Справа                  Справа № 22ц –12453/2010 року                                                                    Головуючий першої інстанції  Горощук О.В.  

Категорія: 57                                                                                                          Доповідач: Осипчук О.В.  

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  ?5” серпня  2010 року   Апеляційний суд  Донецької області у складі:  

  Головуючого: Висоцької В.С.  

Суддів:   Осипчук О.В., Біляєвої О.М.  

При секретарі:  Суліма Є.Ю.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку   апеляційну скаргу     Управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську Донецької області     на рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2010 року по справі   за позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську про  перерахунок пенсії, -  

В С Т А Н О В И В:  

  Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську про перерахунок пенсії задоволено частково.  

  Зобов*язано Управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську Донецької області у відповідності до ст.ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зробити перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії з розрахунку не менш 6 мінімальних пенсій за віком – прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, додаткової пенсії – 50% мінімальної пенсії за віком – прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 01 лютого 2010 року. В решті позову відмовлено.  

  Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій  просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального  права.  

  В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що позивач перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську та отримує пенсію, як інвалід 3 групи, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вперше позивач з позовом про перерахунок пенсії звернувся до суду в 2009 році, є рішення суду про зобов’язання провести перерахунок з 22.05.2008 року, тому він вже тоді знав про порушене право. Вважають, що позов ОСОБА_1 про перерахунок пенсії з лютого 2010 року поданий до суду з порушенням позовної давності.  

  Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.  

ОСОБА_1 належить (віднесений) до категорії 1 як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом 3 групи, що підтверджується відповідними  посвідченнями, довідками МСЕК.  

Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

  Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

  Частина 4 статті 54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).  

Встановлені підпунктом 12 статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107 – ІV від 28.12.2007 року процентні розміри для визначення розміру пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та внесені відповідні зміни до спеціального Закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008. Конституція України не допускає звуження існуючих прав при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих.  

Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром , визначеним Кабінетом Міністрів України, колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих визначень неможливо.  

Наведена частина статті викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1 липня 1992 року, та № 3285-12 від 17 червня 1993 року (в редакції Закону № 230/96 від 6 червня 1996 року), тоді як частина третя, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17 листопада 2005 року (набрав чинності 13 грудня 2005 року) і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами статті 54 спеціального закону.  

Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком  дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.  

Колегія суддів не бере до уваги положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів   мінімальної   заробітної   плати   та мінімальної  пенсії  за  віком.  

Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права.  

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії УПФ щодо нарахування та виплати пенсії позивачу у розмірах менших ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок основної пенсії позивачу у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 01.02.2010 року відповідно до ст. 50, ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.    

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

    Керуючись статтями 304-1, 307,308,313,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд –  

УХВАЛИВ:  

Апеляційну скаргу   Управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську Донецької області   відхилити.  

Рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 25  травня 2010 року   залишити без змін.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Слов*янську витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.(   розрахунковий рахунок 31213263700004, отримувач – Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЕДРПОУ -34686537, МФО 834016, Банк –ГУ ДКУ у Донецькій області).  

Ухвала   апеляційного суду є остаточною і касаційному   оскарженню не підлягає.  

  Головуючий:  

  Судді: