ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 р. Справа № 2-а-2080/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
прокурора: Паламарчук С.М.
позивача : Комісарчук М.І. - представник на підставі довіреності;
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: Фізичної особи - ОСОБА_2
про: стягнення фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ :
Прокурором Вінницького району Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області подано позов про стягнення з фізичної особи – ОСОБА_2 510 грн. накладених фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 порушено вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутність ліцензійної картки під час експлуатації легкового автомобіля облаштованого як таксі.
Ухвалою суду від 25 травня 2010 року за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 2-а-2080/10/0270 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили суд їх задовольнити.
Утім відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи (реєстрами відправки поштової кореспонденції від 26.05.2010 року та 10.06.2010 року (а.с. 16, 20) та поштовим повідомленням від 10.06.2010 року №20037082 (а.с. 21).
Відповідно до вимог ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши подані докази, судом встановлено, що 12.10.2009 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Іщенко В.М., Заболотним В.І. та Баранчуком О.І. згідно завдання на перевірку від 12.10.2009 року №110266, було здійснено перевірку транспортного засобу "ВАЗ 210740-120-21", номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія та одночасно перевізника ОСОБА_2, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №137952 від 12.10.2009 року (а.с. 8).
Проведеною перевіркою встановлено, що під час експлуатації легкового автомобіля облаштованого як таксі, у водія та одночасно перевізника ОСОБА_2 були відсутні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійна картка.
Зокрема, згаданою нормою Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №088218 від 09.11.2009 року до ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. (а.с. 6).
Дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу 11.11.2009 року, що підтверджується копією реєстру вихідної кореспонденції вих. №02-3/4773 від 11.11.2009 року (а.с. 5, 10).
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.
Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами державної виконавчої служби.
Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.
Згідно положень ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 510 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов Прокурора Вінницького району Вінницької області в інтересах держави - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) штраф в сумі 510,00 грн. (п'ятсот десять) гривень.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.07.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна