Справа № 2-82\2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої - судді Васильєвої Л.М.
при секретарі – Шелестіній О.А.
за участі представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права користування електричним лічильником, шляхом демонтажу самочинно встановлених дверей та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про зобов»язання демонтажу електролічильника усунення перешкод в користуванні майном та перешкод в здійсненні демонтажу та переносу електролічильника , суд,-
В С Т А НО В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод в здійснення права користування електричним лічильником, шляхом демонтажу самочинно встановлених дверей, посилалась на те, що в 1991 році на склад її сім»ї був виданий ордер на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, вона є основним квартиронаймачем цієї квартири. Відповідачі самочинно, у 1997 році, без належного дозволу, що підтверджується листом Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради від 24.10.2007 року у загальному коридорі встановили двері, внаслідок чого був перекритий доступ до розрахункового приладу обліку електроенергії. Спочатку їй дали ключі від дверей, але у березні 2007 року замінили замок на цих дверях і вона немає можливості перевірити покази лічильника та сплачувати кошти за спожиту електроенергію. Вона зверталась в різні інстанції, але відповідачі не демонтували двері та продовжують перешкоджати їй у вільному доступі до електролічильника. Просила усунути перешкоди у здійсненні нею права користування приладом обліку електроенергії який знаходиться у спільному коридорі біля квартир № 313 та № АДРЕСА_2, зобов»язавши відповідачів демонтувати самочинно встановлені двері.
Ухвалою суду від 18 грудня 2008 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучені ОСОБА_4, ОСОБА_5.
09.07.2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зобов»язання ОСОБА_1 демонтувати електролічильник з електричного щита в межах перегородки. Посилався на те, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2. Відповідно до розпорядження начальника Полтавської КЕЧ району № 157 від 03.11.1997 року будинкоуправлінням № 2 мешканцям квартир № 307 та № 313 дозволено за власний кошт та власними силами відгородити перегородкою електричний щит та припинити вільний доступ до нього сторонніх осіб з метою запобігання крадіжки електролічильників. Рішенням виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради від 23.01.2001 року № 18 було надано дозвіл на проведення робіт в домоволодінні в окремих квартирах багатоповерхового будинку. Зазначає, що він та ОСОБА_4, власник квартири
№ 313 з належного дозволу влаштували спірну перегородку і підстав її зносити немає. Посилався також на те, що ОСОБА_1 не довела тієї обставини, що вони перешкоджають їй у користуванні електролічильником, оскільки ними був виданий ключ від дверей ОСОБА_1 щоб вона мала можливість знімати показання електролічильника. 30.09.2009 року ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги, просив зобов»язати ОСОБА_1 не чинити їм перешкоди в користування його власністю та не чинити перешкоди при здійсненні демонтажу та переносу електролічильника з електричного щита в межах перегородки.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити.
У судовому засіданні представник позивача по зустрічному позову підтримала зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, уточнила їх та просила дозволити ОСОБА_5 за власні кошти перенести електролічильник, який обліковує електроенергію квартири ОСОБА_1 з електричного щита в межах перегородки. відповідно до наданого робочого проекту про перенос електролічильника квартири 309 в житловому будинку по вул. П.Юрченка в м. Полтава та зобов»язати ОСОБА_1 не перешкоджати в проведення цих робіт.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з»явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, в попередніх судових засіданнях просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити. Пояснила, що вона є власницею квартири №313 у спірному будинку, власником квартири №307 є ОСОБА_5, вони отримали вказані квартири у власність і мають спільний коридор у власності, про що свідчить свідоцтва про право власності на житло та технічний паспорт на квартири.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилась, надала заяви про розгляд справи у її відсутність.
Ухвалою суду від 02.09.2009 року у зв»язку з передачею спірного будинку на баланс ГЖЕД №7 м. Полтава третьою особою замість ПП « ЖЕК №1» був залучений ГЖЕД №7 м. Полтави, представник якого у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи у їхню відсутність .
Представник ПП « ЖЕК №1» ( а.с. 54) надав заяву про розгляд справи у їхню відсутність.
Представник ВАТ « Полтаваобленерго» у судове засідання не з»явився , будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.
Враховуючи вимоги ст. 169 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, що не з»явились та належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири № АДРЕСА_1 та з нею укладений договір № 1045 про надання послуг з утримання будинків ( а.с. 21).
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками квартир відповідно № 307 та № 313 на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане на ім»я ОСОБА_4 25.10.2006 року відділом приватизації житла КЕВ м. Полтави ( а.с. 118) та на ім»я ОСОБА_5 видане 31 жовтня 2006 року відділом приватизації житла КЕВ м. Полтава ( а.с. 142)
В цих свідоцтвах про право власності на житло зазначено, що характеристика квартири (кімнат, будинку) та її ( його) обладнання наведені у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва.
Із технічного паспорту , що виданий ПП Полтавське БТІ « Інвентаризатор» на квартири
№ 307 та № АДРЕСА_3 вбачається, що власниками цих квартир є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, паспорт виготовлений 25.03.2008 року.
Відповідно плану квартири технічного паспорту вбачається, що коридор 1 площею 6.3 кв.м. знаходиться у власників цих квартир в загальному користуванні.
Саме в цьому коридорі, як пояснили сторони по справі знаходиться спірний електролічильник.
Отже судом встановлено, що коридор 1 площею 6.3 кв.м., в якому розташований спірний електролічильник, перебуває у власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
ОСОБА_1 не пред»являла позов до власників спірного коридору, не оспорювала їхнє право власності на нього, хоча судом роз»яснились вимоги ст. 31 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 1 ч. 2 ст. 321 ЦК України Право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Оскільки електролічильник знаходиться в коридорі 1 площею 6.3 кв.м., який перебуває у власності відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 , що заявлені до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про усунення перешкод та демонтаж дверей не можуть бути задоволені.
Щодо зустрічних позовних вимог, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.
Як зазначалось вище спірний електролічильник знаходиться в коридорі, який перебуває у спільній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Його знаходження в коридорі, який є власністю інший осіб, перешкоджає власникам належним чином користуватись коридором, оскільки вони повинні забезпечити до нього доступ ОСОБА_1
ОСОБА_1 повинна мати вільний доступ до елктролічильника, який обліковує розмір спожитої електроенергії в її квартирі , а тому позовні вимоги про перенесення електролічильника із спільного коридору 1 площею 6.3 кв.м., що належить у тому числі і позивачеві, ОСОБА_5, підлягають задоволенню.
Згідно робочого проекту переносу електролічильника квартири № АДРЕСА_1 з технічної точку зору перенесення електролічильника є можливим при умові погодження проекту з усіма службами.
В судове засідання надані погодження Управління з питань містобудування та архітектури, Управління житлово-комунального господарства, Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Київського району м. Полтава, Полтавської санітарно-епідемологічної станції, ГЖЕД № 7 м. Полтави, які погоджують вказаний проект та не заперечують проти проведення робіт з переносу спірного електролічильника .
Отже позовні вимоги про зобов»язання ОСОБА_1 не чинити їм перешкоди в користування його власністю та не чинити перешкоди при здійсненні демонтажу та переносу електролічильника з електричного щита в межах перегородки за кошти ОСОБА_5 підлягають задоволенню.
ОСОБА_5 просив зобов»язати ОСОБА_1 демонтувати електролічильник з електричного щита у межах перегородки , потім доповнив позовні вимоги та просив зобов»язати ОСОБА_1 не чинити їм перешкоди в користування його власністю та не чинити перешкоди при здійсненні демонтажу та переносу електролічильника з електричного щита в межах перегородки, ухвалити рішення про перенесення спірного лічильника з коридору за власний кошт.
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про демонтаж та перенос електролічильника ОСОБА_5, позовні вимоги про зобов»язання ОСОБА_1 демонтувати електролічильник з електричного щита в межах перегородки не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 321 , 386 ЦК України, ст., ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Дозволити ОСОБА_5 здійснити за власний рахунок демонтаж (перенос) електролічильника квартири № АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_1 , з коридору квартир №АДРЕСА_2 , який перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
ОСОБА_1 не чинити перешкоди при здійсненні демонтажу (переносу) електролічильника квартири № АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_1 , з коридору квартир № АДРЕСА_2 , який перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
В задоволенні інших зустрічних позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд міста Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий підпис Л.М. Васильєва
копія вірна: суддя Л.М. Васильєва
рішення не набрало чинності