2-1176/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 02 серпня 2010 р.                      Староміський районний  суд  м. Вінниці  

в складі:  судді Шидловського О.В.,  

при секретарі Данилевич А.О.,  

 за участі  позивачки ОСОБА_1,  

представника відповідача Сімчук Л.Ю.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену пенсію як дитині війни, зобов’язання нарахувати та виплачувати надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому,  

 в с т а н о в и в:

           ОСОБА_1, 1941 р.н., яка має статус «дитини війни», звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену пенсію як дитині війни, зобов’язання нарахувати та виплачувати надбавку до пенсії у повному розмірі в подальшому. Мотивує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2009 р.р. таке підвищення їй не виплачувалося. Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни. Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп 2007 від 09.07.2007 р. по справі №1-29-2007 визнав такими, що не відповідають Конституції України (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З січня 2008 р. місячну соціальну допомогу почали виплачувати, однак  не у повному розмірі, у зв’язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом.  

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, надала пояснення, згідно викладеним у позовній заяві, просила зобов’язати відповідача протягом п’яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2009 р. у сумі 5117,10 грн. а також нараховувати і виплачувати 30% надбавки до пенсії у повному розмірі в подальшому та стягнути з відповідача всі судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Надала письмові заперечення (а.с. 15-17). Пояснила, що відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. пенсія цій категорії громадян підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, але законом не передбачено яким саме органом – Пенсійним фондом чи іншим органом виконавчої влади, повинно здійснюватись призначення і виплата підвищеної пенсії, а також за рахунок яких коштів і джерел фінансування. Крім того, Пенсійний Фонд України в Староміському районі м. Вінниці здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, бюджет ПФУ затверджується Кабінетом Міністрів України. Зауважила, що при нарахуванні та виплаті підвищення пенсії позивачеві управління діяло у відповідності до Закону України «Про Державні бюджети» на відповідні роки, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та нормативних актів уряду при цьому прав позивача не порушувало, відповідне фінансування було відсутнє.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10) відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або до щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої учасникам війни.  

Дія вказаної норми Закону була зупинена на 2007 рік п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнав неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року п.41 р.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.            

Оскільки судом встановлено, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими зупинено та звужено підвищення до пенсії дітям війни, не відповідають Конституції України, суд застосовує в даному випадку спеціальний закон прямої дії - Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Конституцію України.

При цьому суд враховує, що рішення Конституційного Суду України набули чинності з дня їх прийняття, а тому нормативні акти визнані не конституційними втратили чинність з дня прийняття  рішень Конституційним Судом України, тобто у 2007 році з 09.07.2007 року, а у 2008 році з 22.05.2008 року. Стосовно 2009-2010 років, законодавцем  положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувалось.

 Суд не бачить підстав для поновлення процесуального строку для звернення за захистом прав за 2006 р. та стягнення недоплаченої позивачці допомоги у грошовому виразі, оскільки відповідно до «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, інші виплати відповідно до чинного законодавства. Проте, вимоги позивачки щодо зобов’язання провести нарахування та здійснити виплату підвищення пенсії за 2007-2009 р.р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

При перерахунку пенсії позивачки, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.  

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.  

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», «Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,  

 в и р і ш и в:

          Позов задоволити частково.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці перерахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни щомісячне збільшення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати заборгованості за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.  

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці надалі нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 як дитині війни щомісячне збільшення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці    на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. та витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.  

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.

 Повне рішення суду складено 06.08.2010 р.  

Суддя