Справа №2-516/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2010 року
Троїцький районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Бондаренко Л.І.,
при секретарі Соломіній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, треті особи Троїцьке КП БТІ Луганської області, відділ земельних ресурсів Троїцького району Луганської області про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
До суду з відповідним позовом звернулась позивач, яка в обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її батько ОСОБА_2, який постійно проживав в належному йому будинку АДРЕСА_1 За життя він набув право власності на земельну ділянку, розташовану на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області. На цей час позивач є єдиним спадкоємцем майна батька, тому що її брат ОСОБА_3, який мешкає в с. Аношкіно Троїцького району Луганської області та її сестра ОСОБА_4, яка мешкає в м. Стаханов Луганської області відмовилися від своєї частки у спадщині, після смерті батька, на її користь. Позивач спадщину фактично прийняла, оскільки проживала з померлим батьком на час відкриття спадщини. Батько заповіту не залишив. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулась до Троїцької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом із-за того, що на той час була відсутня частина правовстановлюючих документів. При зверненні до Троїцької держнотконтори з заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено за вище зазначених причин, тому просить визнати за нею право власності на: жилий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 6,62 га на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області, належні її батькові ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на підставі свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок від 1 березня 1991 року та державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 9 листопада 2005 року, повністю підтримавши свої вимоги в судовому засіданні.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Надав суду заяву з проханням справу розглянути без участі їх представника, проти вимог позивача не заперечує.
Начальник Троїцького КП БТІ в судовому засіданні пояснила, що не проти заявлених вимог. Працівники БТІ, за наявністю рішення суду, нададуть позивачу всі необхідні документи про визнання за нею права власності на вище зазначене домоволодіння.
Представник відділу земельних ресурсів Троїцького району Луганської області в судовому засіданні пояснила, що не проти перереєструвати за позивачем право приватної власності на земельну ділянку згідно держаного акта серії НОМЕР_1, коли буде судом ухвалено рішення на користь позивача.
Суд , вислухавши позивача, третіх осіб, дослідивши та перевіривши матеріали справи, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі за таких підстав.
Згідно свідоцтва про народження І-ЯР № 235185, виданого 27.10.1956 року, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 6).
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис № 05 від 19.03.2008 року (а.с.7).
Наявність та належність померлому ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_1 підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок від 1 березня 1991 року, на підставі рішення виконкому Троїцького районної ради народних депутатів № 51 від 01.03.1991 року (а.с.).
Наявність та належність померлому ОСОБА_2 земельної ділянки площею 6,62 га на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 9 листопада 2005 року (а.с. 8).
Довідкою Тополівської сільської ради Троїцького району № 120 від 20.03.2008 року підтверджується, що на час смерті ОСОБА_2 проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю дочкою ОСОБА_1 та вели разом підсобне господарство (а.с. 9).
Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є рідною дочкою померлого 17.03.2008 року ОСОБА_2, яка проживала з ним на час його смерті, отже, відповідно до вимог ст..1268 ЦК України, є такою, що прийняла спадщину батька, тому суд вважає можливим визнати за нею право власності на домоволодіння та земельну ділянку, які належали ОСОБА_2
Відповідно ст. 1 Декрету КМУ «Про Державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 (із змінами) платниками державного мита (судового збору) на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення.
Постановою КМУ від 21.12.2005 року № 1258 (в редакції постанови КМУ від 05.08.2009 року № 825) встановлені розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи (ст. 79 ЦПК України).
Позивач не оплатила судові витрати при подачі позовної заяви до суду і її не звільнено від оплати судових витрат. Таким чином з позивача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
На підставі ст.ст.1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-65,79,209,212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок № 32 з усіма надвірними господарчими будівлями і спорудами по вул. Гагаріна в с. Аношкіно Троїцького району Луганської області, належного ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на підставі свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок від 1 березня 1991 року виданого на підставі рішення виконкому Троїцької ради народних депутатів № 51 від 01.03.1991 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,62 га на території Тополівської сільської ради Троїцького району Луганської області , належної ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого 09.11.2005 року Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Справа № 2-132/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року
Троїцький районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Бондаренко Л.І.,
при секретарі Соломіній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання правочину дійсним. Визнання права власності на домоволодіння, -
В С Т А Н О В И В :
До суду з зазначеним позовом звернулась ОСОБА_6 в обґрунтування якого вказала, що 28.07.2009 року між нею та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за яким відповідач продав а вона купила житловий будинок АДРЕСА_2. Сторони виконали умови договору у повному обсязі. Покупець передав продавцеві гроші, продавець передав покупцю вище зазначене домоволодіння та відповідні документи на нього, про що свідчить письмова розписка. Договір нотаріально не засвідчували. Вважає, що вона придбала вказане домоволодіння у власність у відповідача сплативши відповідну суму. Усі істотні умови на той момент були вирішено і обумовлено, претензій будь-якого характеру між позивачем та відповідачем були відсутні. На цей час виникла необхідність юридично оформити право власності на вказане домоволодіння за позивачем, але відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення вказаного правочину, мотивуючи свою відмову браком грошових коштів для цього. В зв»язку з чим відсутні належні підстави для реєстрації права власності на вказане домоволодіння за позивачем, так як це не можливо без рішення суду, тому позивач просить суд визнати укладений договір купівлі-продажу чинним і визнати за нею право власності на вказане майно, повністю підтримавши свої вимоги у судовому засіданні.
Відповідач у судове засідання не з»явивя але надав від свого імені заяву від 16.02.2010 року, в якій позовні вимоги ОСОБА_6 визнав у повному обсязі, претензій до неї немає. Просить справу розглянути у його відсутність.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі за таких обставин.
Наявність та належність ОСОБА_7 домоволодіння АДРЕСА_2. підтверджується копіями: свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОМЕР_3 від 26.05.2000 року (а.с.13); довідки наданої Троїцьким КП БТІ від 03.07.2000 року (а.с.14); технічного паспорта на житловий будинок складеного 18.03.1990 року (а.с. 15-19).
Згідно з матеріалів справи між сторонами дійсно була досягнута домовленість про укладення правочину по факту купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_2 Крім того судом встановлено, що відповідач є власником даного домоволодіння і він отримав домовлену суму грошей від позивача за продаж йому належного домоволодіння згідно відповідної письмової розписки, але на даний момент відмовляється від нотаріального посвідчення відповідного договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Вивчивши обставини справи, суд вважає, що позивач набуває право власності законним шляхом, так як між сторонами був укладений, згідно розписки, договір купівлі-продажу, за яким відповідач прийняв гроші і передав позивачу у власність зазначене нерухоме майно, а останній отримав це майно і документи на нього, в зв»язку з чим виконали усі умови договору купівлі-продажу, що відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України є підставою для визнання цього договору дійсним у судовому порядку. Також судом було встановлено, що позивач має усі належні підстави розпоряджатися вищевказаним житловим будинком та прилеглими до будинку всіма надвірними господарчими будівлями і спорудами. На даний момент претензій до відповідача не має, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі викладеного, відповідно ч.2 ст.220, ст. 328 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 209, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 28.07. 2009 року за яким ОСОБА_6 купила, а ОСОБА_7 продав належний житловий будинок АДРЕСА_2
Визнати за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя