Справа № 11а-338/2010 р. Головуючий в І-й інстанції: Гордимов О.В.
Категорія: ч.1 ст.122 КК України Доповідач: Черства Є.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 р. березня місяця « 30 » дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого – Черствої Є.О.
суддів – Червоненка В.Я., Литвиненко І.І.
за участю прокурора – Литвиненка О.О.
підсудного – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 08 лютого 2010 року, –
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, такого що раніше судимий:
- 05 серпня 2003 року Суворовським районним судом м.Херсона за ч.3 ст.191 КК України до позбавлення волі строком на три роки, із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік, –
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.
Міра запобіжного заходу – підписка про невиїзд.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 30.07.2007 року близько 18.00 години біля будинку №17 по вул.Миру в м.Херсоні, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення недоторканості здоров’я громадян, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті тривалих неприязних відносин, витяг двома руками за ноги ОСОБА_2 з переднього пасажирського сидіння автомобіля НОМЕР_1, в результаті чого остання упала на асфальт, вдарившись при цьому куприком та наніс лежачій на асфальті ОСОБА_2 удари коліном в область стегна і куприка.
Вказаними діями, відповідно до висновку експерта №370/1477 від 20.09.2007 року ОСОБА_1 заподіяв потерпілій тілесні ушкодження, а саме: переломо-вивих куприка, синці, садна кінцівок, спини, що відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалості розладу здоров’я.
Повертаючи справу прокурору для усунення недоліків, суд послався на те, що при отриманні справи з обвинувальним висновком від слідчого, згідно положень ст. 228 КПК України прокурор зобов’язаний був перевірити зокрема те, чи були дотримані під час проведення досудового слідства вимоги Кримінально-процесуального кодексу про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист, оскільки підсудний і його захисник не ознайомлені з матеріалами досудового слідства по його закінченні. Також суд зазначив, що на момент надсилання справи до суду, прокурором не були розглянуті скарги підсудного та його захисника на дії слідчого, який проводив досудове слідство.
В поданні прокурор посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, посилаючись на матеріали справи та вказівки Постанов Пленуму Верховного Суду України «Про направлення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування» та «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ в судах першої інстанції» від 11.02.2005 року, та 30.05.2008 року відповідно. Просить скасувати оскаржувану постанову, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, міркування прокурора, що вважає апеляцію підлягаючою задоволенню, підсудного ОСОБА_1, який прохав залишити апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Постанов Пленуму Верховного Суду України «Про направлення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування» від 11.02.2005 року та «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ в судах першої інстанції» від 30.05.2008 року, із змінами станом на 24.10.2008 року – кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, зокрема, якщо було порушено вимоги КПК України про обов’язковість пред’явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення. Дійсно, як зазначено в поданні, не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування недодержання прокурором вимог ст..ст. 228-232 КПК України ( якщо для усунення допущених порушень не потрібно проводити слідчі дії). У таких випадках, як правильно вирішив суд, відповідно до ст.249-1 КПК України суддя повертає справу прокурору для усунення недоліків. Крім цього, Пленумом визнано правильною практику тих судів, які повертаючи справу прокурору на підставі ст.249-1 КПК України, розцінюють як суттєві такі порушення, допущені прокурором при виконанні ним вимог статей 228-232 КПК як, зокрема направлення справи до суду за наявності невирішених скарг учасників процесу на дії слідчого.
Висновки суду першої інстанції підтверджуються матеріалами кримінальної справи, зокрема скаргою захисника підсудного ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3 на дії слідчого, адресованою Генеральній прокуратурі України (т.2 а.с.115), а також клопотанням останньої, яке підтримав підсудний, про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 по ч.1 ст.122 КК України прокурору для виконання вимог закону, зокрема з підстав не ознайомлення їх з матеріалами досудового слідства (т.2 а.с. 130-132).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 08 лютого 2010 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України для усунення недоліків, – без зміни.
Головуючий:
Судді: