Справа № 22-335
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Петричка П.Ф.
суддів - Штефаніции Ю.Г., Мойсюка М.І.
при секретарі - Раб О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1 її адресата ОСОБА_2, голови Гірської
сільської ради Миколаївського району Дудича В.І., розглянула у відкритому
судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області
від 09 листопада 2006 року, -.
встановила:
У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до виробничо-
сільськогосподарського кооперативу «Горуцький» про визнання права власності на
житлове приміщення в порядку приватизації.
В позовній заяві ОСОБА_1 посилаються на те, що з 1961 року вона проживає в будинку по АДРЕСА_1, який був реконструйований з фельцігрсько-акушерського пункту. За рішенням зборів уповноважених колгоспу ім. Мінуріна ві., 02.10.1980 року амбулаторія у селі Гірське разом з прибудовами, куди, на думку позивачки, увійшов і її будинок, була безкоштовно передача на баланс Миколаївсь сої районної лікарні, де перебуває і по сьогоднішній день.
Протягом останніх років вона неодноразово намагалась приватизувати займане нею житло, проте відповідач їй в цьому перешкоджає, посилаючись на те, що спірний будинок є його відомчим майном і перебуває на балансі кооперативу.
Позивачка, вважаючи, що Вона має право на приватизацію помешкання, в якому вона проживає, просила суд задовольнити її позовні вимоги.
Третіми особами до участі у справі залучені Миколаївська центральна районна лікарня, Гірська сільська рада Миколаївського району, Стрцйське державне міжрайонне бюро технічної інвентаризації.
В процесі розгляду справи, в якості відповідача вступило сільськогосподарське ТзОВ «Горуцьке», як правонаступник кооперативу «Горуцьке».
Рішенням місцевого Миколаївського районного суду Львівської області від 09 листопада 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з посиланням
на те, що позивачкою, не було доведено факту перебування житлового будинку, в якому вона проживала, на балансі Миколаївської ЦРЛ.
Це рішення суду позивач оскаржила, вказуючи в апеляційній скарзі на
необґрунтованість та невідповідність оскаржуваного рішення вимогам норм
матеріального права а висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та
ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
При, цьому ОСОБА_1 покликається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про перебування спірного будинку на балансі ТзОВ «Горуцьке», не дав належної оцінки неправомірним, як вважає апелянт, діям правління кооперативу«Горуцьке» від 21.08.1993 року щодо взятгя спірного будинку на баланс, чим було порушено право власності Миколаївської ЦРЛ.
В апеляційній скарзі вказується також, що спірний будинок дійсно був побудований в 1952 році за кошти колишнього колгоспу ім. Мічуріна як пологовий , однак після спорудження, він переданий па баланс лікарні і утримувався за її кошт, а після ліквідації лікарні, повністю наданий їй в користування під житло.
Позивач стверджує, що спірний будинок, після будівництва нової лікарні в 1963 році, був невід'ємною її частиною, як пральна лікарні, і за рішенням зборів уповноважених колгоспу ім. Мічуріна від 02.10.1980 року, був переданий на баланс МиколаївськійДРЛ разом з амбулаторією, як прибудова.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 та голову Гірської сільської ради Миколаївського району Дудича В.І. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для її задоволення.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції беззаперечно Встановив, що спірне приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1, де проживає позивач, було побудоване в 1952. році на кошти колгоспу ім. Мічуріна як акушерсько-фельдшерський пункт, та в 1963 році був перепрофільований у пральну для новозбудованої лікарні і частково під житло лікарів, а згодом повністю відведений для проживання сім"ї ОСОБА_1 з видачею будинкової книги як на житло.
Разом з тим, яких-небудь достовірних даних, які б безспірно стверджували той факт, що даний будинок був переданий колгоспом на баланс Миколаївської центральної районної лікарні у власність та переведений нею у житловий фонд, в ході судового розгляду даної справи не встановлено, а позивачем і Миколаївською ЦРЛ, як третьою стороною, належних і беззаперечних доказів цьому не надано.,
Та обставина, що рішенням зборів уповноважених колгоспу ім. Мічуріна від 02.10.1980 року на баланс центральної районної лікарні безкоштовно було передано амбулаторію с Гірське з прибудовами, само по собі не доводить факту передачі ЦРЛ спірного будинку чи іншого житлового фонду колгоспу (а.с. 8-10).
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, у 1963 році в селі Гірське була побудована за кошти колгоспу лікарня на 25 ліжок, яка в 1973 році була перепрофільована в амбулаторію. Жодних даних та документальних підтверджень, окрім припущень позивачки, які б свідчили про те, що прибудовою цієї лікарні, а згодом і амбулаторії є спірний будинок, не здобуто і сторонами не надано.
Навпаки, згідно схеми-експлатіції акації розташування споруд колгоспу ім. Мічуріна с Гірське, спірний будинок значиться як житловий буд.- пральня під №4. і в вочевидь знаходиться поза межами території лікарні, що відображена на схемі під.№ 3, не є її прибудовою, а прибудовами до лікарні значаться тамбури (а.с.307).
Згідно пояснень в суді першої інстанції представника Стрийського БТІ, як третьої особи, за обліковими даними районного бюро технічної інвентаризації, будинок, в якому проживає ОСОБА_1. постійно знаходився на балансі ТзОВ «Горуцьке», яке помилково прийняло його повторно на баланс в 1993 році, та Миколаївською ЦРЛ на баланс не приймався (а с.299).
З матеріалів по переоцінці основних засобів колгоспу ім. Мічуріна в с Гірське в 1971 році, пологовий будинок, 1952 року забудови, використовується як житло (а.с.303-306).
Згідно пояснень в апеляційному суді голови Гірської сільської ради Миколаївського району Дудича В.І., даний будинок у комунапььу власність територіальної громади села не передавався.
З огляду на викладене та беручи до уваги сукупність доказів, досліджених судом першої інстанції, яким у рішенні суду дана належна оцінка, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірний будинок по АДРЕСА_1, який використовується позивачкою як житло, на баланс Миколаївської ЦРЛ колгоспом ім. Мічуріна не передавався, як і не передавався у комунальну власність територіальної громади, а належить ТзОВ «Горуцьке», як правонаступнику колгоспу ім. Мічуріна, з яким позивачці і необхідно вирішувати питання щодо передачу вказаного житла у власність.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке грунтується на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи про дійсні права і обов'язки сторін та ухвалене на основі правильно застосованих норм матеріального і процесуального закону.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 листопада 2006 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.