Справа № 2-668/09  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  21 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді     Коваленко І.В.  

при секретарі       Карпенко І.П.  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Києві справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ громадянства паспортної та міграційної служби у Дніпровському районі м. Києва, про зняття з реєстрації,-  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що йому належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, яку він придбав задовго до укладення шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 У вказаній квартирі також зареєстрована та проживає відповідачка, шлюб з якою він розірвав 04 грудня 2008 року. Після розірвання шлюбу відповідач надалі користується квартирою та відмовляється у добровільному порядку знятись з реєстрації за місцем проживання та таким чином, не являючись позивачу членом родини, перешкоджає йому у здійсненні його законних прав, передбачених ст. 391 ЦК України щодо користування та розпорядження своїм особистим майном. Тому позивач пред’явивши даний позов до суду, просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою шляхом зняття її з реєстраційного обліку у відділі громадянства паспортної та міграційної служби у Дніпровському районі м. Києва.  

  У судовому засіданні позивач повністю підтримав пред’явлений позов та просив   його задовольнити у повному обсязі.  

  Відповідачка  ОСОБА_2 у судове засідання  не з’явилась, надіславши листа з проханням слухати справу у її відсутність. При цьому, письмових запереченнях позовні вимоги не визнала повністю.  

  Представник 3-ї особи: відділу ГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві  у судове засідання також не з’явився, надіславши листа з проханням слухати справу у відсутність 3-ї особи.  

    Суд уважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для розгляду справи у відсутність відповідача та представника 3-ї особи: відділу ГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, проти чого не заперечував у судовому засіданні позивач.  

  Вислухавши пояснення  позивача, вивчивши матеріали справи, суд в судовому засіданні приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на належить на праві власності квартира АДРЕСА_1, що підтверджується  договором купівлі-продажу квартири від 25.10.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворучком В.П.  

Право власності на квартиру зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 06.11.2001 року за реєстровим №195.  

На  час  розгляду справи  в суді  в спірній  квартирі   зареєстровані позивач, відповідач по справі ОСОБА_2, тобто колишня дружина позивача, яка і на даний час проживає у вказаній квартирі.  

У добровільному порядку ОСОБА_2 не бажає  знятись з реєстраційного обліку.  

Будучи зареєстрованою у спірній  квартирі, відповідачка чинить  позивачу перешкоди  у здійсненні  ним  права власності на спірну  квартиру.  

Згідно  ст. 391 ЦК України, власник  майна  має право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні  ним права  користування  та розпорядження  своїм  майном.  

Також, нормою статті 150 Житлового Кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.  

Проте, вимогами ч. 1 та ч. 4 ст. 156 Житлового Кодексу України передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 Житлового Кодексу, а саме: дружина, діти та батьки. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.  

У статті 157 Житлового Кодексу України зазначено, що членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України,   зокрема, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними. При цьому, виселення винних провадиться без надання іншого жилого приміщення.  

Однак, в судовому засіданні позивачем не було доведено жодним доказом той факт, що дійсно відповідач перешкоджає йому у здійсненні його законних прав щодо користування та розпорядження його майном і, що є необхідність встановити порядок користування квартирою так як він пропонує.  

А тому, проаналізувавши  встановлені по справі обставини, суд приходить  до висновку, що задоволення позовних вимог призведе до порушення житлових прав відповідача, а тому позов уважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 116, 150, 156, 157 Житлового Кодексу України, суд,  

  ВИРІШИВ:  

  У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ громадянства паспортної та міграційної служби у Дніпровському районі м. Києва, про визнання такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації, - відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом  десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.  

Суддя: