Справа № 22-ц-292/2010                Головуючий у 1-й інстанції – Кравченко В.О.

Категорія  - 34                                Суддя-доповідач - Хвостик С.Г.

  У Х В А Л А  

  16 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

 головуючого – Рибалки В.Г.,

 суддів – Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.,

 з участю секретаря судового засідання –  Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_2

 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2010 року

 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство «Центральне», про спонукання до вчинення дій, відшкодування моральної шкоди, -

  в с т а н о в и л а:  

  Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 08 грудня 2009 року скасовано рішення  Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2009 року  в даній справі.

Постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов’язано ОСОБА_3 привести стан водопровідних труб та труб водовідведення у квартирі АДРЕСА_1 у відповідність до санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові  витрати в розмірі 100 грн.

 Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2010 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про повернення судових витрат.

 Зазначену ухвалу суду заявник оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу  суду скасувати і вирішити питання по суті.

Зокрема, вказує, що суд в порушення п.1 ч.2, п.1ч.1 ст.83, ч.1 ст.89 ЦПК України не повернув надмірно сплачений розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 213 грн., а також на підставі п.1 ч.1 ст. 83 ЦПК України і п.1 ст. 89 ЦПК України йому має бути повернуто 51 грн. судового збору, оскільки він зменшив розмір позовних вимог.

 Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність  і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 З матеріалів справи вбачається, що звернувшись у червні 2009 року до суду з позовом про спонукання до вчинення певних дій, відшкодування майнової шкоди та стягнення моральної шкоди, тобто з вимогою майнового  характеру та двома вимогами немайнового характеру, ОСОБА_2 сплатив судовий збір відповідно до розмірів ставок, визначених ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 30 квітня 1993 року (з послідуючими змінами та доповненнями), а всього на суму 68 грн. (8,5 грн. + 8,5 грн. + 51 грн.).

Також він сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції на загальну суму 250 грн., тобто за вимогою з найбільшим розміром (майнового характеру) і відповідно до того розміру, який діяв на той період згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 361 від 14 квітня 2009 року.

Під час розгляду справи місцевим судом позивач відмовився від частини вимог, а саме щодо стягнення з ОСОБА_3 на його користь заподіяної майнової шкоди, надавши з цього приводу суду відповідну заяву. Відмова судом була прийнята і ухвалою суду першої інстанції від 25 вересня 2009 року провадження в даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 500 грн. на відшкодування майнової шкоди закрито у зв’язку з відмовою від позовної вимоги.

 Що стосується інших позовних вимог, то вони були розглянуті і відповідно до рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2009 року в їх задоволенні відмовлено.

У листопаді 2009 року позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду від 13 жовтня 2009 року, в якій просив скасувати вказане рішення і постановити нове, яким повністю задовольнити його вимоги щодо спонукання до вчинення певних дій та відшкодування моральної шкоди.

При цьому ОСОБА_2 сплатив судовий збір на суму 08 грн. 50 коп. (4,25 грн. + 4,25 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 37 грн., тобто в тому розмірі, який діяв відповідно до вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 на той період.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 08 грудня 2009 року скасовано рішення місцевого суду від 13 жовтня 2009 року і ухвалено нове, яким позов задоволено частково, а також вирішено питання про стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат, як при розгляді справи в суді першої, так і апеляційної інстанцій, окрім тих витрат, які поніс позивач у зв’язку із розглядом вимоги майнового характеру.

У заяві про повернення судового збору в розмірі 51 грн. та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 213 грн., тобто тих витрат, які понесені у зв’язку з розглядом вимоги майнового характеру, позивач вважав, що вони ним внесені в більшому розмірі, ніж це встановлено законом, а щодо судового збору  – ще і на підставі того, що він нібито зменшив розмір позовних вимог, пославшись при цьому на ст.ст. 83,88,89 ЦПК України.

 Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви позивача ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Зокрема, у випадку відмови позивача від позову, а виходячи з матеріалів справи, саме про це просив позивач суд у заяві від 21 липня 2009 року (а.с.32), і відмова була прийнята судом, понесені ним витрати відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України відповідачем не відшкодовуються.

 Що стосується витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то вони вірно були сплачені відповідачем у тому розмірі, який був затверджений на період їх внесення відповідною постановою Кабінету Міністрів України, але поверненню відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають лише ті суми витрат, стосовно яких вимоги задоволені (немайнового характеру).

Отже, судові витрати були розподілені з урахуванням вимог ст.88, ч.1 ст. 89 ЦПК України і суд вірно не взяв до уваги хибну позицію позивача про те, що ніби то він сплатив судові витрати у більшому розмірі, ніж це було встановлено законом, а також зменшив розмір позовних вимог, так як насправді він відмовився від вимог майнового характеру, що за своїми наслідками різниться від процедури повернення судових витрат.

    Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, зокрема, ст.ст.83,88,89 ЦПК України, норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та відповідних постанов Кабінету Міністрів України про визначення розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.  

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315  ЦПК України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А:  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 січня 2010 року в даній справі залишити без зміни.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

  Головуючий      

      Судді