Справа № 22-ц-239/2010                             Головуючий у 1-й інстанції: Фоменко І.М.

Категорія - 19                                   Суддя-доповідач   -  Хвостик С.Г.

  У Х В А Л А  

і м е н е м  У к р а ї н и  

 02 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Попруги С.В.,

 суддів –  Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.,

 з участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_2  

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 16 грудня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Виносум Марина Євгенівна, акціонерний банк «Брокбізнесбанк», про визнання договору купівлі-продажу недійсним, –

  в с т а н о в и л а:  

 Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 16 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  відмовлено за їх необґрунтованістю.

Скасовано забезпечення позову у вигляді накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1, що зареєстрована на ім’я ОСОБА_3 по ухвалі Ковпаківського районного суду м.Суми від 03 листопада 2008 року.  

 Вказане рішення суду ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оспорюваний договір є фіктивним, оскільки він вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Висновок про це вбачається з показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та самого відповідача, яким суд не дав належної оцінки. Крім цього, зазначає, що при укладенні договору нотаріус не роз’яснив йому умови вказаного договору на мові, яку він розуміє, тобто на російській.

 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення  позивача ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги, пояснення відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_8, представника третьої особи АБ «Брокбізнесбанк» Данька Д.О., третьої особи приватного нотаріуса Виносум М.Є. – про залишення рішення суду, як законного і обґрунтованого, без зміни, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог позовної заяви, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

 Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

 Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, місцевий суд виходив з недоведеності позивачем факту укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири між сторонами спору з порушеннями закону та його фіктивності, вважаючи, що при укладенні цього правочину cторони розуміли його зміст, який не суперечить нормам Цивільному Кодексу України, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільно виявили бажання його укласти і це відповідало їхній волі.

 Такий висновок суду узгоджується з вимогами ст.ст.203,215, 216, 234 ЦК України.

Як встановлено судом першої інстанції, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24 грудня 2007 року був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1,  який   посвідчений   приватним   нотаріусом   Сумського міського нотаріального округу Виносум М.С.

На підставі цього договору ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 належну йому квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1, а взамін отримав від відповідача гроші в сумі 28137 грн. ще до підписання договору, як зазначено в цьому правочині (а.с.18).

Відповідач ОСОБА_3 вподальшому розпорядився своєю власністю, передавши АБ «Брокбізнесбанк» за іпотечним договором № 196-ф від 28 лютого 2008 року в іпотеку, тобто для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором щодо користування кредитними коштами , спірне нерухоме майно (а.с.63-68).

 На думку колегії суддів, в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про фіктивність оспорюваного правочину, а позивач не довів суду обставин, які б свідчили про відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Крім цього, колегія суддів вважає, що якщо на виконання правочину було передано майно (грошові кошти), що вбачається з матеріалів справи, то такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

 Окрім письмового договору купівлі-продажу спірного жилого приміщення, який сторони скріпили підписами і який посвідчений нотаріусом, за умовами якого позивач передав відповідачу квартиру у власність, отримавши за це кошти, рішення суду про відмову у позові ґрунтується також на показах свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які підтвердили про намір сторін набути права та обов’язки за оспорюваним договором і про фактичне його виконання.

 Таким чином, зазначені позивачем обставини, з якими закон пов’язує визнання правочину недійсним (фіктивний правочин), не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, тому  висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним є законним і обґрунтованим.

 Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок за продаж спірного жилого приміщення мав бути здійснений автомобілями, а після придбання квартири відповідачем вона мала набути статус нежилого приміщення, однак ці додаткові умови передачі нерухомого майна не відображені в договорі і їм судом не дана оцінка, не свідчать про вчинення правочину без наміру створення правових наслідків.  

Зокрема, за умовами договору купівлі-продажу жилого приміщення вбачається, що позивач передав відповідачу у власність квартиру, отримавши за це ще до підписання договору кошти в сумі 28137 грн., що також підтвердив і свідок ОСОБА_14

Відповідач, у свою чергу, розпорядився квартирою, передавши її в іпотеку банку.

Отже, умови договору сторонами виконані, що не може вказувати на його фіктивний характер.

 Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення.  

  За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

 Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

  у х в а л и л а:  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 16 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена на протязі двох місяців до Верховного Суду України.

  Головуючий: підпис

 Судді: підписи

  З оригіналом згідно:  

  Суддя Апеляційного суду  

Сумської області:                 Хвостик С.Г.