ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 липня 2010 року < Час проголошення > № 2а-402/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П. при секретарі Мостовій В.В., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомУправління у справах захисту прав споживачів у місті Києві
до
проЗакритого акціонерного товариства «Укрзернопром»
стягнення 2720,00 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Сахно Ю.А.
від відповідача: не з’явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укрзернопром»(далі –ЗАТ «Укрзернопром») про стягнення 2720,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами вивчення матеріалів справи відносно відповідача за ознаками порушення вимог Закону України «Про рекламу», позивачем винесені рішення № 027 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.01.2009 року, яким за недотримання порядку розповсюдження та розміщення реклами на відповідача накладений штраф в розмірі 1020,00 грн. та рішення № 026 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.01.2009 року, яким за ненадання витребуваної інформації щодо вартості розповсюдження реклами розміщеної з порушенням Закону «Про рекламу»на відповідача накладений штраф в розмірі 1700,00 грн. У зв’язку з тим, що відповідачем не сплачені зазначені штрафи у встановлені строки, позивач просить суд стягнути з відповідача 2720,00 грн.
В судові засідання 16.02.2010 року, 30.03.2010 року, 17.05.2010 року, 09.06.2010 року, 18.06.2010 року, 06.07.2010 року, 28.07.2010 року відповідач не з’явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відзив на адміністративний позов відповідач не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»з урахуванням вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Листом Головного управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.09.2008 року № 066-2034/ГУ останнє повідомило Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів, що на порушення вимог Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, положень Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами у м. Києві, відповідач, без отримання дозволу на право розміщення зовнішньої реклами, розмістив рекламну конструкцію за адресою: м. Київ, просп. Московський, 34-в.
16.09.2008 року головним спеціалістом сектору контролю реклами Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики складений протокол про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено, що ЗАТ «Укрзернопром»в порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону «Про рекламу»розмістило для розповсюдження зовнішню рекламу за адресою: м. Київ, просп. Московський, 34-в без оформленої належним чином дозвільної документації, чим порушило порядок розповсюдження та розміщення реклами.
16.09.2008 року відповідачу направлений лист № 0311/09145, яким останнього зобов’язано надати до сектору контролю реклами Головного управління на розгляд справи за ознаками порушення чинного законодавства про рекламу наступну інформацію у вигляді належним чином завірених копій: свідоцтво про державну реєстрацію, документально підтверджену вартість розповсюдження реклами, пояснення по факту порушення законодавства про рекламу. Одночасно відповідачу запропоновано направити свого представника на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.
Зазначена кореспонденція направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою відповідача 22.09.2008 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
ЗАТ «Укрзернопром»у відповідь надіслало Лист від 25.09.2008 року №192 з просьбою відкласти розгляд справи на два тижні у зв’язку з підготовкою документів.
16.10.2008 року Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно ЗАТ «Укрзернопром».
На підставі службової записки від 16.10.2008 року та п.12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693, розгляд справи було продовжено до 16.01.2009 року.
Відповідно до п.12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживстандарту, його заступниками, начальниками територіальних органів Комітету, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
Документально підтвердженої вартості розповсюдження реклами ЗАТ «Укрзернопром»не надало, на розгляд справи не скерувало свого представника, у зв’язку з чим 19.11.2008 року головним спеціалістом сектору контролю реклами Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів складений протокол про порушення законодавства про рекламу, в якому зазначив: ЗАТ «Укрзернопром»порушено вимоги ч. 2 ст. 26 Закону «Про рекламу», а саме –не надано на вимогу Головного управління документально підтвердженої інформації щодо вартості розповсюдження реклами розміщеної за адресою: м. Київ, просп. Московський, 34-в, без оформленої належним чином дозвільної документації.
19.11.2008 року відповідачу направлений лист № 0311/11518, яким повторно зобов’язано відповідача надати документально підтверджену інформацію щодо вартості реклами відповідно до вимог ч. 5 ст. 27 Закону «Про рекламу». Одночасно повідомлено відповідача, що в разу повторного ненадання інформації щодо вартості розповсюдження реклами, будуть застосовані санкції, передбачені ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу».
Вказана кореспонденція направлена відповідачу та отримана 21.11.2008 року уповноваженою особою відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Зазначені в листі № 0311/11518 вимоги відповідач не виконав.
19.11.2008 року Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів прийняте рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, яким вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ЗАТ «Укрзернопром».
Згідно Протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (копія наявна в матеріалах справи), яке відбулось 16.01.2009 року, на засіданні вирішено: за результатами вивчення матеріалів справи відносно ЗАТ «Укрзернопром»за ознаками порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», накласти на ЗАТ «Укрзернопром»штраф у відповідності до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу»за неподання документально підтвердженої інформації про вартість розповсюдження реклами, розміщено в м. Києві по просп. Московський, 34-в, з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», без оформленої належним чином дозвільної документації, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –1700,00 грн. (17*100=1700).
У зв’язку з наведеним, Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів прийнято Рішення № 026 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.01.2009 року, яким вирішено за ненадання витребуваної інформації щодо вартості розповсюдження реклами розміщеної з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»накласти на ЗАТ «Укрзернопром»штраф відповідно до вимог ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу»у розмірі 1700,00 грн. Зобов’язано ЗАТ «Укрзернопром»сплатити у встановленому порядку штраф у вказаному розмірі на рахунок, зазначений у п. 2 Рішення № 026 від 16.01.2009 року.
Станом на день розгляду даної адміністративної справи, зазначений штраф в розмірі 1700,00 грн. відповідачем не сплачений.
Згідно Протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (копія наявна в матеріалах справи), яке відбулось 16.01.2009 року, на засіданні вирішено: за результатами вивчення матеріалів справи відносно ЗАТ «Укрзернопром»за ознаками порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»при розміщенні для розповсюдження зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, просп. Московський, 34-в, без оформленої належним чином дозвільної документації, накласти на ЗАТ «Укрзернопром»штраф за недотримання порядку розповсюдження та розміщення реклами, за умови неможливості встановлення вартості розповсюдження реклами, відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу»у розмірі 1020,00 грн. (17*60=1020).
У зв’язку з наведеним, Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів прийнято Рішення № 027 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.01.2009 року, яким вирішено за недотримання встановленого ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»порядку розповсюдження та розміщення реклами накласти на ЗАТ «Укрзернопром»штраф відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу»в розмірі 1020,00 грн. Зобов’язано відповідача сплатити в установленому порядку зазначену суму штрафу на вказаний у Рішенні № 027 від 16.01.2009 року розрахунковий рахунок.
Станом на день розгляду даної адміністративної справи, зазначений штраф в розмірі 1020,00 грн. відповідачем не сплачений.
Супровідним листом від 16.01.2009 року №0311/00424 Головне управління направило Рішення № 026 та № 027 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.01.2009 року на адресу ЗАТ «Укрзернопром», зобов’язало сплатити зазначені у рішеннях штрафи та у дводенний термін після сплати штрафів письмово повідомити Головне управління з наданням оригіналу платіжного доручення, що підтверджує сплату штрафів.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення, вищезазначені рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 19.01.2008 року.
Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (ст. 1 Закону України «Про рекламу»).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
Статтею 27 Закону України «Про рекламу»встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку органи державної влади, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України "Про систему оподаткування". За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Одночасно пунктом 11 вказаної статті 27 Закону встановлено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Судом встановлено, що станом на день розгляду даної адміністративної справи, накладені на відповідача штрафи останнім не сплачені, рішення № 026 та № 027 відповідачем не оскаржені.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1700,00 грн. згідно рішення № 026 від 16.01.2009 року та штрафу в розмірі 1020,00 грн. згідно рішення № 027 від 16.01.2009 року є правомірними, обґрунтованими, доведеними, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до Указу Президента України «Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики»від 01.10.2002 року № 887/2002, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Відповідно до п. п. 4, 5 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента від 18.03.2003 року № 225/2003 (далі –Положення) Держспоживстандарт відповідно до покладених на нього завдань у сфері захисту прав споживачів здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу. Держспоживстандарт має право: забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу, накладати на суб’єктів господарювання стягнення відповідно до законодавства, одержувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Крім того, рішення Держспоживстандарту та його територіальних органів, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.
Держспоживстандарт здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені у встановленому порядку свої територіальні органи (п. 10 Положення).
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23.06.2009 року № 229 «Про затвердження Положення про управління у справах захисту прав споживачів в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі»визнано таким, що втратив чинність наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12.09.2007 року № 217 «Про затвердження Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики».
Наказом Держспоживстандарту України від 04.08.2009 року № 283 Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів (далі –Головне управління) реорганізоване в Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві (далі –Управління).
Відповідно до п. п. 1.1, 2.2 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі –Положення про управління), Управління у справах захисту прав споживачів у місті Києві підпорядковується Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та є його територіальним органом, який здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів та про рекламу на території відповідного регіону.
Відповідно до п. 3 Положення про управління, управління мають право: контролювати дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу.
Відповідно до п. 4 Положення про управління начальник управління та його заступники накладають штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, на підставі ст. 27 Закону України «Про рекламу».
Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів діє на підставі повноважень, визначених ст. 26 Закону «Про рекламу».
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, законними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрзернопром»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код юридичної особи 31028707) до Державного бюджету (р/р 31110106700007, отримувач платежу УДК Печерського району м. Києва, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21081100, ЗКПО 26077922) суму штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. згідно Рішення № 026 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.01.2009 року.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрзернопром»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, ідентифікаційний код юридичної особи 31028707) до Державного бюджету (р/р 31110106700007, отримувач платежу УДК Печерського району м. Києва, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21081100, ЗКПО 26077922) суму штрафу в розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. згідно Рішення № 027 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 16.01.2009 року.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Постанова складена в повному обсязі та підписана 29 липня 2010 року.