ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                             № 2а-2481/10/2370

26.07.2010 р.                                                                                м. Черкаси  

13 год. 06 хв.                                                                                              Черкаський окружний адміністративний суд в складі:                                                                                                                                   

головуючого  судді - Гайдаш В.А.,

при  секретарі Зубалія В.Ю.,

за участю: представників позивача - Тарковського В.А. (за посадою), представника позивача –Демченко Т.С., (за довіреністю), представника позивача –Івасюка В.В. (за дорученням), представника відповідача -  Савенко Ю.О. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлора»до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових повідомлень –рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфлора»звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових повідомлень – рішень.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що Уманською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку дотримання ТОВ «Інтерфлора» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, про що складено акт від 01.04.2010 року № 432/23/21359366. За результатами акта перевірки 13.04.2010 року Уманською об’єднаною державною податковою інспекцією було винесено податкові повідомлення-рішення якими визначено податкові зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток за № 0000472310/0 на суму 21153 грн. (в тому числі за основним платежем 11477 грн.), з податку на додану вартість за № 0000482310/0 на суму 23533,50 грн. (в тому числі за основним платежем 15689 грн.), з земельного податку за № 0000492310/0 на суму 170,66 грн. (в тому числі за основним платежем 0,66 грн.), з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за № 0000502310/0 на суму 106298,74 грн. (в тому числі за основним платежем 70752,49 грн.).

ТОВ «Інтерфлора»оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення до Уманської ОДПІ. За результатами розгляду скарги Уманська ОДПІ залишила її без задоволення (рішення про результати розгляду первинної скарги від 12.05.2010 року № 11929/23-029), а податкові повідомлення-рішення –без змін та винесла нові податкові повідомлення-рішення: № 0000472310/1 з визначення зобов’язань з податку на прибуток на суму 21153 грн., № 0000482310/1 –з податку на додану вартість на суму 23533,50 грн., № 0000492310/1 –з земельного податку на суму 170,66 грн., № 0000502310/1 –з орендної плати за землю на суму 106298,74 грн. Крім того, було винесено нове податкове повідомлення-рішення за № 0000582310/1-11929/23-029 з визначення податкових зобов’язань з орендної плати за землю на суму 3,30 грн. (в тому числі основного платежу 0,40 грн.). Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані ТОВ «Інтерфлора»14.05.2010 року.

          ТОВ «Інтерфлора»не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями Уманської ОДПІ від 12.05.2010 року № 0000472310/1, № 0000482310/1, № 0000492310/1, № 0000502310/1, № 0000582310/1-11929/23-029 та просить їх скасувати.

Представники позивача - Демченко Т.С. підтримала позов, Івасюк В.В. та директор ТОВ «Інтерфлора»в судовому засіданні дали пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та просили його задовольнити в повному об’ємі.

Представник відповідача –Савенко Ю.О. заперечила проти адміністративного позову, дала пояснення аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов, та просила у його задоволенні відмовити.

  Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Уманською об’єднаною державною податковою інспекцією (далі –Уманська ОДПІ)  проведено перевірку дотримання ТОВ «Інтерфлора» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року, про що складено акт від 01.04.2010 року № 432/23/21359366. За результатами акта перевірки 13.04.2010 року Уманською ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій: з податку на прибуток за № 0000472310/0 на суму 21153 грн. (в тому числі за основним платежем 11477 грн.), з податку на додану вартість за № 0000482310/0 на суму 23533,50 грн. (в тому числі за основним платежем 15689 грн.), з земельного податку за № 0000492310/0 на суму 170,66 грн. (в тому числі за основним платежем 0,66 грн.), з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за № 0000502310/0 на суму 106298,74 грн. (в тому числі за основним платежем 70752,49 грн.).

Судом встановлено, що відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181) ТОВ «Інтерфлора»оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення до Уманської ОДПІ. За результатами розгляду скарги Уманська ОДПІ залишила її без задоволення (рішення про результати розгляду первинної скарги від 12.05.2010 року № 11929/23-029), а податкові повідомлення-рішення –без змін та винесла нові податкові повідомлення-рішення: № 0000472310/1 з визначення зобов’язань з податку на прибуток на суму 21153 грн., № 0000482310/1 –з податку на додану вартість на суму 23533,50 грн., № 0000492310/1 –з земельного податку на суму 170,66 грн., № 0000502310/1 –з орендної плати за землю на суму 106298,74 грн. Крім того, було винесено нове податкове повідомлення-рішення за № 0000582310/1-11929/23-029 з визначення податкових зобов’язань з орендної плати за землю на суму 3,30 грн. (в тому числі основного платежу 0,40 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Інтерфлора»на підставі рішення Уманського міськрайонного суду від 04.06.2008 року про розірвання договору про спільну діяльність та визнання права власності на нерухоме майно, було оприбутковано нежитлове приміщення павільйону-кафе по вул. Київській, 11-б вартістю 99150 грн. Згідно висновоку перенвірки передача товариством у спільну діяльність фінансових та інших вкладень не відображалась на балансі ТОВ «Інтерфлора», про, що зазначено в п. 11 листа ТОВ «Інтерфлора»(вхідний номер Уманської ОДПІ 1855/10 від 25.03.2010 року).  

Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач вказує на відсутність доказів оприбуткування нежитлового приміщення –кафе «Слобода», вартістю 99150 грн. як компенсація попередньо понесених витрат на будівництво.

Суд звертає увагу, що у акті міститься висновок про порушення товариством п. 4.1, пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого до складу валового доходу не включено вартість безоплатно отриманого за рішенням суду нежитлового приміщення кафе «Слобода»з прибудовами за адресою м. Умань, вул. Київська, 11-б,  вартістю 99150 грн.

          Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументи позивача, суд зазначає, що висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

В розумінні п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 року № 91 (далі –П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»), кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності:  активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах; зобов’язання, які він узяв для провадження цієї діяльності;  свою частку в будь-яких зобов’язаннях, узятих разом з іншими учасниками щодо цієї діяльності;  дохід, або витрати, набуті в процесі спільної діяльності.

          Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 (далі –П(С)БО 16 «Витрати»), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів, або збільшенням зобов’язань. Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 «Витрати», витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

          Виходячи зі змісту норм П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», ТОВ «Інтерфлора»не повинне було відображати використання ресурсів для спільної діяльності (в конкретному випадку –для будівництва об’єкта нерухомості) шляхом списання їх з балансу, так як відповідно до викладених вимог пп. «а»п. 19 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»учасник у своїх облікових регістрах відображає активи, задіяні у спільній діяльності.

          Виходячи з аналізу податкового законодавства та відповідно до вимог п. 5 та п. 7 П(С)БО 16 «Витрати», ТОВ «Інтерфлора»під час будівництва вказаного об’єкта нерухомості в ході виконання договору про спільну діяльність, витрати, в їх розумінні П(С)БО 16 «Витрати», товариством не могли бути визнані такими, оскільки товариством не був отриманий дохід, для здійснення якого вони були понесені, що підтверджується висновком  листа ТОВ «Інтерфлора»на запит Уманської ОДПІ.          

          З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інтерфлора»дійсно було затрачено певні активи для будівництва вказаного об’єкта нерухомості, починаючи з 2004 року по 2007 рік включно. Бухгалтерський та податковий облік господарських операцій в ході такого будівництва здійснювався у періодах їх здійснення, тобто протягом 2004-2007 років. Дотримання ТОВ «Інтерфлора»вимог податкового, валютного та іншого законодавства протягом вказаного періоду (в тому числі і під час виконання договору про спільну діяльність від 17.01.2004 року) було перевірено працівниками Уманської ОДПІ під час проведення відповідних виїзних документальних перевірок (акт перевірки Уманською ОДПІ від 18.08.2008 року № 1153/23/21359366), в ході яких не було встановлено будь-яких порушень з боку ТОВ «Інтерфлора»при виконанні зазначеного договору. Як наслідок, висновок перевіряючого про відсутність в ТОВ «Інтерфлора»доказів, що нежитлове приміщення кафе «Слобода»з прибудовами вартістю 99150 грн. було отримане товариством як компенсація попередньо понесених витрат на його будівництво не відповідає фактичним обставинам справи.

          Крім того, неспростовним доказом здійснення ТОВ «Інтерфлора»витрат на будівництво об’єкта нерухомості є рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04.06.2008 року у справі № 2-1461/08, яким встановлено, що всі витрати на будівництва зазначеного об’єкта нерухомості вартістю 99150 грн. здійснені виключно одним з учасників договору про спільну діяльність –ТОВ «Інтерфлора», на підтвердження чого в суду є достатньо доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України (на підставі якого судом було прийняте вказане рішення), ч.1 ст. 71 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян та підлягають виконанню на всій території України.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 0000472310/1 підлягає скасуванню як таке, що суперечить вимогам діючого законодавства.

В акті перевірки від 01.04.2010 року № 432/23/21359366 зазначено, що між ТОВ «Інтерфлора»та приватними підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 05.01.2008 року було укладено договори оренди приміщення спортивно-оздоровчого комплексу розміром 1049 м2 та 200 м2 відповідно. В подальшому, протягом 2008 року товариством в бухгалтерському обліку не було відображено операції з нарахування орендної плати вказаним орендарям та, внаслідок цього, не отримано доход від надання в оренду приміщень спортивно-оздоровчого комплексу. Разом з тим, товариством у вказаному періоді для потреб спортивно-оздоровчого комплексу було придбано електроенергію та газ, вартість яких, відповідно до показників лічильників, становить 61299,04 грн. В акті перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, викладено розрахунок вартості електроенергії та газу, які були використані (на думку перевіряючого) не в господарській діяльності товариства, тобто не з метою отримання доходу. На підставі цього розрахунку обчислено суму податку на додану вартість з операцій з придбання електроенергії та газу, на яку мав бути зменшений податковий кредит товариства у відповідних звітних періодах.

Суд не погоджується з актом перевірки, оскільки розрахунок суми податку на додану вартість з операцій з придбання електроенергії для млину, яка, на думку, перевіряючого, має бути виключеною зі складу податкового кредиту в зв’язку з не отриманням доходу товариством від діяльності млину протягом квітня-грудня 2008 року, січня-жовтня та грудня 2009 року.

Загальна сума податку на додану вартість за вказаними операціями, яка мала б бути виключеною зі складу податкового кредиту становить 18418 грн., в тому числі за квітень 2008 року 1561 грн., травень 2008 року 1316 грн., червень 2008 року 1170 грн., липень 2008 року 1122 грн., серпень 2008 року 655 грн., вересень 2008 року 1843 грн., жовтень 2008 року 1760 грн., листопад 2008 року 2269 грн., грудень 2008 року 2820 грн., січень 2009 року 913 грн., лютий 2009 року 847 грн., березень 2009 року 491 грн., квітень 2009 року 412 грн., травень 2009 року 226 грн., червень 2009 року 137 грн., липень 2009 року 160 грн., серпень 2009 року 164 грн., вересень 2009 року 173 грн., жовтень 2009 року 103 грн., грудень 2009 року 276 грн.

Внаслідок того, що в окремих періодах виникло від’ємне значення по ПДВ фактично донараховано: за жовтень 2008 року 1062 грн., листопад 2008 року 1380 грн., січень 2009 року 290 грн., лютий 2009 року 10844 грн., березень 2009 року 847 грн., квітень 2009 року 491 грн., червень 2009 року 638 грн., липень 2009 року 137 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інтерфлора»здійснювались операції з придбання електроенергії та природного газу. Придбані газ та електроенергія використовувались як для власних потреб так і на площах, які здаються в оренду без компенсації їх вартості орендарями та для потреб млина.  По операціях з надання в оренду приміщень  ТОВ «Інтерфлора»не отримано доходів та компенсації вартості понесених витрат по придбанню газу та електроенергії в періоді з 01.04.2008 р. по 31.12.2009 р.  Не отримано  доходів також і від діяльності млина. В бухгалтерському обліку відсутні операції по здійсненню помолу (крім листопада 2009 р.). Тому витрати на придбання природного газу та електроенергії, використані на зазначені цілі є такими, які не пов’язані з господарською діяльністю ТОВ «Інтерфлора»спрямованого на отримання доходу.

Суд не погоджується з думкою податкового органу щодо не здійснення  обліку розрахунку витрат на на утримання приміщень, що призвело до зменшення валових витрат та податкового кредиту відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону україни «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (надалі за текстом –Закон № 283/97-ВР).

Суд дійшов висновку, що  розрахунки згідно алгоритмів,  викладених в додатках 8 та 9 до акта перевірки  виконані на підставі первинних документів та умов договору виключно в рамках п. 5.1 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, та цілком відповідають їх вимогам.

Що стосується  пояснень позивача про необхідність врахування в розрахунках об’єму опалювальних приміщень, а не лише орендованих приміщень, а також щодо врахування в розрахунках фактору нерівномірного використання газу та електроенергії в приміщеннях, які використовуються безпосередньо ТОВ «Інтерфлора»та надаються в оренду є безпідставними, виходячи з наступного.

В договорах оренди зазначається лише орендована площа, а не об’єм орендованих приміщень. Як вбачається з договорів оренди від 05.01.2008 р. та від 05.01.2009 р. укладених з приватним підприємцем ОСОБА_6, зокрема п. 2 зазначених договорів, метою оренди приміщення спортивно-оздоровчого комплексу є здійснення підприємницької діяльності у сфері господарського харчування та офісне приміщення. Крім того, з договорів оренди  від 05.01.2008 р. та від 05.01.2009 р., укладених з приватним підприємцем ОСОБА_5, зокрема п. 2 зазначених договорів, метою оренди приміщення спортивно-оздоровчого комплексу є здійснення підприємницької діяльності у сфері готельних послуг.

Суд приходить до висновку, що надані до акта перевірки розрахунки, викладені у додатках 8 та 9 є правомірними і неупередженими.

В розділі 3.5.5 акту перевірки вказано, що перевіркою правильності визначення орендної плати за землю за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року встановлено його заниження в сумі 70752,49 грн., в т. ч. за листопад 2008 року в сумі 66564,37 грн., за грудень 2009 року в сумі 4193,92 грн. Це твердження обґрунтовано в акті перевірки, виходячи з положень договору оренди землі від 06.11.2008 року, укладеного між ТОВ «Інтерфлора»та Уманською міською радою, а також нормами Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю».

          Договір оренди землі від 06.11.2008 року є документом, що засвідчив виникнення господарських зобов’язань сторін цього договору, а саме: Уманська міська рада за цим договором зобов’язана передати в користування товариства земельну ділянку визначених розмірів, а ТОВ «Інтерфлора»зобов’язана сплатити на умовах та в порядку, передбачених цим договором орендну плату за вказану земельну ділянку. Пунктом 9 договору оренди землі передбачено обов’язок орендаря сплатити до відповідного бюджету 44215,94 грн. в якості втрат орендодавця в зв’язку з несвоєчасним укладанням орендарем договору оренди землі.

          Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГКУ, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

          Суд звертає увагу, що відповідно ч. 2 ст. 217 ГК України та п. 9 договору оренди землі від 06.11.2008 року сума коштів в розмірі 44215,94 грн., обов’язок сплати якої покладений на орендаря та є господарською санкцією (а не як вказано в акті перевірки орендною платою за землю), яка передбачена умовами договору за несвоєчасне його укладення ТОВ «Інтерфлора»та Уманською міською радою.

          Суд вважає, що вказана сума не є орендною платою за землю, оскільки розмір орендної плати за землю за період з 15.04.2008 року по 20.06.2008 року, враховуючи її розмір за рік (50327,03 грн.), передбачений ч. 1 п. 9 договору оренди, мав би становити 59427,26 грн. (50327,03 грн. / 365 х 431 день (з 15.04.2007 року по 20.06.2008 року)). Натомість, сума визначена п. 9 договору становить 44215,94 грн.

          Відповідно до пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі,  якщо документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

          Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу).

          Враховуючи те, що сума втрат від несвоєчасного укладання договору оренди в розмірі 44215,94 грн., яку зобов’язане сплатити ТОВ «Інтерфлора»є господарською санкцією та не є орендною платою за землю, як наслідок –не належить до податків, зборів (обов’язкових платежів).

А тому, з огляду на положення пп. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3, п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, Уманська ОДПІ неправомірно  визначала суму податкового зобов’язання з орендної плати за землю в розмірі 44215,94 грн. та штраф, розрахований на основі цієї суми –22107,94 грн.

          З огляду на те, що зазначена в договорі сума втрат від несвоєчасного укладання договору є господарською санкцією, то спір з приводу несплати (несвоєчасної сплати) вказаної суми, вирішується сторонами договору в порядку, передбаченому виключно Господарським процесуальним кодексом України. Крім того, до функцій органів державної податкової служби, визначених Законом України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі –Закон № 509) не належить контроль за нарахуванням та сплатою господарських санкцій, визначених в договорі, навіть коли однією зі сторін такого договору є орган місцевого самоврядування.

          Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 0000502310/1 та № 0000582310/1-11929/23-029 є неправомірними та суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до скасування.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2010 року № 0000492310/1 визначено податкове зобов’язання з земельного податку в розмірі 170,66 грн., в тому числі за основним платежем 0,66 грн. Вказане порушення виникло внаслідок неправильного розподілу суми земельного податку по місяцях протягом 2009 року. Разом з тим, вказане порушення було виявлене виключно шляхом перевірки податкової декларації з земельного податку (вхідний номер Уманської ОДПІ № 3882 від 30.01.2009 року) та державного акта ТОВ «Інтерфлора»на право приватної власності від 23.05.2005. Таким чином, враховуючи той факт, що і податкова декларації від 30.01.2009 року за №  3882, і інші дані, на підставі яких здійснюється нарахування та сплата земельного податку, знаходяться в Уманській ОДПІ, то посадова особа органу державної податкової служби, на яку покладено обов’язки з проведення камеральних перевірок після подачі вказаної декларації товариства мала б встановити вказане порушення при здійсненні перевірки правильності відображених у ній показників. При цьому, відповідно до вимог пп. 17.1.4 п. 17.4 ст. 17 Закону № 2181, до товариства було б застосовано штрафну санкцію в розмірі лише одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Таким чином, внаслідок неправомірного визначення податкового зобов’язавння, орган державної податкової служби під час адміністрування земельного податку, до товариства застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн. замість 17 грн., що була б застосована за наслідками камеральної перевірки.

          Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення має бути скасоване, оскільки його прийняттю сприяло не лише порушення, допущене товариством, а й неправомірне нарахування податкової заборгованості бездіяльність Уманської ОДПІ при виконанні функцій, покладених на неї Законом № 509.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов  висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесених податкових повідомленнь-рішеннь.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, ст. ст. 9,  11, 94, 158-163, 169 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов задовільнити часково.

          Скасувати податкове повідомлення –рішення Уманської ОДПІ від 12.05.2010 року № 0000472310/1 з податку на прибуток на суму 21153 грн. 00 коп.

          Скасувати податкове повідомлення –рішення Уманської ОДПІ від 12.05.2010 року № 0000502310/1 з податку з орендної плати за землю на суму 106298 грн. 74 коп.

          Скасувати податкове повідомлення –рішення Уманської ОДПІ від 12.05.2010 року № 0000582310/1-11929/23-029 з орендної плати за землю на суму 3 грн. 30 коп.

          В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлора»1 (одну) гривню 75 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 30.07.2010 р.

Суддя                                                                                                    В.А. Гайдаш