Справа № 246                                                    Головуючий 1 -ї інстанції - Грицаюк Н.М.

Категорія-19                                                        Доповідач: Єлгазіна Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2007року                                                                                  м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: Головуючого - Ювченко Л.П. Суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б. При секретарі : Тума О.В. За участю: позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально -Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл. від 13 жовтня 2006 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про відшкодування  моральної шкоди, заподіяної правопорушенням.

ВСТАНОВИВ: Рішенням  Центрально - Міського  районного суду м. Горлівки Донецької обл. від     13 жовтня 2006 року в цивільній    справі за позовною заявою ОСОБА_1   до ОСОБА_2 - про відшкодування   моральної шкоди, заподіяної правопорушенням   - позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами тривалий час існують неприязненні стосунки, що не заперечували сторони та підтвердили допитані судом першої інстанції свідки, які час від часу закінчуються конфліктами. Ці факти підтверджуються також наданими копіями постанов органів міліції. В день побутового конфлікту образи носили обопільний характер. Собака позивачки огляду органам ветеринарної служби не пред.являлася і лікарем не оглядалася. Призначення для лікування собаки зроблені зі слів чоловіка позивачки та носять рекомендаційний характер.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивачки у розумінні ст.23 ЦК України порушено не було, і підстав для задоволення позову на думку суду не вбачається.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням принесла апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій посилається на те , що суд першої інстанції не взяв до уваги дійсні пояснення свідка ОСОБА_4, а послався на ті, які він не давав. Вона стверджує, що всі конфлікти були ініційовані відповідачем, з приводу чого вона зверталася до органів міліції. Собака не була доставлена до ветеринара 12.02.2006 року, оскільки це був вихідний день. Вона точно описала спричинені травми, але суд не взяв їх до уваги. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю- доповідача, пояснення позивача, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, пояснення відповідача який просив скаргу залишити без задоволення , а рішення суду - без зміни,    перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що позивачка 15 березня 2006 року звернулася до суду першої інстанції з позовом про відшкодування моральної шкоди, спричиненої правопорушенням, посилалася на те, що 12 лютого 2006 року вона

вигулювала свою собаку породи "ердель- тер,єр", а відповідач став безпричинно висловлювати на її адресу лайку, потім напав на її собаку і ногами став бити її собаку, чим спричинив їй увіччя. Внаслідок побиття собака кілька днів хворіла, лікувалася у ветеринара, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи відносно відповідача, та довідкою ветеринара.

Позивачка внаслідок її приниження та жорстокого побиття собаки пержила стрес і лікувалася у психоневрологічній клінікі. Вважає, що діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінила у 5 тисяч гривень і просила суд стягнути їх з відповідача.

Згідно з матеріалами цивільної справи мається довідка /а.с. 10/, яка надана ветеринарним лікарем зі слів чоловіка позивачки, що їхня собака 12.02.2006 року отримала множинні травми живота. Лікарем було рекомендовано надати собаку для огляду і рекомендовано лікування відповідно до скарг.

Позивачка пояснила апеляційному суду, що собака на огляд до лікаря не направлялася.

Постановою ОУІМ Центрально - Міського РО ГТУ МВС України від 21.02.2006р відмовлено у порушенні кримінальної справи за ст..296 КК України відносно відповідача ОСОБА_1. /а.с. 16/ за відсутністю складу злочину. Позивачкою не надано інших фактичних даних про скоєне відповідачем правопорушення, оскільки відповідач до адміністративної відповідальності не притягався.

Між позивачкою та відповідачем тривалий час існують неприязненні стосунки, з приводу чого вони обидва зверталися неодноразово до правоохоронних органів, що підтверджується копіями доданих матеріалів/ а.с.43-52/.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_3. собака позивачки була без намордника , кидалася на відповідача і він не міг вийти. Відповідач просив позивачку прибрати собаку, але вона відповіла, що спусте на нього собаку , висловлювалася на його адресу брутально, а тоді плюнула і він попросив відповідача не чіпати її.

Свідок ОСОБА_4. бачив як відповідач один раз вдарив собаку.

Згідно до ст.10п.З ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційний суд вважає, що позивачка не надала суду доказів, що їй спричинено моральну шкоду правопорушенням, яке скоїв відповідач, оскільки її докази не узгоджуються з матеріалами справи.

Відповідно до ст. .23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров.я;

-     у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною

поведінкою щодо неї самої, членів її сім,ї чи близьких родичів;

-     у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи

пошкодженням майна;

у приниженні честі, гідності а також ділової репутації фізичної або юридичної

особи. Із матеріалів справи не вбачається, що права позивача були порушені, відповідач наніс один удар собакі позивачкі, захищаючись від її нападу, інших доказів суду не надано.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції    виконав вимоги ст.. 213 п.З ЦПК України,   -    повно з"ясував обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не   дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції

, норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести  до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої іестанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 308, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  позивача ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл. від 13 жовтня 2006 року - залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.