У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кармазіна Ю.М.,
суддів Гриціва М.І. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 березня 2009 року щодо ОСОБА_5
Цією постановою
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянку України, таку, що
раніше не судилася,
на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.366 і ч.2 ст.367 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності, а кримінальну справу щодо неї закрито.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася у тому, що вона, займаючи посаду голови правління ЖБК «Побутовик», виконуючи організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою, з метою виселення членів ЖБК «Побутовик» з квартир будинку № 29-а, що по вул. М.Жукова в м. Сімферополі, склала офіційний документ-протокол загальних зборів членів кооперативу від 29.05.2001 року, в який внесла завідомо неправдиві дані щодо присутності на загальних зборах 48 членів ЖБК, які одностайно проголосували за виключення 15 членів кооперативу.
Справа № 5-982 км10 Категорія: звільнення від кримінальної відповідальності
Головуючий у першій інстанції Гнусарєв В.К.
Доповідач Кармазін Ю.М.
Крім того, для визнання загальних зборів легітимними ОСОБА_5 надала 17 ксерокопій довіреностей від членів зазначеного кооперативу, які довірили представляти їх інтереси на загальних зборах з правом голосу іншим особам. Однак, зазначені довіреності не відповідали п.62 Статуту ЖБК «Побутовик».
Крім того, ОСОБА_5, достеменно знаючи, що загальні збори членів ЖБК «Побутовик» від 29.05.2001 року не були легітимними, проявила службову недбалість, тобто неналежно виконала свої службові обов’язки, не впевнившись в тому, що 17 доданих до протоколу загальних зборів довіреностей можуть бути прирівняні до 17 голосів, та організувала голосування за виключення з членів ЖБК 15 осіб.
Після цього в період з 2002 року по 2004 рік ОСОБА_5 подала позовні заяви до Залізничного районного суду м. Сімферополя, долучивши до них вищезазначений протокол загальних зборів членів ЖБК, про виселення з займаних квартир зазначеного будинку Пащенко і ОСОБА_4, чим заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам зазначених осіб.
Ці дії обвинуваченої ОСОБА_5 органи досудового слідства кваліфікували за ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.
У касаційній скарзі потерпіла просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16.03.2009 року, а справу направити на нове розслідування. Посилається на те, що суд порушив вимоги кримінально-процесуального закону та не звернув уваги на неповноту досудового слідства, внаслідок чого дії ОСОБА_5 були неправильно кваліфіковані за ч. 2 ст.367 КК України. Зазначає, що перебіг судового процесу не фіксувався технічними засобами.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст.7-1 КПК України прокурор або слідчий в разі винесення постанови про направлення справи до суду у випадках, передбачених у частині першій статті 7-1 цього Кодексу (в даному випадку-із закінченням строків давності), повинні ознайомити потерпілого або його представника з названо постановою, а в разі його вимоги – з усіма матеріалами справи та роз’яснити його права.
Як убачається з матеріалів справи, слідчий, спрямовуючи справу до суду, не забезпечив виконання вимог зазначеної статті, чим порушив права потерпілої ОСОБА_4 Зазначена обставина лишилась поза увагою суду першої інстанції.
Крім того, згідно зі ст.12 КПК України, при вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до ст.11-1 КПК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності), суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого.
З матеріалів справи убачається, що потерпіла ОСОБА_4 не була належним чином повідомлена про день і час розгляду справи у суді першої інстанції, а відтак не була присутня в судовому засіданні 16 березня 2009 року.
За таких обставин постанова Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 березня 2009 року, якою ОСОБА_5 на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.366 і ч.2 ст.367 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності, а кримінальну справу щодо неї закрито, підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону з направленням справи на новий судовий розгляд.
у х в а л и л а:
касаційне скаргу потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16 березня 2009 року скасувати, а справу направити у той же місцевий суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
С у д д і:
Ю.М. Кармазін М.І. Гриців Т.С. Таран