Справа № 2-841/10р.  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

06 серпня  2010 року.                                                                                  м. Берегово.  

  Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Драб В.І., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФ України в Берегівському районі про визнання дії УПФ неправомірними та зобов”зання УПФ здійснити перерахунок пенсії, -  

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :  

ОСОБА_1 звернулася до Берегівського районного суду з позовом до УПФ України в Берегівському районі про визнання дії УПФ неправомірними та зобов”зання УПФ здійснити перерахунок пенсії.  

Позов мотивувала тим, що відповідно до ст. 10 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильського катастрофи» 796-ХІІ від 28.02.1991року, вона являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС його визнано інвалідом третьої групи. З травня 1999 року отримує пенсію по інвалідності.  

Відповідно до положень ст. 14 Закону № 796-ХІІ її  віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується в повному обсязі незалежно від  заробітку, пенсії чи іншого доходу, а відповідно до ст.ст. 54 ч.3, 67 Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону № 796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1,2, 3 категорії. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Згідно ст. 54 ч.4 Закону, особам, віднесеним до 1 категорії у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.  

В період з листопада 2006 року по сьогоднішній день їй виплачувалася державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір яких відповідачі визначали не виходячи з мінімальної пенсії встановленої Законом а згідно Постанови КМУ « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат  окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 виходячи з базової величини 19,91 грн.  

Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року по справі № 1-28/2008 року, керуючись ст.ст. 147,150,152 Конституції України та ст.ст. 45,51,61, 63,65 ЗУ « Про Конституційний Суд України», вирішив пункт 2 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення п. 28 розділу ІІ ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» яким внесено зміни до ст. 50,54 та 67 ЗУ № 796-ХІІ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Вважає, що відмова УПФ щодо перерахунку її пенсії з урахуванням ст.ст. 50,53,54 та 67 Закону № 796-ХІІ є протиправною, такою, що порушує його права та суперечить Конституції та Законам України.  

Позивач ОСОБА_1. в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву в якій просить суд розглянути справу у її  відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.  

Представник відповідача УПФ України в Берегівському районі в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, в поданому запереченні на позовну заяву просить суд відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.  

Перевірив матеріали справи, оцінив докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

В судовому засіданні  встановлено, що відповідно до ст. 10 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильського катастрофи» 796-ХІІ від 28.02.1991 року, позивач ОСОБА_1 являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС її  визнано інвалідом третьої групи. З травня 1999 року отримує пенсію по інвалідності.  

Відповідно до положень ст. 14 Закону № 796-ХІІ позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачає, що має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком та відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю виплачується в повному обсязі незалежно від  заробітку, пенсії чи іншого доходу, а відповідно до ст.ст. 54 ч.3, 67 Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону № 796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1,2, 3 категорії. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Згідно ст. 54 ч.4 Закону, особам, віднесеним до 1 категорії у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.  

В період з листопада 2006 року по сьогоднішній день позивачу виплачувалася державна пенсія та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, розмір яких відповідачі визначали не виходячи з мінімальної пенсії встановленої Законом а згідно Постанови КМУ « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат  окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1 виходячи з базової величини 19,91 грн.  

Верховна Рада України своїм пунктом 28 розділу ІІ ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року № 107-УІ внесла зміни до ст. ст. 50, 54 ч.4 та ст. 67 Закону.  

Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року по справі № 1-28/2008 року, керуючись ст.ст. 147,150,152 Конституції України та ст.ст. 45,51,61, 63,65 ЗУ « Про Конституційний Суд України», вирішив пункт 2 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення п. 28 розділу ІІ ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» яким внесено зміни до ст. 50,54 та 67 ЗУ № 796-ХІІ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Пункт 6 рішення Конституційного Суду в цих справах мають преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції  при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.  

Пункт 7 рішень Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Відповідач, усупереч ст.ст. 50, 53, 54 та 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не проводив та не проводить перерахунок пенсії позивачу в розмірі встановленому ст.54 та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю встановлену ст. 50 вищезгаданого Закону.  

З оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року № 1406/100/13-08 « Про практику застосування законодавства  з питань пенсійного забезпечення» встановлено, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова КМУ « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям  пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.  

Таким чином, відмова УПФ України в Берегівському районі щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням ст.ст. 50, 53, 54 та 67 Закону № 796-ХІІ є протиправною, такою, що порушує права  позивача і суперечить Конституції та законам України.  

Позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, а саме: копією посвідчення ЧАЕС з відміткою 1 категорії, копією довідки МСЕК, копією експертного висновку, копією відповіді ПФУ у Берегівському районі, копією відповіді Головного управління ПФУ в Закарпатській області, а також копією Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010 року.  

  Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст. ст. 50,53,54, ч.3 ст.67 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України суд, -  

Р  І  Ш  И  В:  

Позов задоволити.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної та додаткової пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду третьої групи відповідно до ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, - неправомірними.  

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі Закарпатської області здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії у розмірі 6           ( шість) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на день виплати та забезпечити її виплату з 30.06.2007 р. по 06.08.2010 року.  

  Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Берегівському районі Закарпатської області на користь ОСОБА_1 витрат за ІТЗ судового процесу в розмірі 37,00 грн.  

  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів після його проголошення.  

      Головуючий:                                         Драб В.І.