Копія:

Справа № 2-1340/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 8 липня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого     судді             Ярошенко Т.О.

при секретарі                                    Шаміладзе В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка  

про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до вимог чинного законодавства,  

Встановив  :

08.06.2010 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання його дій протиправними та зобов’язання проведення перерахунку пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства України, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Охтирка провести перерахунок та виплату йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ група інвалідності), основної пенсії згідно вимог ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком  та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 50 %  від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – за період з 01.04.2007 року по 01.04.2010 року в сумі 114 874,5 гривень з урахуванням проведених виплат,  а також зобов’язати відповідача призначити (встановити) йому, як постраждалому внаслідок  Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ група інвалідності), основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю згідно вимог ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області  заперечував проти заявлених вимог, зазначивши, що ОСОБА_1   перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Охтирка Сумської області з 23.02.1998 року і отримує пенсію, призначену відповідно до положень ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.  До основного розміру пенсії призначена та виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, що для інваліда ІІІ групи складає 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якої визначено ст. 50 зазначеного Закону у зв’язку зі змінами, внесеним Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що порядок обчислення пенсії, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Попередньо відповідні надбавки і додаткова пенсія обраховувалися, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, розмір якої був визначений п. 2 Постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок кошів державного бюджету» і складав 19,91 грн., які і виплачувалися ОСОБА_1   Підстав для застосування при обрахунках розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» немає, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 зазначеного закону, мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність застосовується лише виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з зазначеним Законом. Позивачу призначено пенсію за іншим нормативним актом. З першого липня 2008 року відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» у разі, коли розмір пенсії ( без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством) не досягає у інвалідів ІІІ групи одержувачів пенсії по інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншою ніж 760 грн. Після прийняття Конституційним Судом України рішення № с 10-рп/2008 р., яким визнано неконституційними  положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», для збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян КМУ прийняв Постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008 року та чітко визначила розміри додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською  катастрофою. З першого листопада 2009 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 року № 1308 „Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам  бойових дій”, відповідно до якої щомісячна державна адресна допомога до пенсії призначається коли щомісячний розмір пенсійної виплати з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством не досягає у інвалідів ІІІ групи 1152 грн., внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень здійснюється відповідно до Постанов Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року, № 654 від 16.07.2008 року та № 1308 від 02.12.2009 року, тому наполягає на відмові у задоволенні позову.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення сторін, дослідив письмові докази,  дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли в зв’язку з реалізацією права позивача на отримання основної та додаткової пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що ОСОБА_1  . являється особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1 ), учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворих внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим Сумською облдержадміністрацією 10.03.1998 року та вкладкою № 612893 серії С до зазначеного посвідчення ( а.с. 12 ).

Встановлено, що в управлінні Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_1 перебуває на обліку з 23.02.1998 року.

Суд дійшов висновку про невідповідність відмови вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової  або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я закріплені в Законі України  «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.08.1991 року.

Відповідно до положень ст. 49 зазначеного Закону, пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4  встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 зазначеного Закону, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 року, передбачає розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1 категорії  інвалідам ІІІ групи 50% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 вищезазначеного Закону, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 року,  передбачено, що пенсії по  інвалідності,  що  настала  внаслідок  каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської  катастрофи  можуть  призначатися   за  бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990  роках,  у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. У  всіх  випадках  розміри  пенсій  для  інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть  бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими змінювалися розміри основної та додаткової пенсій, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України  та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу основну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю,  передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  з 22.05.2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону  України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягає застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст. 50, 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо нарахування пенсії позивачу відповідно до Постанови КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок кошів державного бюджету», оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Також суд не може погодитися з доводами відповідача щодо неможливості застосування відносно ОСОБА_1 положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в зв’язку з тим, що нарахування пенсії йому проводиться за іншим законом, оскільки відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути  підставою для реалізації конституційної гарантії та права на отримання пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

В зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивач має  право на отримання основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший законодавчий акт, що визначив би цей розмір чи встановив інший розмір.

Разом з тим, вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок його основної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії  у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не можуть бути задоволені, оскільки протягом зазначеного часу діяли норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, якими визначався інший розмір згаданих виплат.

Позивачем заявлена вимога про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2007 року по 01.04.2010 року.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі, в зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме основна та додаткова пенсія за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року  та 22.05.2010 року по 01.04.2010 року . В решті позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити за їх необґрунтованістю.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок основної та додаткової пенсій у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки, суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу  сплачених позивачем в розмірі 500 гривень, що підтверджується квитанцією (а.с. 18), суд виходив з того, що це питання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року «Про граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Суд враховує, що граничний розмір компенсації витрат не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що стороні на користь якої ухвалено судове рішення, витрати, пов’язані з правовою допомогою не можуть перевищувати 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи представника. З урахуванням часу, витраченого на складання представником позовної заяви, яка містить загальнопоширений текст та за участь у судовому засіданні, на котрі в цілому витрачено незначний час, враховуючи складність справи, виходячи із принципів об’єктивності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на користь ОСОБА_1 100 гривень витрат на правову допомогу та понесені судові витрати в сумі 120 гривень, а всього 220 гривень.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 10,15,60,88,212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, ст.  64 Конституції України,  ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, суд

  ВИРІШИВ:  

 Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України  в м. Охтирка Сумській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  державної пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не меншому 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в м. Охтирка Сумській області здійснити  перерахунок ОСОБА_1  державної пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6  мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2010 року по 01.04.2010 року з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в м. Охтирка Сумській області здійснити  перерахунок ОСОБА_1  додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.04.2010 року з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області  на користь ОСОБА_1  120 гривень понесених судових витрат та 100 грн. витрат на правову допомогу, а всього 220  грн.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області  в прибуток держави 59,50   грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Охтирського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя                 Т.О. Ярошенко  

З оригіналом згідно:             підпис  

  Копія рішення, що не набрала законної сили