Справа № 223а                       Головуючий в 1 інстанції Мавроді Р.Ф.

Категорія 21                            Доповідач Новодворська О.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2007 року судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Головуючого Новодворської О.І.

Суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.

При секретарі Писаревій Ю.Г. Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в. м. Добропілля про зарахування: у трудовий стаж періоду вимушеного прогулу, затримки виплати пенсії та відшкодуванні моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1. на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2006 року, яким у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що судом було порушено вимоги матеріального та процесуального закону

Заслухавши доповідача, представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи убачається, що в жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ПФУ в м. Добропілля про зарахування у трудовий стаж періоду вимушеного прогулу та відшкодуванні моральної шкоди, посилаючись на те, що 20 червня 2006 року він звернувся до відповідача с заявою про призначення йому пенсії за віком, і надав усі необхідні документи. При цьому у нього була вилучена його трудова книжка. Всупереч вимогам законодавства, відповідач не зарахував у його трудовий стаж період вимушеного прогулу, згідно рішення суду, порушив терміни виплати пенсії, що спричинило йому моральні страждання.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги , просив суд зобов'язати відповідача зарахувати йому в трудовим стаж період вимушеного прогулу з 07.07.2005 року по 06.11.2005 рік та стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень.

Представник відповідача позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2006 року позивач

звернувся з заявою до управління: ГІФУ в м. Доброіпілля про призначення

йому пенсії за віком.                                         

Згідно доданих документів, загальним трудовий стаж позивача складає 16р. 10м.9дн., у тому числі пільгового 12р.3м.25дн.

Згідно ст.40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року та, за весь період страхового стажу , починаючи з 1 липня 2000 року.

07.07.2006 року відділом персофіцірованого обліку управління ПФУ м. Добропілля була зроблена розгорнута виписка з облікової картки позивача, у якій указані дані про заробіток, внески та стаж роботи за 2001-2005 роки.

У зв'язку із тим, що позивачеві за липень, серпень, вересень, жовтень 2005 року нараховувалася та була виплачена заробітна плата, але ж цей період у трудовий книжці він був оформлений як звільнення за власним бажанням, то 10.07. 2006 року позивачеві був надісланий виклик до управління ПФУ м. Добропілля для. вирішення питання про призначення пенсії.

На даний виклик, позивач з'явився до управління ГІФУ 28.07.2006 року, у цей день йому було повернуто трудову книжку, про що є особиста розписка позивача та запропоновано надати завірену належним чином копію рішення суду про поновлення на роботі.

Згідно даних із заяви про призначення пенсії, позивач надав завірену копію рішення суду тільки 18.09.2006 року.

Саме з цієї дати, відповідно до законодавства , у строк 3 місяці, з урахуванням періоду вимушеного прогулу , позивачеві була нарахована пенсія у розмірі 422,87 грн.., яка була сплачена , починаючи з дня подачі заяви ( 18.06.2006 року) у розмірі 1875,97 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що при призначенні позивачеві пенсії, у його трудовий стаж був зарахований період вимушеного прогулу, пенсія була виплачена у передбачений законодавством строк, що підтверджується наявними у справі документами.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи. бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Приймаючи до уваги, що порушень чинного законодавства зі сторони відповідача при призначенні пенсії позивачеві не було, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.

Керуючись ст., ст. 200, 206 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1. залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2006 року залишити без зміни.       

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у Вищий Адміністративний Суд України протягом одного місяця із дня набрання законної сили.