Справа №1-204/10  

В И Р О К  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  22 лютого 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:  

  Головуючого, судді       - Коваленко І.В.  

при секретарі         - Карпенко І.П.  

з участю прокурора       - Коваленко Л.Б.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, яка має неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимої,  

  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,  

  В С Т А Н О В И В :  

  12 липня 2009 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 знаходилась на ринку "Десна", розташованого по вул. Кибальчича, 11-а в м. Києві, де неподалік від торгового місця № 78 відбувався конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час якого у ОСОБА_4 впав на асфальт фартух, в кишені якого знаходились гроші в сумі 200 гривень. Скориставшись ситуацією, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.  

Реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 таємно викрала із фартуха гроші в сумі 200 гривень, що належали потерпілому ОСОБА_4 У подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, а викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 200 гривень.  

Крім того   , 31 серпня 2009 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин ОСОБА_1 знаходилась в одній із житлових кімнат квартири АДРЕСА_1, де у останньої виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.  

Реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 повторно, таємно, з корисливих мотивів викрала гроші в сумі 100 гривень, мобільний телефон «Нокіа 7070» вартістю 520 грн., з картою мобільного оператора вартістю 25 грн., на рахунку якої було 79 грн., які належали потерпілому ОСОБА_6 У подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, а викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим сприщила потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 724 грн.  

Крім того   , 04 жовтня 2009 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходилась на східцевій площадці 9-го поверху будинку № 3-А по вул. Кибальчича, в м. Києві, де у останньої виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.  

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу проникла до однієї із житлових кімнат квартири АДРЕСА_3, де проживає потерпіла ОСОБА_7, та викрала з кімнати мобільний телефон марки «Самсунг», чорного кольору, вартістю 800 грн., що належить останній. Після цього, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зникла, а викраденим розпорядилась на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 800 грн.  

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України визнала повністю, щиро розкаялась та показала суду, що 12 липня 2009 року приблизно о 16 годині 00 хвилин вона зі своїм знайомим ОСОБА_5 прийшли на ринок «Десна», що по вул. Кибальчича, 11-а в м. Києві, де вона з найближчого прилавка вкрала два персики, які поклала собі в пакет та пішла далі. Одразу ж до них підбігла продавець, яка почала кричати, вимагала повернути персики та почала лізти до її пакету. Вона відповіла, що зараз віддасть, але продавець відійшла в сторону та з мобільного телефону почала комусь телефонувати. Після цього до неї та ОСОБА_5 підбіг якийсь чоловік і теж почав кричати з вимогою віддати персики. У той час, коли ОСОБА_5 почав штовхатись з цим чоловіком, вона помітила, що на землі приблизно в 3 м від неї лежить якийсь фартух. Здогадавшись, що він впав або з раніше невідомого їй чоловіка, який штовхався з ОСОБА_5, або з продавця, вона, коли ОСОБА_5 розмовляв з чоловіком, підійшла, підняла фартух та, засунувши в передню кишеню руку, знайшла там гроші. У подальшому, перерахувавши гроші, яких було купюрами різного номіналу, в сумі 200 гривень, вона поклала в кишеню своїх спортивних штанів, а фартух залишила на тому ж самому місці, де і знайшла. Одразу ж, нікому нічого не повідомляючи, вона пішла в бік свого будинку 3-А по вул. Кибальчича в м. Києві. У подальшому вона дізналась від родичів ОСОБА_5 про затримання останнього працівниками міліції.  

Крім того   , 31 серпня 2009 року приблизно о 01 годині 00 хв. вона, повертаючись з прогулянки по вул. Кибальчича, 3-а в м. Києві, помітила біля нічного магазину, розташованого поблизу її будинку, знайомого ОСОБА_6 Привітавшись, він запропонував їй щось випити, на що вона погодилась. ОСОБА_6 купив їй слабоалкогольний напій «Бренді-колу» і запросив зайти до нього додому, на що вона також погодилась. Вони піднялись до його двокімнатної квартири, номеру якої вона не пам’ятає, що по вул. Кибальчича, 3-б в м. Києві, пішли до однієї з кімнат, де ОСОБА_6 почав пити горілку, а вона «Бренді-колу». Під час вживання напою вона помітила, що ОСОБА_6 поклав свій мобільний телефон марки «Нокіа 7070» під подушку і у неї одразу виник намір заволодіти вказаним телефоном. Приблизно о 03 год. 00 хв. вони закінчили вживати алкогольні напої і вона почала збиратись додому. У цей час вона непомітно дістала з-під подушки мобільний телефон «Нокіа 7070», який належить ОСОБА_6, поклала його в праву кишеню своїх штанів та пішла додому спати. Картку мобільного оператора вона викинула по дорозі додому. Наступного дня вона на ринку «Троєщина», що в м. Києві, продала викрадений телефон раніше незнайомій жінці за 100 гривень.  

Крім того   , 04 жовтня 2010 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, вона, повернувшись з прогулянки додому за адресою: АДРЕСА_2, виявила відсутність там своєї матері ОСОБА_8, а тому вирішила, що вона може бути у сусідки на ім’я ОСОБА_7, яка проживає в квартирі АДРЕСА_3 в їхньому під’їзді. Піднявшись на 9-й поверх до квартири АДРЕСА_3, вона подзвонила в двері та їй відкрила ОСОБА_7 В цей час з квартири ОСОБА_7 вибіг кіт і остання, не зачинивши двері квартири, почала спускатись вниз по сходинкам за котом. Скориставшись тим, що потерпіла віддалилась від квартири і за її діями ніхто не спостерігає, вона зайшла до квартири, де в одній із кімнат на тумбочці помітила мобільний телефон марки «Сіменс», чорного кольору. У неї одразу виник намір його викрасти, а тому вона непомітно взяла вказаний телефон правою рукою і поклала в праву кишеню своєї куртки, після чого пішла на вулицю по своїм справам. Через годину вона продала викрадений нею мобільний телефон за 50 гривень в одному з кіосків, розташованому на Радужному масиві в м. Києві.  

Заявлені потерпілими   ОСОБА_9 та ОСОБА_4 цивільні позови на загальну суму 724,00 грн. та 200,00 грн. відповідно на відшкодування завданої останнім матеріальної шкоди підсудна   ОСОБА_1   визнала повністю.  

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу підсудних, а також тих матеріалів, що стосуються матеріальних збитків потерпілих.    

Таким чином суд приходить до висновку, що винність підсудної у вчиненні злочинів при викладених у вироку обставинах доведена повністю.  

Діяння підсудної   ОСОБА_1   суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила   таємне викрадення чужого майна (крадіжку) ; за ч. 3 ст. 185 КК України,   оскільки вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка),   поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно; за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вона своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.  

Обираючи вид та міру покарання підсудній   ОСОБА_1   суд враховує загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі положення Загальної частини цього Кодексу, ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, дані про її особу, яка ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, з квітня 2005 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога в КМНКЛ «Соціотерапія» з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів», на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має схильність до вчинення корисливих злочинів, має на утриманні двох неповнолітніх дітей:   сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5   , один з яких – ОСОБА_11 є дитиною-інвалідом, у скоєних злочинах щиро розкаялась.        

Обставиною, що пом’якшує покарання   ОСОБА_1   , суд визнає щире каяття та наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей.      

  Обставин, що обтяжують покарання   ОСОБА_1   , судом не встановлено.      

  З урахуванням ступеня тяжкості вчинених   ОСОБА_1   злочинів, даних про її особу, обставин справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання   ОСОБА_1   неможливе без ізоляції від суспільства, а тому їй необхідно призначити покарання, пов’язане з позбавленням волі.    

  Заявлені по справі цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 на загальну суму в розмірі – 724,00 грн. та ОСОБА_4 на загальну суму в розмірі – 200,00 грн. на відшкодування завданої останнім матеріальної шкоди, підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з підсудної   ОСОБА_1    

  Відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала шкоди від злочину, має право пред’явити позов до особи, яка вчинила злочин.  

Згідно ст. 22 ЦПК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -  

  З А С У Д И В :  

  Визнати винною   ОСОБА_1   у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:  

-   за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;  

-   за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;  

-   за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;  

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити   ОСОБА_1   покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.  

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо   ОСОБА_1   – взяття під варту, залишити без зміни, утримуючи її в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань управління в м. Києві та Київській області.    

Початок строку відбуття покарання засудженій   ОСОБА_1   обчислювати з моменту затримання – з 06.10.2009 року з 18 год. 30 хв. (а.с.105).      

Цивільні позови  потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задовольнити.    

Стягнути з засудженої  на користь потерпілого ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) гривень;  на користь потерпілого ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 200 (двісті) гривень.  

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою у той же строк з моменту одержання нею копії вироку.      

  Суддя