ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року 11 год. 52 хв. Справа № 2а-2842/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Лазаренко М.С.
при секретарі Гончаренко Н.А.
за участю представників
від позивача: не з’явився
від відповідача: Вальчук Г.С. за довіреністю № 011.03-57 від 22.12.2009
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Запорізького районного центру зайнятості
до: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»
про: стягнення витрат на перепідготовку
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького районного центру зайнятості (далі – Запорізького РЦЗ) до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі – ВАТ «ЗВАК»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Запорізького РЦЗ понесені витрати, пов’язані з виплатою матеріальної допомоги у період проходження перепідготовки безробітного, в розмірі 1336 грн. 76 коп. та витрати на перепідготовку безробітного у розмірі 1205 грн. 38 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Запорізьким РЦЗ безробітний ОСОБА_2, вивільнений 30.09.2007 з ВАТ «ЗВАК» згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, був направлений на перепідготовку до Дочірнього підприємства «Запорізький учбово-курсовий комбінат державного акціонерного товариства «Будівельна компанія УКРБУД» за спеціальністю «стропальник» відповідно до укладеного договору. Після закінчення перепідготовки за рахунок служби зайнятості безробітного ОСОБА_2 працевлаштовано до ДП «Агрошляхсервіс» Асоціації «Облагрошляхспецбуд». Витрати на перепідготовку безробітного, як зазначає позивач, склали 2543 грн.13 коп. та підлягають відшкодуванню відповідачем. Позивач зокрема посилається на п. 4 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якого у випадку, коли протягом двох років, що передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну підготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, організації, установи, з яких було звільнено працівника.
У судове засідання 20.07.2010 представник позивача не прибув. 06 липня 2010 року на адресу суду надійшов лист заступника директора Запорізького РЦЗ, у якому останній просив суд розглянути справу без участі представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, наголосивши на тому, що вимоги позивача про стягнення витрат на перепідготовку колишнього працівника ВАТ «ЗВАК» ОСОБА_2 та сум матеріальної допомоги за професійної підготовки, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім цього, представник відповідача у своїх поясненнях зазначив, що вартість навчання по професійній перепідготовці стягується з підприємства, установи, організації, що звільнило працівника, згідно з п. 4 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» тільки у випадку, якщо протягом двох років, що передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію або одержати суміжну професію по колишньому місцю роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку. ОСОБА_2 за час роботи у ВАТ «ЗВАК» з 17.10.2000 по 30.09.2007, зазначає представник відповідача, регулярно підвищував свій професійний рівень і проходив навчання по підвищенню кваліфікації. У лютому 2006, після чергового навчання, йому був привласнений найвищий шостий кваліфікаційний розряд за професією «модельник дерев'яних моделей». Дана професія, на думку представника, є самодостатньою і не має суміжних професій. Відповідно до п. 2.7 Положення про професійне навчання кадрів на підприємстві, затвердженому наказом Міністерства праці і соціальної політики України і Міністерства утворення і науки України від 26.03.2001р. № 127/151, саме підприємство визначає потребу в підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів. Представник відповідача у своїх поясненнях також зазначає, що при отриманні повідомлення про скорочення штату, ОСОБА_2 була запропонована робота по професіям: електролізник розплавлених солей, апаратник-гідрометалург, дробильник та інші. У випадку згоди, ОСОБА_2 мав би можливість отримати одну із зазначених професій, а також дві суміжні професії стропальника, водія авто- та електровізка. Однак ОСОБА_2 не скористався запропонованою можливістю. Представник відповідача вважає, що відповідач не повинен нести витрати, затрачені на професійну перепідготовку робітника, який протягом двох років, що передували його вивільненню, мав можливість підвищувати свою кваліфікацію та одержати суміжну професію по колишньому місцю роботи.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення», для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 19 зазначеного Закону, державна служба зайнятості, зокрема, організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.
Функції та завдання центру зайнятості визначається Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», конкретні права Запорізького районного центру зайнятості передбачені його Положенням. Так, зокрема в п. п. 3.13 –3.17 Положення передбачені конкретні випадки звернення центру зайнятості до суду із відповідними позовами для реалізації покладеної на нього компетенції, тобто звернення з тими позовами, в яких центр зайнятості виступає саме як суб’єкт владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, у випадку, коли протягом двох років, що передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, організації, установи, з яких було вивільнено працівника.
Дослідженням наявних матеріалів справи судом встановлено, що 13.05.2008 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір № 3008, предметом якого є направлення ОСОБА_2 на перепідготовку до Дочірнього підприємства Запорізький учбово-курсовий комбінат державного акціонерного товариства Будівельна компанія УКРБУД.
Направлення ОСОБА_2 на навчання та здобуття ним кваліфікації підтверджується наявними в матеріалах справи корінцем направлення на навчання № 1902 від 13.05.2008, табелями відвідування ОСОБА_2 навчального закладу, копією свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації № 4496 відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кваліфікацію стропальника третього розряду.
Відповідно до наданої позивачем копії корінця направлення на працевлаштування № 8720806250002001 від 25.06.2008, ОСОБА_2 прийнято на посаду стропальника 01.07.2008 ДП «Агрошляхсервіс» Асоціації «Облагрошляхспецбуд».
Згідно довідки № 1257/11 від 02.12.2008 Запорізького РЦЗ, сума витрат на перепідготовку безробітного ОСОБА_2, який перенавчався в ДП «ЗНКК» ДАТ БК «Укрбуд» за договором від 12.05.2008 № 19, складає 1206 грн. 38 коп.
Відповідно довідки позивача про суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійної підготовки з 13.05.2008 по 24.06.2008, ОСОБА_2 виплачено 1336 грн. 75 коп.
Щодо посилання позивача на вимоги п. 4 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
02 жовтня 2008 року директор Запорізького РЦЗ звернувся з листом (№ 960/10) до ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» з проханням надіслати інформацію про те, чи мав ОСОБА_2 можливість підвищення кваліфікації або одержання суміжної професії протягом двох років, що передували вивільненню.
Листом від 16.10.2008 № 008-359 про надання інформації, відповідач сповістив Запорізький РЦЗ, що звільнений 30.09.2007 ОСОБА_2 проходив навчання на підвищення кваліфікації з 12.10.2005 по 01.02.2006 та отримав шостий кваліфікаційний розряд за професією «модельник дерев’яних моделей» у лютому 2006 року.
Викладене у листі № 008-359 підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з протоколу № 35 засідання ремонтно-механічного цеху ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», відповідного до якої ОСОБА_2 пройшов кваліфікаційне атестацію за професією «модельник дерев’яних моделей».
Крім цього, суд звертає увагу на лист, за яким ОСОБА_2 був сповіщений про те, що штатна одиниця яку він займав на підприємстві відповідача скорочується. Разим з цим ОСОБА_2 було запропоновано робота на посадах: електролізник розплавлених солей, апаратник-гідрометалург, дробильника, слюсаря-ремонтника. Проте ОСОБА_2 відмовився від пропозиції, про що свідчить запис у зазначеному листі.
Відповідно до п. 4 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми витрат на перепідготовку та суми матеріальної допомоги виплаченої у період професійної підготовки є необґрунтованими, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 протягом двох років, що передували звільненню, підвищував професійну кваліфікацію на підприємстві відповідача та відмовився від зайняття суміжної професії.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу
Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Запорізького районного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення суми витрат на перепідготовку та суми матеріальної допомоги виплаченої у період професійної підготовки слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 26 липня 2010 року.