Справа № 2-454/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ  

  06 серпня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:  

головуючого судді – Бондаренко Л.І.,  

при секретарі – Соломіній В.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Троїцькому районі Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що вона має правовий статус "Дитини війни", відповідачем їй не оплачувалося підвищення до пенсії передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".    

Позивачка просить суд  зобов'язати відповідача виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії в розмірі  30%  мінімальної пенсії за віком,  за  період, як випливає із заявлених вимог, з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року та звільнити її від сплати судових витрат по справі.    

Позивачка у судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, згідно поданої позовної заяви просить розглянути дану справу без її участі.  

Представник позивачки у судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.    

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, надав суду письмові заперечення проти позову з проханням справу розглянути без участі його представника. У своїх запереченнях проти позову посилається на те, що його дії є правомірними, оскільки вони здійснені на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008р.    

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, на підставі наявних у ній доказів.    

Суд, дослідивши докази зібрані у справі вважає що позовні вимоги підлягають  задоволенню, за наступними підставами.    

Згідно реєстраційного номеру позов надійшов до суду 06.07.2010 р.    

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1, позивач має статус "дитини війни".    

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.    

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Також, згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.    

Проте, абзацом першим пункту 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: зокрема, з 1 жовтня 2008 року – 49 гр.80коп. У такому розмірі відповідач здійснював виплату підвищення до пенсії дітям війни протягом 2009 року, не зважаючи на те, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.    

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії дитині війни застосуванню підлягають ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", а не Постанова КМУ № 530 , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.  

Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Суд вважає, що  розрахунок заявлених сум необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено. Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.    

Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.    

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач  протягом 2009 року та і в 2010 році повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги позивачу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача.    

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. У силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.    

Суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну діяльність, що призвело до порушення прав позивача. Тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з зобов’язанням відповідача провести перерахування та виплату належних сум  позивачу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» . Враховуючи, що позивачу сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то відповідач повинен провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням здійснених виплат за заявлений позивачем період не виходячи за межі позовних вимог.    

Суд не приймає  до уваги вимоги позивачки стосовно стягнення  конкретних сум згідно наданих нею розрахунків, оскільки вирішує питання лише про спонукання відповідача до здійснення перерахунку та виплати належних сум згідно Закону №2195-IV.  

Позивачкою заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.  

Відповідно до ст. 88 ЦК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового збору.  

На підставі викладеного та у відповідності до ст. ст. 8, 19, 22, 55, 92, 147, 152 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  керуючись статтями 10, 11, 15, 60,88, 213-215 ЦПК України, суд, -    

  В И Р І Ш И В:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Троїцькому районі Луганської області щодо не підвищення ОСОБА_1 до пенсії за віком, як дитині війни з 01.01.2009 року по 30.06. 2010 рік.    

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Троїцькому районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2009 року по 30.06.2010 рік з урахуванням здійснених виплат.    

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Троїцькому районі Луганської області на користь держави – 37 (тридцять сім) гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення.  

  Суддя