком правої руки наніс йому один удар в нижню щелепу від якого відчув хруст кісток. Матеріальний збиток становить 787 гривень, з яких 287 гривень 29 копійок витрати на лікування та 500 гривень - на шинування, (а.с.27-28).
· показами ОСОБА_3, який будучи допитаним на досудовому слідстві та в суді як свідок повідомив, що 06.10.2006 року близько 10.00. години він разом з ОСОБА_1 зайшов в аудиторію НОМЕР_1 учбового корпусу №1 ЧДТУ. В цей час ОСОБА_1 з першої парти взяв папку ОСОБА_2 та кинув її на іншу парту, за яку збирався сісти. Зловивши її він - ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1, що то не його папка та кинув її назад. Одночасно з цим ОСОБА_2 схопив останнього за светр і штовхнув в бік учбової дошки. Папка впала на підлогу, з неї випали канцелярські приналежності. Вдарившись об дошку ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 удар кулаком правої руки в праву нижню частину щелепи (а.с.34-35).
· аналогічними показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були допитані під час досудового слідства та в судовому засіданні (а.с.37-38,40-41).
· показами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які будучи допитаними в якості свідків під час досудового слідства та чиї покази були досліджені в судовому засіданні пояснили, що вони були присутніми під час проведення відтворень обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які під час проведення зазначених слідчих дій показали де саме, як та при яких обставинах ОСОБА_1 наніс удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_2 (а.с. 71-74, 75-78).
· показами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закріпленими в протоколі зводин віч на віч, в якому останній вказує на обставини та час нанесення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (а.с.63-65).
· показами потерпілого ОСОБА_2 зафіксованими у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 31.10.2006 року (а.с.48-52).
· показами свідка ОСОБА_4 зафіксованими у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 31.10.2006 року (а.с.53-57).
· показами свідка ОСОБА_5 зафіксованими у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 31.10.2006 року (а.с.58-62).
· показами свідка ОСОБА_3 зафіксованими у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 01.11.2006 року (а.с.66-70).
висновком судово медичної експертизи №645 м/д від 16.11.2006 року, згідно з яким у ОСОБА_2 мали місце тілесні пошкодження, у вигляді травматичного двобічного перелому нижньої щелепи (в ділянці кута справа та між 2 та 3 зубами нижньої щелепи зліва).
3
Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я (а.с.82-83).
Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного у вчиненні ним злочину доведена повністю.
Крім цього, суд також вважає твердження підсудного про те, що він ненавмисно наніс потерпілому ОСОБА_2 удар в обличчя, від чого спричинив останньому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та що конфлікт був спровокований самим потерпілим, є надуманими та направленими на пом'якшення тяжкості вчинених дій, і тим самим, не можуть бути взяті судом до уваги.
При призначенні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання та навчання характеризуються позитивно.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність підсудного суд не вбачає.
Враховуючи ступінь вчиненого підсудними ОСОБА_1 злочину, його особу, те, що до кримінальної відповідальності він притягуються вперше, позитивно характеризується, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні покарання не пов'язаного з позбавленням волі, шляхом застосування ст. 75 КК України.
Під час досудового слідства потерпілим ОСОБА_2 до ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов, який в судовому засіданні був збільшений. В позовних вимогах потерпілий просив стягнути на його користь 787 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Суд вважає, що заявлений цивільний позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі викладеного, враховуючи, що неправомірними діями підсудного ОСОБА_1 потерпілому, відповідно до наданих суду чеків, була спричинена матеріальна шкода на суму 113 гривень 29 копійок, до відшкодування як матеріальна шкода, підлягає саме зазначена сума.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.
Як було встановлено в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 внаслідок неправомірних дій підсудного переніс багато фізичного болю та страждань, зазнав психічного стресу та приниження, в даний час відчуває негативні наслідки завданих йому тілесних ушкоджень. Завдана травма потягла пропуски ним занять в університеті, що
4
негативно відобразилось на професійній підготовці і потребує додаткових зусиль для відпрацювання пропущених занять, самостійної підготовки того матеріалу, який мав сприймати від викладачів при відвідуванні лекцій та практичних занять. Його зовнішній вигляд протягом тривалого часу не дозволяв виходити на люди та спілкуватися з ними, оскільки на зубах знаходились тяги, що також призвело до неможливості нормального харчування, у зв'язку з чим був змінений його постійний ритм життя. Таким чином, суд вважає, що моральна шкода потерпілому ОСОБА_2 повинна бути відшкодована в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.
Крім цього, під час досудового слідства прокурором Придніпровського району м. Черкаси в порядку ст.29 КПК України був заявлений позов в сумі 956 гривень 70 копійок на користь Черкаської обласної лікарні за лікування ОСОБА_2. Даний позов підлягає до повного задоволення.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
Зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 113 гривень 29 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної лікарні за лікування ОСОБА_2 956 гривень 70 копійок.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб.