Справа № 2-2764/10  

  З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  15 липня 2010 року  Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

  головуючої судді        Коваленко І.В.  

    при секретарі              Тущенко П.Л.,  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -  

  в с т а н о в и в:  

  Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 1079,48 грн., яка утворилась станом на травень 2010 року. Свої вимоги мотивує тим, що протягом терміну мешкання у АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_1 споживав електричну енергію, яку постачає йому Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на відплатній основі відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення. За місцем проживання відповідача було відкрито особовий рахунок одержувача електричної енергії №10222002908. При цьому ОСОБА_1 щомісячно отримував від позивача рахунки на оплату спожитої електроенергії, однак платежі не здійснював.  

У судове засідання представник позивача Кадубовський Є.С. не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглядати справу у його відсутність, провівши заочний розгляд справи та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по спожитій електроенергії.  

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив. (а.с.35).  

Оскільки відповідач не повідомив причини своєї неявки, суд, з дотриманням умов, передбачених ст.224 ЦПК України, визнав їх як неповажні та провів заочний розгляд справи у його відсутність на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, проти чого в своїй письмовій заяві не заперечував представник позивача.    

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою форми №3, виданою Комунальним підприємством «Житлово-ремонтно-експлуатаційною організацією №408» Дніпровського району м. Києва від 28.04.2010 № 588. (а.с.12)  

За місцем проживання відповідача з 01.01.1999 року було відкрито особовий рахунок одержувача електричної енергії №10222002908.  

За спожиту електроенергію відповідач не сплачувала і тому станом на травень 2010 року у відповідача утворився борг в розмірі 1079 грн. 48 коп. (а.с.10-11).  

Згідно із статтею 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та нормативно-правовими актами. Так, взаємовідносини між громадянами (фізичними - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладання договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються згідно до Правил  користування електричною  енергією для  населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357,     зі змінами і доповненнями.  

Вказані Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.  

Відповідно до ч. 1 ст. 11     Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з ч. 4 ст. 4     ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.  

Наявність  взаємовідносин між сторонами, а, отже, і виникнення цивільних прав й обов'язків, підтверджується діями сторін: Позивач здійснює постачання електричної енергії до помешкання відповідача, а Відповідач має здійснювати оплату спожитої електроенергії.  

Відповідно до п. п. 19, 21     Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюється за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачами щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачами. Таким чином, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно відповідачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії. Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у періоді, за який здійснюється оплата.  

Згідно з п. 20     Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.  

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" електропостачання за своїм функціональним призначенням відноситься до житлово-комунальних послуг, а відповідно до ч.3 ст. 20     даного Закону споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Також зазначений обов'язок закріплено п. 42 Правил, а саме: споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; вносити плату за спожиту енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.  

3гідно із п. 48     Правил споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення за електричну енергію.  

Відповідно до п. 28     Правил у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати, довідки, що підтверджують його неплатоспроможність. Крім того, пов'язані з цим питання регулюються Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" та Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. №976 «Про затвердження порядку реструктуризації заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію». Відповідно до положень даних документів для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами – надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.   При  цьому  заборгованість   громадян,   які   не  уклали  договір про реструктуризацію заборгованості, стягується за рішенням суду. Однак подібних звернень від відповідача не надходило.  

Станом на травень 2010 року     заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становить 1 079 грн. 48 коп.     з урахуванням проведених до цього часу оплат.  

Згідно із ст. 509     ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому ст. ст. 526, 625     ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  

  Таким чином суд вважає, що відповідач порушив права позивача і вони підлягають захисту, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплатив борг за спожиту електричну енергію, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь  АЕК “Київенерго”  борг у сумі 1 079 грн. 48 коп.                              

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача державне мито у сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічні забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп.  

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 179, 196, 209, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 714 ЦК України, суд, -     

  В И Р І Ш И В :  

  Позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – задовольнити.    

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» заборгованість в розмірі 1 079 грн. 48 коп., судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього – 1 160  (одна тисяча сто шістдесят) грн. 48 коп.    

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів або протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Суддя: