Справа №1-242/0
9
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого, судді - Коваленко І.В.
при секретарі - Карпенко І.П.
з участю прокурора - Єрмоленко С.М.
адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:
- 27.07.2006 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 20.09.2007 року Довгінцевським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 05.08.2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 4 дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи незняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, повторно скоїв умисний злочин при наступних обставинах.
Так, 07 жовтня 2008 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись біля кафе «Лімпопо», розташованого на території ПКіВ «Гідропарк» в м. Києві, побачив раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_3, яка розмовляла по мобільному телефону, після чого у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2 з метою повторного, відкритого викрадення чужого майна, підійшов до потерпілої ОСОБА_3 та відкрито викрав – вирвав з рук останньої її особисте майно, а саме: мобільний телефон «Самсунг 900» вартістю 1600 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора «Ді-Джус» вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 5 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1630 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав частково, та показав суду, що 07 жовтня 2008 року приблизно о 03 годині 00 хвилин він разом з двома наочно знайомими йому хлопцями сидів на лавочці біля кафе «Лімпопо», розташованого на території ПКіВ «Гідропарк» в м. Києві, де розпивав з ними слабоалкогольні напої. У цей час на сусідній лавочці він помітив дівчину, яка сиділа та плакала. Він підійшов до неї поцікавитись, що трапилось, на що дівчина повідомила, що у неї викрали гроші. На його пропозицію випити дівчина погодилась і він придбав слабоалкогольні напої, чи то «Бренді-Кола», чи то «Ром-Кола». У ході розмови вони перейшли на більш близькі взаємовідносини, тому вирішили пересісти на іншу лавочку, яку знаходилась в темнішому місці. Піднімаючись з лавки, він взяв жіночу сумку потерпілої і повісив собі на плече. На іншій лавці вони пили пиво та цілувались. При цьому сумка потерпілої висіла у нього на плечі, а сама потерпіла сиділа у нього на колінах. Коли в сумці потерпілої задзвонив мобільний телефон, він його дістав та передав потерпілій. Остання порозмовлявши по телефону, наскільки він зрозумів, із своєю матір’ю, передала йому телефон марки «Самсунг D900i», а він, замість того, щоб покласти його до сумки потерпілої, поклав до кишені своєї куртки. Так вони просиділи приблизно до 05 години 07.10.2008 року, після чого потерпіла сказала, що їй потрібно їхати додому, а потім на роботу. На прохання потерпілої він повернув їй сумку, після чого вона пішла в напрямку станції метро «Гідропарк», а він пішов до річки «Дніпро» і пробув там приблизно годину. Про те, що мобільний телефон дівчини залишився у нього в кармані, він згадав лише через півгодини після того, як потерпіла пішла. Повернувшись з річки, наочно знайомі йому хлопці сказали, що приходила потерпіла разом з двома охоронцями та цікавилась, куди він подівся разом з її мобільним телефоном. У той же день, 07.10.2008 року приблизно об 11 годині 00 хвилин він був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього мобільний телефон потерпілої.
Не дивлячись на часткове визнання свої вини підсудним ОСОБА_2, його винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повністю доведена.
Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 в силу ст. 63 Конституції України відмовилась давати показання по суті справи, повністю підтвердивши свої показання, які вона давала на досудовому слідстві, та які були досліджені у судовому засіданні. Зокрема, з протоколу допиту потерпілої від 08.10.2008 року, убачається, що 06.10.2008 року вона на приватному таксі приїхала в кафе «Лімпопо», розташоване на території ПКіВ «Гідропарк», з метою відпочити, де знаходилась приблизно до 03 години 00 хвилин 07.10.2008 року. Приблизно о 03 годині 00 хвилин вона вийшла з кафе «Лімпопо» та сіла на лавочку, що була неподалік вказаного кафе. В цей момент до лавочки, на якій вона сиділа, підійшло троє раніше невідомих їй чоловіків, описати та впізнати яких не зможе, та сіли на лавочку, але вона на них уваги не звертала. В цей момент на її мобільний телефон марки «Самсунг D900i» зателефонували, а тому вона дістала його із своєї сумки та почала розмовляти. Після закінчення розмови вона вимкнула мобільний телефон та тримала його в руках. У цей момент до неї підійшов раніше невідомий їй чоловік, який сидів на лавочці, вирвав у неї з рук мобільний телефон «Самсунг D900i», та почав тікати. Вона просила цього чоловіка повернути їй мобільний телефон, але він не звернув на неї уваги та пішов в напрямку парку. Вона відразу підійшла до чоловіків, які залишились сидіти на лавочці, та запитала в них про чоловіка, який викрав у неї мобільний телефон, але вони відповіли, що даного хлопця не знають. Після чого вона поїхала додому, але в органи міліції одразу не звернулась, оскільки у неї було обмаль часу. В результаті у неї було викрадено майно, а саме: мобільний телефон «Самсунг D900i» вартістю 1600 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора «Ді-Джус» вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 5 грн., а всього на загальну суму 1630 гривень. 08.10.2008 року від працівників міліції вона дізналась про затримання чоловіка, який викрав у неї мобільний телефон, та про вилучення у нього мобільного телефону (а.с.14-15).
Доводи підсудного про відсутність у нього умислу на відкрите викрадення чужого майна суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності.
До того, показання підсудного, які він давав на досудовому слідстві, повністю узгоджуються з показання самої потерпілої на досудовому слідстві (а.с.11-12; а.с.21-22; а.с.35-37).
Крім того, винність підсудного ОСОБА_2 також доведена і даними, що містяться у протоколі огляду та вилучення у ОСОБА_2 викраденого мобільного телефону (а.с.6), та даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 08.10.2008 року (а.с.38-40).
Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудного у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує загальні засади призначення покарання, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі межі санкції ч. 2 ст.186 КК України та положення Загальної частини КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, який ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України, обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочину.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання, пов’язане з позбавленням волі.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_2 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднати ОСОБА_2 до покарання за даним вироком частину невідбутого покарання призначеного за вироком Довгінцевським районним судом м. Кривий Ріг від 20.09.2007 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України і остаточно призначити покарання у вигляді 5 років 6 місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – взяття під варту, утримуючи його в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Початок строку відбуття покарання обчислювати з 08.10.2008 року.
Речовий доказ по справі – мобільний телефон марки «Самсунг D900i», ІМЕІ НОМЕР_1, переданий потерпілій ОСОБА_3 на зберігання, та сім-картку «Київстар», залишити у володінні потерпілої.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з часу його оголошення, а підсудним з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя