Справа № 2а-787/10  

ПОСТАНОВА  

І м е н е м    У к р а ї н и  

03 серпня 2010 року   Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:  

головуючого судді: Пилипенко С.В.,  

при секретарі: Стародубцевій Л.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка   адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора РДПС ДАІ  в м. Таврійськ  Херсонської області  Івосішина Андрія Петровича  про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-  

ВСТАНОВИВ:  

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказавши, що 24.03.2010 року інспектором ДАІ  в м. Таврійськ  Херсонської області  Івосішиним Андрієм Петровичем  було складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2010 року серія ВТ № 117695. В протоколі зазначено, що він 24.03.2010 року о 10.05 годині на автодорозі Херсон – Генічеськ 67 км, керуючи автомобілем «ВАЗ 2102» державний номер НОМЕР_1, не пропустив пішоходів, які знаходились на пішохідному переході, створивши їм перешкоду в русі. На підставі протоколу працівником ДАІ було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2010 року серія ВТ № 106989, в якій зазначено, що за результатами розгляду матеріалів  про адміністративне правопорушення, встановлено порушення ОСОБА_1 п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, в зв'язку з чим, на нього  було накладено штраф в розмірі 340,00 гривень відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

  Позивач просить суд поновити строк оскарження протоколу щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у зв’язку з тим, що він запізно отримав оскаржувану постанову, а також, посилаючись на незаконність  дій інспектора ДАІ, в зв’язку з недоведеністю обставин вчинення правопорушення, позивач просив суд визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВТ № 106989 від 24.03.2010 року, винесену інспектором РДПС ДАІ  в м. Таврійськ  Херсонської області  Івосішиним Андрієм Петровичем, про накладання  на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн., провадження по адміністративній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності – закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.  

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.  

  Відповідач інспектор інспектор РДПС ДАІ  в м. Таврійськ  Херсонської області  Івосішин Андрій Петрович в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.  

  Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.  

  Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.  

  З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2010 року інспектором РДПС ДАІ  в м. Таврійськ  Херсонської області  Івосішиним Андрієм Петровичем складено  протокол серії ВТ № 117695 від 24.03.2010 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме – не пропустив пішоходів, які знаходились на пішохідному переході, створивши їм перешкоду в русі. По суті порушення позивачем зазначено, що він Правила дорожнього руху України не порушував. На підставі вказаного протоколу відповідачем також винесено постанову серії ВТ № 106989 від 24.03.2010 року про накладення на позивача за вказане правопорушення штрафу у розмірі 340,00 грн.  

  Перевіривши наявність обставин, вказаних у вищезазначеному протоколі, суд дійшов до висновку, що підстави для притягнення Коваля В.В. до адміністративної відповідальності відсутні.           Так, у відповідності із ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.  

  В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. ст. 251, 256 КУпАП, їз доказів на підтвердження вчинення позивачем 24.03.2010 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суду надано лише протокол та постанову про адміністративне правопорушення. При цьому з позовної заяви позивача вбачається, що працівник ДАІ не об'єктивно визначив склад правопорушення та в односторонньому порядку розглянув всі матеріали справи, не беручи до уваги інші обставини справи. Так, позивач у позовній заяві пояснив, що він 24.03.2010 року дійсно  рухався на своєму автомобілі в 10:05 годин по автодорозі Херсон – Генічеськ 67 км, але робив це у точній відповідності ПДР України згідно дорожніх обставин та умов. Ніяких пішоходів на пішохідному переході не знаходилось, на узбіччі стояли дві жінки, які переходити дорогу не збиралися.  

  Згідно пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, дати дорогу — вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість  

  Згідно пункту 18.1  Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.  

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Інспектором ДАІ не були вжиті заходи щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, а саме не були  опитані як свідки пішохіди, яким позивач нібито не надав дорогу.  

  Таким чином, доводи позивача про те, що він не порушив п. 18.1 Правила дорожнього руху України відповідачем не спростовані, крім того, згідно пункту 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МВС України № 185 від 22.02.2001 року, відповідач повинен був залучити до протоколу матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушника, потерпілих, свідків правопорушення), проте (з адміністративного матеріалу наданого суду) зазначену норму інструкції відповідачем не виконано, а тому, саме повідомлені позивачем обставини про незаконні дії інспектора ДАІ суд вважає правдивими та достовірними, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України,  пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, — продовжений  за клопотанням особи, яка бере участь у справі, оскільки, як вбачається з наданого суду конверту, позивач отримав поставу, що оскаржує, 06.04.2010 року, тому пропустив строк для зверенення до суду з поважної причини.  

На підставі ст.ст. 247, 251, 256, 280, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 3, 4, 18, 71, 86, ч. 1 ст. 102, ст. ст. 160-163 КАС України , суд -                            

ПОСТАНОВИВ:  

  Поновити  ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне стягнення серії ВТ № 117695 від 24.03.2010 року.  

  Адміністративний позов  задовольнити.  

    Визнати постанову серії ВТ № 106989 від 24.03.2010 року, винесену інспектором ДПС роди ДПС м. Таврійська Херсонської області Івосішиним Андрієм Петровичем про накладання на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. неправомірною.  

Скасувати постанову серії ВТ № 106989 від 24.03.2010 року, винесену інспектором ДПС роди ДПС м. Таврійська Херсонської області Івосішиним Андрієм Петровичем про накладання на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за ст. 122 ч. 1 КУпАП.  

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.  

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду.  

  Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.  

  Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.  

  У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

    Суддя                                                                         С.В. Пилипенко