Справа № 2-614/09

              Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

 31 березня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді -       Коваленко І.В.

при секретарі -        Карпенко І.П.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Києві справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу  за договором позики,-

 ВСТАНОВИВ:

  03.12.2008  року  позивач  звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що  20 червня 2004  р.  позивач  передав відповідачу у борг  1500 доларів США, що по курсу НБУ на той час становило 7575 грн., про що остання  особисто написала розписку про одержання зазначеної суми грошей. Договором не було передбачено строку повернення позики, але, оскільки відповідачка тривалий час не повертала позику, то в червні 2008 року позивачка звернулась до відповідачки з усною вимогою про повернення грошей, але відповідачка відмовилась повертати борг. Така поведінка відповідача свідчить про те, що  вона не бажає виконувати  свої зобов’язання в добровільному порядку, що змусило позивача звернутись з вказаним позовом до суду. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 7575 грн. та відшкодувати їй  витрати, пов’язані з оплатою судового збору в розмірі  75,75  грн.  

У судовому  засіданні   позивач  повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.  

Відповідач  ОСОБА_2 у судовому засіданні пред’явлений позов визнала повністю, та не заперечував проти його задоволення.

Вислухавши пояснення позивача,  відповідача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив наступне.  

Відповідно до розписки ОСОБА_2, написаної 20 травня 2004 р.,  остання позичила у позивача суму  1500 доларів США, що по курсу НБУ на той час становило 7575 грн. Оскільки відповідач тривалий час не повертала борг, то в червні 2008 року позивач звернулась до неї з усною вимогою про його повернення.  

Однак, в даній розписці не зазначено строк виконання грошового зобов’язання.  

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, яка у 2004 році працювала продавцем на ринку «Роздол», розташованого біля станції метро «Святошино», пояснила, що з позивачем та відповідачем вона знайома по роботі. Зі слів позивача їй відомо, що приблизно у 2004 році вона передала в борг відповідачу 1500 доларів США, але до теперішнього часу відповідач вказану суму боргу їй не повернула.  

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, яка перебуває у дружніх стосунках з позивачем, а з відповідача знає по роботі, оскільки у 2004 році також працювала продавцем на ринку «Роздол», розташованого біля станції метро «Святошино», та пояснила, що зі слів позивача їй відомо про те, що приблизно у 2004 році ОСОБА_1 передала в борг відповідачу 1500 доларів США, але до теперішнього часу відповідач вказану суму боргу позивачу не повернула.      

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_4, яка є знайомою позивача, пояснила, що в листопаді 2008 року зі слів ОСОБА_1 їй стало відомо про те, що остання у 2004 році   передала в борг ОСОБА_2 1500 доларів США, але до теперішнього часу відповідач вказану суму боргу не повернула.    

Згідно зі ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним у момент передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк  виконання  боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконати у будь-який  час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору  або актів цивільного законодавства.  

Так, позивачем в судовому засіданні не доведено жодними доказами той факт, що він  звертався до відповідача з вимогою про повернення суми позики, а тому моментом пред’явлення такої вимоги позивача відповідачу суд вважає саме пред’явлення даного позову до суду.  

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про безгрошовість  договору позики або одержання  грошей у меншій кількості, а також, письмових доказів про повне або часткове повернення суми   грошей відповідачем   суду не надано  і судом їх не здобуто.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення позики  в сумі  7575 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.  

Оскільки позов про стягнення суми боргу за договором позики підлягає задоволенню, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2  на користь позивача підлягає стягненню відшкодування витрат, понесених позивачем по оплаті послуг адвоката в сумі 150 грн. 00 коп., по оплаті судового збору в сумі 75 грн. 75 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп.,  а всього на суму 255 грн. 75 коп.  

Керуючись, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215  ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, суд,

 ВИРІШИВ:

 Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу  за   договором    позики  задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі  7575,00 грн., та  30 грн. 00  коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 75 грн. 75 коп. – судового збору, а також 150 грн. 00 коп. – судових витрат, пов’язаних з наданням юридичної допомоги, а всього на суму  7830 грн. 75 коп.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом  десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.  

        Суддя: