КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2007 № 33/106
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Каланча Ю.А. (за довір.),
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бель - Стиль"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2007
у справі № 33/106
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грунттекс"
до Приватного підприємства "Бель - Стиль"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 8 309,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення від 14.06.2007 р. скасувати, оскільки вважає, що воно прийнято судом внаслідок неповного з'ясування обставин при порушенні норм матеріального права, просить у справі прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на відсутність між сторонами договірних відносин, які були б оформлені належним чином у відповідності до вимог законодавства України, на підставі чого позивач міг вимагати здійснення стягнення. Будь-які правовідносини між сторонами припинилися на час постаки товару, оскільки за домовленістю сторін, як стверджує відповідач, дана партія була поставлена безкоштовно в рахнок відшкодування поставки попередньої партії неналежної якості товару, а відтак підстави для проведення розрахунку за поставлений позивачем товар у відповідача відсутні.
В судове засідання 19.09.2007 р. повноважний представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду (в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвали суду).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 811,80 грн. – основного боргу за поставлений товар, 105,46 грн. – інфляційних, 92 грн. – 3% річних.
Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для поставки відповідачу товару – тканини болонья М700/ПВХ №6553 (зелений) в кількості 1447,50 м.п. на загальну суму 8111,80 грн., було укладення між сторонами договору купівлі-продажу простої форми у відповідності до п.1 ст.181 ГК України, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, на виконання чого були оформлені видаткова накладна №ЗНс-004655 від 25.12.2006 р., податкова накладна №Н-004655 від 25.12.2006 р.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що між сторонами тривають господарські відносини, поставка товару відповідачу відбувалася неодноразово, однак раніше відповідач виконував зобовязання щодо здіснення розрахунку належним чином. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з листом-претензією щодо погашення заборгованості (а.с. 9), яка була залишена відповідачем без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнає факт поставки зазначеної тканини, однак наполягає на відсутність договірних відносин між сторонами та здійснення поставки спірної партії від 25.12.2006 р., такої, що здійснювалася за домовленості сторін безкоштовно, в якості відшкодування за попередню партію поставленого недоброякісного товару.
Відповідач на час розгляду спору судом першої інстанції заборгованість не погасив. Інших доказів в обгрунтування власної позиції щодо досягнення між сторонами домовленності на здійснення поставки безкоштовно відповідач не надав, тому доводи відповідача до уваги суду не можуть бути прийняті. В матеріалах справи відсутні докази щодо поставки відповідачу партії неякісної продукції.
Статтею 181 ГК України встановлений загальний порядок для укладення господарських договорів, вимоги якої, зокрема, передбачають й можливість укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну факсограм, телеграм, телефонограм, тощо, а також підтвердження прийняття до виконання замовлення.
У відповідності до положень ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у листах, телеграмах. Тощо, якими обмінялися сторони.
Враховуючи особливості правовідносин, що існують між сторонами, вбачається, що сторони узгодили й виклали умови вчиненого правочину щодо поставки товару безпосередньо в первинних документах, якими вони, зокрема обмінялися (накладні, рахунок-фактура). Вказані документи містять інформацію щодо найменування, кількості поставленого товару, вартість за якою товар придбається, умови поставки та форму проведення розрахунку. Ці документи містять відповідні реквізити сторін, підписи уповноважених осіб.
Крім того, в матеріалах справи наявне листування сторін, що підтверджує умови укладеного між сторонами правочину на поставку товару, необхідність передачі товару відповідачу, відповідач зазначає, що товар замовлявся саме ним, і був прийнятий 25.12.2006 р., вказана вартість поставки та сума, що підлягає сплаті.
Дослідивши обставини справи, колегія погоджується із висновками суду першої інстанції щодо укладення між сторонами правочину на поставку товару в спрощеній формі у відповідності до ст.205 ЦК України, ст. 181 ГК України, виконання позивачем належним чином зобовязань щодо поставки товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, та невиконання відповідачем зобовязання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, а тому вважає заявлені позовні вимоги правомірними в частині стягнення основного боргу.
Оскільки зобовязання щодо оплати поставленого товару відповідачем виконано не було, у відповідності до положень чт.чт.525, 526, 625, 629 ЦК України колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги щод осплати інфляційних та 3% річних.
З приводу заявлених відповідачем доводів щодо поставки позивачем попередньої партії неякісного товару та в зв’язку з цим відсутності підстав для оплати поставленої партії товару від 25.12.2006 р., колегія вважає за необхідне роз’яснити відповідачу його право звернутися до суду із відповідним позовом про відшкодування збитків чи заміну товару, поставленого неналежної якості.
Враховуючи обґрунтованість заявленого позову у відповідності до положень чинного законодавства України, а також те, що відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги, вимог позову не спростовано, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. Апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв’язку з чим, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бель-Стиль” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. у справі № 33/106 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 33/106 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді