Судове рішення #10441484

  Справа № 2-2633\10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України  

14 червня 2010   року             м. Краснодон  

 

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді -Маньковської О.О. при секретарі Савіній Г.Ф.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні  Краснодонського міськрайонного суду Луганської області цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє вимог на предмет спору, –Головного Управління Державного Казначейства України у Луганської області в особі Краснодонського управління Державного Казначейства, про поновлення пропущеного з поважних причин встановленого законом процесуального строку для звернення до суду за захистом прав, визнання протиправною дій відповідача щодо виплати  разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за період з 2005 року по 2009 рік у розмірі, меншому ніж це визначено ст.12 Закону України  „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, зобов’язання визнати право на перерахунок розміру грошової допомоги як учаснику бойових дій, та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради зробити  перерахунок розміру разової грошової допомоги за період з 2005 року по 2009 рік, а також про стягнення   заборгованість по невиплаченій грошовій допомозі у сумі 8970,30 гривен, -  

В С Т А Н О В И В:  

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з  вказаним позовом, в обґрунтування  якого вказав, що   він є учасником бойових дій, про що має відповідне посвідчення.  

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального захисту" від 22.10.1993 року за № 3551-ХІІ зі змінами та доповненнями (надалі ЗУ № 3551-ХІІ) позивач має право на щорічне отримання до 9 травня (яке виплачується до 5 травня) одноразової  грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.  

За період з 2009р. по 2009р.  позивачу було здійснено виплату грошової допомоги, як  учаснику бойових дій в значно меншому розмірі, ніж це було передбачено законом, а саме:  

в 2005р.- 250грн., в 2006р. –250грн., в 2007р. - 280 грн., в 2008 р. - 310 грн., в 2009 році - 340 грн.  Позивач не згоден із вказаним розміром щорічної грошової допомоги;  вважає, що  відповідачем не доплачено йому, виходячі з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої чинним законодавством,  :  

за 2005 рік: (332 грн. х 5) - 250 грн. = 1410,00 грн;  

за 2006 рік : (359 грн. х 5) - 250 грн. = 1545,00 грн.;  

за 2007 рік: (410,06 грн. х 5) - 280 грн. = 1770,30 грн.  

за 2008 рік: (481,06 грн. х 5) -310 грн. = 2095,00 грн.  

за 2009 рік: (498 грн. х 5) - 340 грн. = 2150,00 грн.  

Отже сума не сплаченої допомоги, яка передбачена Законом України № 3551-ХІІ, на думку позивача, склала 8970,30 грн.  

Враховуючи наведене, посилаючись на  ст.. 22 Конституції України, рішення КСУ  від 09.07.2007 року, від 22.05.2008 року, Рішення Європейського суду з прав людини "Качко проти України",  позивач просив суд  визнати протиправною дії відповідача щодо виплати йому разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій , за період з 2005 року по 2009 рік, у розмірі меншому, ніж це встановлено ЗУ № 3551-ХІІ, визнати його право  на перерахунок розміру щорічної грошової допомоги  як учаснику бойових дій за період 2005-2009 року, відповідно до вимог ЗУ № 3551-ХІІ, стягнути з відповідача на його користь  невиплачену грошову допомогу, як учаснику бойових дій, в сумі 8970,30 грн. Також позивач просив суд поновити йому процесуальний строк для звернення до суду за захистом прав. порушених у 2005-2006 роках, оскільки до теперішнього часу  були розбіжності  у визначені підсудності даних справ та існувала колізія законодавчих актів. Крім цього позивач вказує, що  порушення його прав виникло внаслідок ігнорування відповідачем, який є  органом  держави, Конституції України, рішень Конституційного Суду України, вважає причини пропуску строку поважними та просить суд поновити процесуальний строк.  

  Позивач надав суду заяву, у якій підтримав заявлений позов та просив суд розглянути справу за його відсутності.  

  Відповідач надав суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності їх представника. Із наданих відповідачем заперечень вбачається, що  згідно ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначаються виключно Законом України „Про Державний бюджет України». Протягом вказаного позивачем періоду  позивачу була виплачена щорічна допомога до 5 травня у розмірі, встановленому ЗУ "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та Постанов КМУ, які є обов’язковими для виконання. Відповідач посилається на  п.1 Постанови КМУ №177 від 18.01.2004 року, відповідно до якої  розмір грошової допомоги, передбачений ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551 від 22.10.1993 року встановлюється ЗУ "Про Державний бюджет України". Вказаним Законом на 2005-2006 рік  учасникам бойових дій визначена щорічна грошова допомога в сумі 250 гривень, у 2007 році 280 гривень, у 2008 році - 310 грн, у 2009 році - 340 грн., такі кошти і виплачені позивачу. Вважає неправомірним застосування позивачем при розрахунках показника мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Вказує, що  повторне або додаткове стягнення вже виплаченої допомоги ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачені. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог.  

  Третя особа по справі на стороні відповідача - Головне Управління державного казначейства України в Луганській області  - надало заяву про розгляд справи у відсутності їх представника. Третя особа надала заперечення, у яких просить відмовити у задоволенні позову.  

  Враховуючи, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи та надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.  

  З’ясувавши обставини справи, всебічно,  повно, об"єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов  висновку про не обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.  

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 24.01.2005 року Краснодонським МВК (а.с.5).  

Правовий статус  ветеранів війни та учасників бойових дій визначається ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 22.10.1993 року № 3551-12. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.  

У відповідності до ч.5 ст.12 ЗУ  "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту", позивач, як учасник бойових дій, має право на отримання  щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.  

    Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.  

  Згідно абз. 1 ст. 17-1  щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.  

  Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”, в тому числі разової грошової допомоги.  

  Розглянувши клопотання позивача про поновлення процесуального строку для захисту прав, порушених у 2005-2006 роках, суд дійшов до наступного.  

  Відповідно до положень ст.. 257 ЦК України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  трирічний строк, який якщо не встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.  

  Позивач звернувся до суду 08.04.2010 року, тобто він пропустив визначений  257 ЦК України трирічний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, порушених у  2005-2006 роках. Просив визнати поважними причини пропуску ним процесуального строку, передбаченого для звернення до суду за захистом своїх прав.    

  Відповідно до ч.5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, порушене право підлягає захисту.  

  Враховуючи положення ч.5  ст.. 267 ЦК України,  ст.. 3, ст.. 8, 22, 46 Конституції України, суд  визнає поважними причину пропуску позивачем трирічного строку для звернення до суду за захистом порушених у  2005-2006 році прав, оскільки позивач є учасником бойових дій, юридично необізнаний, не мав можливості у  вказаний період дізнатися про порушення відповідачем його права на отримання  виплати у встановленому законодавством розмірі, оскільки відповідачем не надсилались повідомлення про стан та розмір виплат, які проводяться відповідно до зазначеного Закону. Також суд приймає до уваги положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до ст.. 1 якого цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом створення належних умов для підтримання здоров’я й активного довголіття та виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни.  

  Суд вважає необхідним поновити позивачу процесуальний строк для захисту своїх прав, порушених у 2005-2006 роках.  

  Строк звернення до суду за захистом прав, порушених у 2007-2009 році позивачем не пропущений, оскільки він звернувся до суду 08.04.2010 року.  

    Розглянувши позов по суті, суд дійшов до наступного.  

  В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не виплатив йому разову грошову допомогу до 5 травня за 2005- 2009 роки у повному обсязі;  розмір недоплаченої, на думку позивача, допомоги становить 8970,30 грн.  

  Згідно інформації відповідача № 1030 від 31.03.2010 (арк. справи 6) позивачу, як учаснику бойових дій, було виплачено щорічну разову грошову допомогу: за 2005р.- 250грн., 3а 2006р. –250грн., за 2007р. - 280 грн., за 2008 р. - 310 грн., за 2009 рік - 340 грн.    

  Частиною 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в первинній редакції визначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах: ... учасникам бойових дій - п"ять мінімальних пенсій за віком.  

    Статтею 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" № 2285-ІV від 23 грудня 2004 року, яка в новій редакції  Закону України від 25 березня 2005 року N 2505-IV є статтею 34 того ж змісту, було встановлено, що в 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється  учасникам бойових дій в розмірі 250 гривень.  Положення цього Закону неконституційними не визнавались, на момент здійснення позивачу виплати були діючими; виплата позивачу у 2005 році здійснена на підставі вказаного положення.  

  На 2006 рік дія частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни згідно з Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року N 3235-IV та відповідно до статті 30 цього ж закону про державний бюджет було встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги здійснюється  учасникам бойових дій в розмірі 250 гривень. Згідно довідки відповідача  позивачу у 2006 році було виплачено 250 грн..  

  Законом України від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що учасникам бойових дій, відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється допомога до 5 травня в розмірі 280 грн. За матеріалами справи, відповідач виплати позивачу у 2007 році допомогу до 5 травня в розмірі 280 грн. На момент виплати положення ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік" неконституційним не визнавалось, тому відповідач правомірно користувався ним при  нарахуванні та виплаті позивачу допомоги до 5 травня у квітні 2007 року.  

    Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частина 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».  

  Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги  учасникам бойових дій здійснюється в розмірі 310 грн., а у 2009 році - 340 грн.  

У вказаних  розмірах  щорічна допомога до 9 травня  учасникам бойових дій позивачу була виплачена, чого не оспорює позивач та підтверджує  інформація відповідача.  

Наведені  положення законів України до моменту виплати  разової грошової допомоги, а саме до 5 травня  поточного року, неконституційними не визнавались. Тобто на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору, були наявні  нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по різному  встановлювали розміри щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.  

При вирішенні, яким саме нормативно-правовим актом слід користуватися  при розгляді спірних правовідносин суд виходить з того, що  Конституція України  не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає  також закону України, який би регулював  питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.  

Водночас Конституційний суд  України в п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності  Конституцією України зазначив, що "Конкретна сфера  суспільних відносин  не може бути  водночас врегульована одно предметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли  наступний у часі  акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те. що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується  одно предметний акт, якій діяв у часі раніше".  

За змістом ч. 3 ст. 150  Конституції України рішення КСУ є обов"язковими до виконання на території України.  

Отже , за наявності декількох  законів, норми яких  по різному регулюють конкретну  сферу суспільних відносин, під час вирішення  спорів у цих відносинах суди  повинні застосовувати  положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом  пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.  

Виходячи з наведених положень Конституції України  та рішення КСУ, а також враховуючи, що положеннями ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік фактично змінювались положення ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який діяв у часі раніше, приоритетними у даному випадку  є положення ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік.  

При встановлені таких обставин суд дійшов висновку, що виплата  позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2005 по 2009 роки здійснена  на підставі, в межах та у спосіб передбачені законом.  

На підставі наведеного суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог у повному обсязі.  

Керуючись ст. 8, 150 Конституції України, ст.12 Закону України № 3551-12 „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22-10-1993 року з подальшими змінами та доповненнями, Рішенням Конституційного Суду України № 4-зп від 03.10.1997 року про набуття чинності Конституцією України,  ЗУ "Про Державний бюджет України" на 2005,2006,2007,2008,2009 роки, ст. ст.  3,8,10, 15, 60,212-215 ЦПК  України суд -  

ВИРІШИВ:  

  Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для захисту прав, порушених у 2005-2006 роках.  

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради, про визнання протиправною дій відповідача щодо виплати  разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за період з 2005 року по 2009 рік у розмірі, меншому ніж це визначено ст.12 Закону України  „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, зобов’язання визнати право на перерахунок розміру грошової допомоги як учаснику бойових дій, та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Краснодонської міської ради зробити  перерахунок розміру разової грошової допомоги за період з 2005 року по 2009 рік, а також про стягнення   заборгованість по невиплаченій грошовій допомозі у сумі 8970,30 гривен  - відмовити за необґрунтованістю вимог.  

 

  Рішення складено в повному обсязі, підписано  судом у нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 14 червня 2010 року.  

Копію рішення направити сторонам.  

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення  і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або апеляційна скарга протягом десяти днів з моменту проголошення рішення в Апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.  

    Головуючий:                                                                                   О.О. Маньковська                    

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація