Справа № 22ц-7743/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Назарова М.В.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Коновалової В.А.
Кострицького В.В.
при секретарі - Баюрчак Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в місті Антрациті Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 06 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Антрациті Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись з апеляційною скаргою, Управління Пенсійного Фонду України в місті Антрациті Луганської області посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити.
Заперечення на апеляційну скаргу від позивача до суду не надано.
Оскаржуваною постановою позов задоволено, визнано дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Антрациті Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії за період з 02 жовтня 2008 року по 02 жовтня 2009 року та про відмову в їх перерахунку неправомірними, зобов’язано Управління провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за вказаний період, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 гривень.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про час і місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
05 жовтня 2009 року позивачем подано до суду вказаний позов. У викладенні обставин, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, позивач зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» він має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 вказаного вище закону. Однак, з 01 січня 2006 року по теперішній час підвищення до пенсії йому виплачувалось в обмеженому розмірі. Перерахувати суми виплаченого підвищення до пенсії відповідач відмовився .Просив визнати дії відповідача з відмови в перерахунку та виплати йому недоотриманої суми підвищення до пенсії незаконними та зобов’язати його нарахувати та виплатити йому недоотриману суму підвищення до пенсії за період з 02.10.2008 року по 02.102009 року.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції були встановлені обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог.
Спір судом вирішено на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, при ухваленні постанови суд керувався ст.ст.2,17,18,87,94,100,122,158-163 КАС України.
Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов’язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.
Статтею 6 Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1У / далі Закон № 2195-1У від 18 листопада 2004 року/ передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо внесення змін до Закону України № 2195-1У, визнані такими, що не відповідають Конституції України / є неконституційними /.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачці відповідні нарахування ,але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило і допустило протиправну бездіяльність.
Зобов’язуючи Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Луганська здійснити перерахунок та виплатити позивачці підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що у 2009 році стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» жодним законом України не була змінена і скасована.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8 « Про незалежність судової влади» / абз. 1 п.19 / визначено , що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина,
а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Доводи апеляційної скарги не наводять підстав для скасування постанови суду , тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга має бути відхилена, а постанова суду залишена без змін.
Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Антрациті Луганської області відхилити.
Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 06 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Антрациті Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді