РІШЕННЯ 2-4639/10
Іменем України
09 серпня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
При секретарі Чигир Т.Ф.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно за заповітом та вселення ,-
Встановив :
Позивач в січні 2010 року звернулася з вказаним позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно мотивуючи свої вимоги тим , що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4. За заповітом , складеним матір»ю , позивач по справі є спадкоємицею майна . Позивачка прийняла спадщину , однак користуватися нею не може , оскільки відповідач не впускає її до квартири , змінивши замки , всіляко чинить перешкоди у реалізації її права як спадкоємця .Тому позивачка і вимушена була звернутися до суду за захистом своїх інтересів .
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги за вищевикладеними обставинами та просив позов задовольнити в повному обсязі та визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 відповідно до заповіту та вселити її у спірну квартиру.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково , вказавши ,що позивачка може вільно вселитися у спірну квартиру , на належну їй частку , однак в решті частині позовних вимог просить відмовити в їх задоволенні посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність .
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача , дослідивши матеріали справи судом встановлено .
ОСОБА_4( мати сторін ) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5 )
У відповідно до заповіту від 19.06.2002 року покійна ОСОБА_4 заповіла належну їй частину квартиру АДРЕСА_1 дочці ОСОБА_2 ( позивачу по справі ) .
Спірна квартира АДРЕСА_1 є приватною власністю ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних частках .
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.27)
У відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.54) спадкоємцем ? частини спадкового майна( грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями ) після смерті ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_2
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.06.2002 року (а.с.50)власниками майна померлого ОСОБА_5 в рівних частках є дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_3
У відповідності до даних книг реєстрації БТІ (а.с.33 ) 1/3 частина квартири по вул.. Новопирогівській на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло , та 1/6 частина вищевказаної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину .
У відповідності до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04.06.2009 року (а.с.64-66) встановлено , що ОСОБА_2 успадкувала частину спірної квартири, однак відповідачем створюються для позивача перешкоди в користуванні спадковим майном , які за вищевказаним рішенням суду усунуті в примусовому порядку .
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.08.2009 року (а.с.67-69) вказане рішення суду залишено без зміни , більше того встановлено , що позивачка по справ є власницею ? частини спірної квартири .
У відповідності до вимог ст.. 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішення у цивільній справі , що набрало законно сили , не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть учать ті самі особи , або особа щодо якої встановлені ці обставини .
В судовому засіданні достовірно встановлено , що відповідач по справі не визнає за позивачем право власності на ? частину спірної квартири за заповітом та всіляко перешкоджає їй в її користуванні .
У відповідності до норм ст.. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою .
Таким чином,на основі повно і всебічно з»ясованих обставин , на які посилається позивач , як на підставі своїх вимог , підтверджених доказами , дослідженими в судовому засіданні , оцінивши їх належність , допустимість , достовірність , а також достатність і взаємний зв»язок у сукупності , встановивши правовідносини , які випливають із встановлених обставин та правові норми , які підлягають застосуванню , оскільки позивач є власником ? частини спірної квартири , яке не визнається відповідачем по справі , то суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на ? частину спірної квартири АДРЕСА_1 , відповідно до заповіту .
Крім того в судовому засіданні достовірно встановлено , що відповідач по справі всіляко чинити перешкоди позивачці в користування належної їй частини квартири , яка постійно зареєстрована в спірній квартирі , і такою , що втратила право користування цією квартирою вона в судовому порядку не визнавалася (а.с.21) .
Із наданих суду квитанцій по оплаті за квартиру АДРЕСА_1 , встановлено , що позивачка , тимчасово проживаючи в Болівії , вирішує питання оплати за користування квартирою (а.с.16) .Оскільки неправомірними діями відповідача позивачка не може користуватися належною їй часткою квартири тому вона підлягає вселенню у спірну квартиру
На підставі викладеного, ст..41 Конституції України та керуючись ст..ст.212-215, ЦПК України ,-
Вирішив :
Позов задовольнити .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину спірної квартири АДРЕСА_1 , відповідно до заповіту , посвідченого Другою Київською державною нотаріальною конторою 19 червня 2002 року за реєстровим № 8-5038 .
Вселити ОСОБА_2 у спірну квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Суддя :