Справа № 2-3404/10  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

З А О Ч Н Е  

  12 серпня 2010 року                                                                                              м. Київ  

 Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

  головуючого                  судді Шевченко Л. В.,

при секретареві            Прохоровій К. Д.,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_1, закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

  в с т а н о в и в:  

У червні 2010 року ЗАТ «Європейський страховий альянс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (в подальшому відповідач-1), ЗАТ  «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (в подальшому відповідач-2) про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.09.2006 між позивачем та ОСОБА_2, Акціонерним банком «Діамант» укладено договір страхування автотранспортних засобів № 190А-111/1006306, предметом якого є страхування автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_1.  

25.05.2007 в м. Києві по вул. І. Кудрі, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача-1.

 Позивач на підставі заяви страхувальника про подію із застрахованим автомобілем, заяви на виплату страхового відшкодування, листа розпорядження вигодонабувача, страхового акту № 1956/07/50/ТР25/00/2 від 13.07.2007 та на виконання умов договору страхування автотранспортних засобів № 190А-111/1006306 здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 33830,73 грн.  

Цивільно-правова відповідальність відповідача-1 застрахована відповідачем-2 відповідно до полісу № ВА/4583905.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду і просить стягнути у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 24990 грн. з відповідача-2, як ліміт відповідальності страховика, та 8840,73 грн. з відповідача-1, як різницю між сплаченим страховим відшкодуванням та лімітом  відповідальності страховика, а також стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Відповідач-1 у судове засідання не з’явився, однак надав через канцелярію суду клопотання від 12.08.2010 про відкладення розгляду справи у зв’язку з його хворобою. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки належних доказів поважності причини відсутності у судовому засіданні відповідачем-1 не надано.

Відповідач-2 у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином (а.с. 58). Причини своєї неявки суду не повідомив.

За цих обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність відповідачів, визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.    

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 22.09.2006 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір страхування автотранспортних засобів № 190А-111/1006303, предметом якого є страхування автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 8-11).

 25.05.2007 в м. Києві по вул. І. Кудрі, сталася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача-1.

Цивільно-правова відповідальність відповідача-1 застрахована ЗАТ  «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» на підставі полісу № ВА/4583905 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.06.2006 (а.с. 39).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 625286, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху (недодержання дистанції) (а.с. 63).

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 22.06.2007 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 34 грн. (а.с. 38).

Судом встановлено, що на підставі повідомлення ОСОБА_2 про подію з транспортним засобом від 25.05.2007 (а.с. 13-14), листа вигодонабувача АБ «Діамант» № 900/21.1-017 від 22.03.2006 (а.с. 22), висновку щодо розміру заподіяної шкоди від 12.07.2007 (а.с. 23), страхового акту № 1959/07/50/ТР25/00/2 від 13.07.2007 (а.с. 24), на виконання умов договору страхування автотранспортних засобів №  190А-111/1006303 від 22.09.2006 позивачем було виплачено страхувальнику 33830,73 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями № 3356 від 11.06.2007 (а.с. 25) та № 4141 від 18.07.2007 (а.с. 26).

За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України також передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 9.1 ст. 9 зазначеного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого, а п. 12.1 ст. 12 передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивач звертався до відповідачів з відповідними вимогами про відшкодування завданої шкоди (а.с. 40, 41), однак його вимоги задоволені не були.

Таким чином, у ході розгляду даної справи суд прийшов до висновку про стягнення  з відповідача-2 в рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу суму страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, що складає 24990 грн., з розрахунку 25500 – 510 = 24990, а з відповідача-1 – 8840,73 грн., з розрахунку 33830,73 – 24990 = 8840,73.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 541, 979, 993, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223,224-226 ЦПК України, суд, –

  в и р і ш и в:  

 Позов закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» на користь закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 24 990 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» у рахунок відшкодування шкоди в порядку регресу 8 840 гривень 73 копійки.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» на користь закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» судовий збір у сумі 249 гривень 90 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» судовий збір у сумі 88 гривень 40 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 60 гривень.

 Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  

 Головуючий