Справа № 22а - 277 Головуючий у 1 інстанції Лівочка Л.І.
Категорія 38 Доповідач: Новодворська О.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі
головуючого Новодворської О.І. суддів Кіянової С.В., Сукманової Н.В. при секретарі Писаревій Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляційною скаргою представника Головного управління МВС у Донецькій області на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від Донецької області від 22 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ у Донецькій області про перерахування пенсії.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від Донецької області від 22 грудня 2006 року зазначений позов задоволено. Зобов'язане Головне управління МВС України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з урахуванням грошового забезпечення відповідно до ч. З ст. 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року з 13.08.2006 року та провести перерахунок пенсії з урахуванням отриманої ним пенсії.
В апеляційній скарзі представник Головного управління МВС у Донецькій області просить суд скасувати постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від Донецької області від 22 грудня 2006 року та постановити нове рішення. Вважає, що постанова не відповідає вимогам про її законність і обгрунтованість, містить помилково відображені обставини й характер спірних правовідносин, зроблені судом висновки не грунтуються на матеріалах справи. Заслухавши доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 27.09.2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ у Донецькій області про перерахування пенсії, посилаючись на те, що з 01.10.1978 року по 12.08.2006 року він проходив службу в органах МВС. Наказом начальника УМВС України в Донецькій області № 233 від 04.08.2006 року його було звільнено у відставку з посади начальника відділу „А" управління кримінального розшуку УМВС України в Донецькій області з 12.08.2006 року. На момент звільнення вислуга років у нього складала: календарна - 29 років 9 місяців 28 днів, пільгова - 42 роки 20 днів, у зв'язку з чим він має право на пенсію за вислугу років відповідно до п. „а" ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та
деяких інших осіб". Листом пенсійного відділу УФРЕ УМВС України в Донецькій області від 01.09.2006 року його повідомили, що відповідно до п. „а" ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 03.08.2006 року йому призначено пенсію в розмірі 2649, 17 грн. Вважає, що розмір пенсії, призначеної йому до виплати відповідачем, не відповідає Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб". На його звернення до відповідача з питання призначеного розміру пенсії, йому було повідомлено, що при призначенні пенсії відповідач керувався ст. 40 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік, якою передбачено, що грошове забезпечення визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому КМУ. Вважає, що дії відповідач, який занизив розмір його пенсії є незаконними і порушують його пенсійні права. Просив визнати дії відповідача про призначення йому пенсії у розмірі 2649,17 грн. незаконними і зобов'язати відповідача призначити йому пенсію в розмірі 5821,74 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1.10.1978 року до 12.08.2006 року проходив службу в органах МВС України і наказом начальника УМВС України в Донецькій області від 4.08.2006 року № 233 був звільнений з 12.08.2006 року, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.
З 13.08.2006 року відповідачем позивачу була призначена пенсія за вислугу років з урахуванням грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, в розмірі 2649,17 грн..
Згідно зі ст. 1-1 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ч. З ст. 43 Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія нараховується із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим ( спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством.
Згідно довідки УФРЕ УМВС України в Донецькій області від 04.09.2006 року грошове забезпечення ОСОБА_1. на момент його звільнення, за липень 2006 року, складало 6468,60 грн..
Відповідно до п. „ а" ч. 1 ст. 13 Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" розмір пенсії ОСОБА_1. повинен складати: за вислугу 20 років - 50% відповідних сум грошового забезпечення, за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 ст. 13 вищевказаного Закону встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно зі ст. 1-1 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону,
Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Судом першої інстанції встановлено, що при призначенні пенсії позивачу, з урахуванням грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці перед звільненням, відповідач керувався ст. 40 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік», якою передбачено, що грошове забезпечення визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому КМУ.
Відповідно до ч. З ст. 1-1 Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( в редакції 04.04.2006 року) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється відповідно шляхом внесення змін до цього Закону і Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
В Закон України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та в Закон України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" зміни, в яких би вказувалося на те, що розмір грошового забезпечення повинен обчислюватися із сум за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, не вносилися, крім того, Кабінет Міністрів України -ніякий порядок для обчислення грошового забезпечення, обмежуючого його останніми 24 місяцями перед звільненням, своїми нормативними актами не встановлював.
Закон України, "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" є спеціальним законом, що регулює пенсійні правовідносини.
За таких обставин суд обґрунтовано не погодився з доводами відповідача про те, що при призначенні пенсії позивачу він керувався ст. 40 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік", так як цей закон регулює бюджетний процес, а не пенсійні правовідносини, крім того цей закон обмежений в часі і не може змінювати розмір пенсії, яка призначається за спеціальним законом та дійшов до висновку про те , що при призначенні пенсії позивачеві відповідач повинен був керуватися Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , а саме ( ч. З ст. 43), враховуючи, що пенсія розраховується із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови немає.
Керуючись ст.ст. 200, 206 КАС України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного Управління МВС України в Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від Донецької області від 22 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена у Вищий Адміністративний Суд України протягом одного місяця із дня
набрання законної сили.