Судове рішення #10432523

                                                                                                              Справа  № 2 – 1670/2010р.    

Р І Ш Е Н Н Я

іменем         України.

       30 липня  2010  року.                  Полтавський районний  суд  Полтавської  області  у складі :  головуючого – судді                Гальченко  О.О.,

при  секретарі                                          Баєчко  О.І.,

з участю  адвоката                                  ОСОБА_1,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду в м.  Полтава  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Калашниківської сільської ради  Полтавського  району  про  визнання  недійсним  свідоцтва  про право  власності  на нерухоме  майно та визнання права  власності на майно, -

 В С Т А Н О В И В :

      Позивачка  16.07.2010 року звернулася  до  суду до відповідачів  із  позовом  про  визнання недійсним свідоцтва  про  право  власності на нерухоме майно та визнання  права  власності  на майно, посилаючись  на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_5,  про що 24.07.2006 року в Книзі реєстрації смертей  було зроблено відповідний актовий запис № 12,  що   підтверджується   свідоцтвом    про   смерть  виданим  Калашниківською сільрадою Полтавського  району  та  області  24.07.2007  року.   Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме : житловий будинок  АДРЕСА_1  розташований на приватизованій земельній ділянці розміром 0,60 га., а також земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,9 га.

Вона являється рідною донькою померлої ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 видане Полтавським районним РАГС 16.10.1950 року.

Після смерті матері вона звернулася до державної нотаріальної контори Полтавського району із заявою про прийняття спадщини. Окрім неї більше ніхто на спадщину не претендував. Після шести місяців з дня смерті матері  вона почала оформляти право власності на спадкове майно. У зв»язку з цим їй нотаріальною конторою Полтавського району було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.01.2007 року, спадкове майно, на яке було видане зазначене свідоцтво складалося із приватизованої земельної ділянки розміром 5,9 га. переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Калашниківсьскої сільської ради Полтавського району  та області, належній  померлій на підставі державного акту 11-ПЛ № 020824 виданого Калашниківською сільською радою Полтавського району  та області 03.06.2002 року на підставі рішення № 723.  Також,  вона  стала власником майнового паю в пайовому фонді СГ ТОВ ім.  Калашника Полтавського району та області.  Крім того, згідно додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від  04.03.2008      року вона стала власником грошових заощаджень з усіма належними процентами,  виплатами, компенсаціями, що знаходяться па рахунку в Державному Ощадному банкові  України, які належали померлій.

Таким чином, вона єдина прийняла спадщину після померлої ОСОБА_5

19.04.2007 року Калашниківською сільською радою було прийнято рішення про оформлення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, згідно якого було вирішено визнати право приватної часткової власності за учасниками колгоспного двору, а саме за : ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

24.04.2007 року Калашниківською сільською радою Полтавського району  та області було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого власниками   житлового будинку АДРЕСА_1 було вказано - ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Хоча, на час видачі вказаного свідоцтва ОСОБА_5 вже померла. У зв»язку з тим, що на померлу особу не можна визнати право власності, то при видачі вказаного свідоцтво про право власності на нерухоме майно було допущено порушення закону, а саме ст. 203 ЦК України. Варто зазначити, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не виявляли бажання отримати у власність частину домоволодіння. Вони обоє являються інвалідами 1-ї групи, не можуть ні писати і читати, адекватно не сприймають навколишній світ. Підтвердженням цього є довідка  серії 58 111 № 752158 від 14.11.1958 року, згідно якої ОСОБА_4 був визнаний інвалідом 1-ї групи. У вказаній довідці було зазначено, що він непрацездатний та потребує догляду.  28.11.1951 року ОСОБА_3 було визнано інвалідом першої групи безстроково. Дані обставини підтверджуються довідкою серії Ф № 177888. від 28.11.1951 року.  

Вона постійно піклується про ОСОБА_3 та ОСОБА_3,  доглядає за ними, вони самі не можуть робити навіть елементарних речей пов»язаних з приготуванням їжі чи то з власним гігієнічним обслуговуванням.   Відповідно      до      Постанови      Пленуму    Верховного      Суду   України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», на витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15.04.1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

На момент смерті її матері, колгоспні двори вже юридично перестати існувати.

Підтвердженням тих обставин, що її матір являлася насправді єдиним фактичним власником спірного домоволодіння є ще й те, що земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння, виділялася тільки їй одній, у зв»язку з чим і було оформлено право власності на вказану земельну ділянку, внаслідок цього було видано державний Акт на право власності на дану земельну ділянку 20.01.1997 року.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України  зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства. Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п»ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Як сказано у ст. 216 ЦК України, недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

Функції власника домоволодіння АДРЕСА_1 фактично здійснювала її мати без оформлення права власності на зазначене домоволодіння. Вона будувала цей будинок, доглядала за ним. Ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_4 жодного разу не виявляли бажання отримати частку в даному домоволодінні.

Таким чином, на час відкриття спадщини даний будинок належав її матері - ОСОБА_5, хоча у неї не було на той час правовстановлюючого документа. Після її смерті вона єдина прийняла спадщину, а тому вона одна має право на зазначений будинок згідно ст. 1261  ЦК України, як спадкоємиця першої черги.

Крім того, її матері на праві приватної власності належала земельна ділянка  АДРЕСА_1, на якій розташований спірний будинок. У оформленні права власності на вказану земельну ділянку в безспірному порядку їй  в нотаріальній конторі відмовили і порадили звернутися до суду, у зв»язку з тим,  що в домоволодінні наявні самочинні перепланування.

Після обстеження вказаного  домоволодіння  техніком КП «БТІ та містобудування Полтавського району» було виявлено, що частина сараю літ. «Б» переобладнана під літню кухню «б2»  розміром   3,49м. x 5,04м. Вказане перепланування було здійснено ще померлою  в 1939 році, тобто,  нею з сараю було переведено худобу та обладнано приміщення під літню кухню. Ніяких змін в конструкціях споруди проведено не було.

У зв»язку з цим вона звернулася до експерта для виготовлення висновку про відповідність вказаного переобладнання вимогам ДБН.

Після обстеження відповідного приміщення, експертом 05.07.2010 року було виготовлено висновок № 105-10 будівельно-технічного обстеження сараю літ. «Б» та літньої кухні літ. «б2» в домоволодінні  і вказано, що сарай літ. «Б» та літня  кухня літ. «б2» в домоволодінні відповідають ДБН 360-92** «Містопланування. Планування і забудова міських і сільських селищ». Технічний стан сараю літ. «Б» та літньої кухні літ. «б2» у вказаному    домоволодінні - задовільний.     Таке  переобладнання не здійснило руйнівного впливу на існуючі конструктивні елементи будівлі, не послабило конструктивні елементи будівлі в цілому і не збільшило навантаження на них.

У ч. 5. ст. 376 ЦК України зазначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Прохала  визнати не дійсним рішення Калашниківської сільської ради Полтавського  району  та  області № 14 від 19.04.2007 року про оформлення права власності   на житловий будинок з господарськими будівлями  та  свідоцтво про право власності на нерухоме майно  АДРЕСА_1, видане Калашниківською сільською радою Полтавського району  та   області 24.04.2007 року.  Визнати за нею  право власності на житловий    будинок  з  господарськими  спорудами  АДРЕСА_1,  який складається з житлового будинку літ. «А-1»,  який включає в себе : веранду «1-1»  площею 4,3 кв. м.,  коридор «1-2»  площею 7,5 кв. м.,  передпокій «1-3» площею 9,4 кв. м.,   кімнату «1-4»  площею 20,7 кв. м.,  кімнату «1-5»   площею 7,6 кв. м., кухню «1-6» площею 5,5 кв. м.,  житловою площею 28,3 кв. м., загальною  площею 55,0 кв. м.     На сараї : літ. «Б», «б», «б1»,  «В»,  «г», «Д»,  «д», «Е»,    гаражі : літ. «Г», «Г1», «г1»,   погреба : літ. «г2»,  «д1»,  вбиральні літ. «Ж», колодязя № 1,  воріт, хвіртки, огорожі № 2, 3,  літньої  кухні   літ. «б2», що підлягає реєстрації в КП   «БТІ та містобудування  Полтавського району».

Визнати за нею  право власності на земельну   ділянку площею 0,60 га. за адресою  в  с. Підлепичі Полтавського  району  та області  по    вул. Комсомольська, 2, яка належала померлій ОСОБА_5 на праві  приватної власності на підставі державного Акту на право власності на землю серія 111 - ПЛ   № 047270,    виданого    Калашниківською    сільською    радою    20.01.1997 року    та   зареєстрованого в реєстрі за № 146.

      В судовому  адвокат  позивачки  позов  підтримала, надавши  детальні та  вичерпні пояснення  на  підтримання позову  та  можливі  докази в його  підтвердження. Вказала, що  позивачка  не  змогла з»явитися  в  засідання через  стан здоров»я, про  надала письмову  заяву  в якій позов  підтримала.  Погодилися  на розгляд справи  у відсутності  не з»явившихся  сторін  за наявності  від  них письмових заяв.  Додала, що ніхто  із решти  сторін  не  претендував  на  спадщину  і  не претендує,  про  що  надані відповідні заяви  із   додатками  в підтвердження обставин  справи.  

      Решта  сторін  в засідання не  з»явилися,  хоча  заздалегідь  повідомлялися  належним  чином,  надавши  суду  заяви про  розгляд  справи  у їх  відсутності   та  не  висловили  заперечень  щодо  позову ( а. с.  41 - 50 ).

 Тому, суд вважає  за  можливе,  розгляд справи  по  суті у  відсутності належно повідомлених    та  не з»явившихся сторін  за наявності  від  них заяв пол.  наявним  матеріалам  справи.

      Судом  встановлено  всі  обставини, на які  послалася в позові позивачка та вони доводяться  матеріалами справи  на  а. с.  8 - 34.

      Суд, заслухавши  адвоката, дослідивши  докази,  якими  обґрунтовується позов,  вважає,  що  позов підлягає  задоволенню відповідно  до ст.  203 ч. 1,   215,   392,   1261   ЦК  України,  так  як  зміст правочину  не  може  суперечити  актам  цивільного  Законодавства, підставою недійсності правочину є недодержання  в момент   його  вчинення  сторонами  вимог,  встановлених  ч. 1 - 3, 5  ст.  203  ЦК  України, власник майна може пред»явити позов про  визнання його  права  власності   у разі втрати ним  документу, який засвідчує його право власноті.

      Керуючись ст.  27, 31, 208, 214,  215,  218, 294  ЦПК  України,  ст.   203, 215,  376,  392, 1225,  1261  ЦК  України, суд,  -      

 В И Р І Ш И В :

       Позов - задовольнити.

      Визнати  недійсним  рішення  Калашниківської сільської ради  Полтавського  району  та  області   № 14 від  19.04.2007  року  про  оформлення  права власності  на  житловий будинок  з господарськими  будівлями  АДРЕСА_1.

      Визнати  недійсним  свідоцтво  на право  власності  на нерухоме майно  - домоволодіння  АДРЕСА_1, видане  Калашниківською сільською  радою Полтавського  району  та області  24.04.2007  року.

       Визнати  за ОСОБА_2  в порядку  спадкування  за законом  після  померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1  матері ОСОБА_5  право  власності на житловий  будинок  з господарськими  спорудами  АДРЕСА_1,  який складається із :  житлового  будинку літ. «А-1», що  включає в себе :  веранду «1-1»  площею 4,3 кв. м.,  коридор «1-2»  площею 7,5 кв. м.,  передпокій «1-3» площею 9,4 кв. м.,   кімнату «1-4»  площею 20,7 кв. м.,  кімнату «1-5»   площею 7,6 кв. м., кухню «1-6» площею 5,5 кв. м.,  житловою площею 28,3 кв. м., загальною  площею 55,0 кв. м.     На сараї : літ. «Б», «б», «б1»,  «В»,  «г», «Д»,  «д», «Е»,    гаражі : літ. «Г», «Г1», «г1»,   погреба : літ. «г2»,  «д1»,  вбиральні літ. «Ж», колодязя № 1,  воріт, хвіртки, огорожі № 2, 3,  літньої  кухні   літ. «б2», що підлягає реєстрації в КП   «БТІ та містобудування  Полтавського району»  та на земельну  ділянку  площею 0,60 га. для обслуговування  житлового будинку і господарських будівель  та для ведення особистого підсобного  господарства АДРЕСА_1,  яка належала померлій ОСОБА_5 на праві  приватної власності на підставі державного Акту на право власності на землю серія 111 - ПЛ  № 047270,    виданого    Калашниківською    сільською    радою    20.01.1997 року    та

зареєстровано в реєстрі за № 146.

      Рішення підлягає реєстрації в КП  «БТІ та  містобудування  Полтавського  району».

      Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду першої  інстанції  може  бути  подано протягом  десяти  днів  з  дня  проголошення  рішення.  Апеляційна скарга  на рішення  суду  подається  протягом двадцяти  днів після подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.    

Суддя   /підпис/  

             Вірно :

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація