Справа № 22ц - 12372/2010 року Головуючий першої інстанції Гавриленко О.М.
Категорія: 57 Доповідач: Осипчук О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„05” серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В. Біляєвої О.М.
При секретарі: Суліма Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 28 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку ради про перерахунок та сплату недоотриманої суми одноразової щорічної допомоги до 5 травня, -
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку ради, в якому просив зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити йому одноразову грошову допомогу як учаснику війни за період за 2004,2005, 2007 - 2009 роки.
В обґрунтування позову посилався на те, що згідно посвідчення він являється учасником війни і відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня йому повинно виплачуватися одноразова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Між тим, відповідач сплатив на його користь в 2004 році -130 грн., 2005 році - 270 грн., в 2007 році – 300 грн., в 2008 році -350 грн. та в 2009 році -380 грн., що є порушенням закону та його прав.
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 28 травня 2010 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги позивач посилається на те, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що на момент проведення виплат щорічної допомоги відповідач діяв відповідно до норм діючого законодавства, які на той час не були визнані неконституційними, тому дії були правомірними. Судом при цьому не взято до уваги, що виплати, які були передбачені законами України щодо Державного бюджету на кожен рік значно зменшені, а гарантії учасникам війни ніхто не скасовував, тому вони повинні бути виконані в розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни. Приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня ветеранам війни – інвалідам війни виплачується щорічна грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком – для інвалідів 3 групи.
Між тим, суд першої інстанції невірно встановив обставини по справі і навів норму матеріального закону, яка не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до посвідчення НОМЕР_1, виданого 06 березня 2008 року Управлінням праці та соціального захисту населення Калінінського р-ну м. Донецька, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.
До правовідносин, що виникли між сторонами підлягає застосуванню п.5 ст. 13 вказаного Закону, який передбачає, що щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується щорічна одноразова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог за 2004,2005 роки суд послався на ст. 99 КАС України. Під час проведення виплат в 2007 році стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» неконституційною визнана не була. При проведені виплат в 2008 році пункт 20 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» неконституційним визнаний не був.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позову за період 2004,2005,2007-2008 роки.
Рішенням Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визначення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші нормативно – правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно в періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007 року, та з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Визначаючись з позовними вимогами за 2009 рік і відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу здійснено виплату разової грошової допомоги у розмірі 380 грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни» та «Про жертви нацистських переслідувань». Конституційним Судом України рішення щодо визнання розміру виплати разової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2009 році неконституційним не визнано.
Між тим, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позовних вимог стосовно 2009 року, з таких підстав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зміни до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились, тобто на спірний період Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, частина 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у наступній редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам війни 3 групи – семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 –ІУ від 09 липня 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року ( в редакції, яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» сума прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 498 грн. з 01.01.2009 року.
Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік, здійснена відповідачем у розмірі 380 грн., визначеному постановою Кабінету міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є такою, що порушує норму спеціального Закону.
Крім того, відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що постанова суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення. В решті постанова суду підлягає залишенню без змін, а доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування постанови суду в повному обсязі до уваги не приймаються, оскільки не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які б давали підстави для скасування судового рішення в цілому і ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 150 грн., оскільки понесені витрати підтверджені документально.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 28 травня 2010 року скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду війни за 2009 рік.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку ради про перерахунок та сплату недоотриманої суми одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік задовольнити.
Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку ради нарахувати та виплатити недоплачену одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1, як інваліду війни до 5 травня за 2009 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично сплаченої суми.
В решті постанову суду залишити без змін.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати на надання юридичної допомоги в сумі 150 грн.
Рішення апеляційного суду є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: